5. Практичні завдання та рекомендації до їх виконання.

І. ТВОРЧЕ ЗАВДАННЯ. Виконайте практичне завдання № 1.2: Проведіть дослідження однієї з основних емоцій людини за власним вибором (1.Цікавість; 2.Відраза; 3.Радість; 4.Презирство; 5.Здивування; 6.Страх; 7.Страждання;. 8.Сором; 9.Гнів; 10.Провина; 11.Сором'язливість).

Орієнтуйтеся на таку схему аналізу:

1) Зовнішній прояв обраної емоції у міміці, пантоміміці, голосі. Опишіть словами обличчя, поставу, людини, що переживає цю емоцію, та додайте зображення - малюнок, схему або фотографію.

2) За яких умов зазвичай виникає ця емоція, які біологічні, мотиваційні, соціальні функції вона має?

3) Які фізіологічні змини супроводжують цю емоцію, як це може вплинути на здоров’я людини, на її діяльність?

4) Чи піддається ця емоція саморегулюванню, як саме людина може контролювати цю емоцію?

5) Чи може менеджер вливати на емоційну сферу підлеглих, як спеціально викликати цю емоцію в людині, та як можна позбавити від неї?

6. Питання для самостійного вивчення.

1. Механізми емоційної саморегуляції.

2. Підготуватися до дискусії на тему :" Чи треба стримувати свої почуття?"

7. Інформаційні джерела.

КОНСПЕКТУВАТИ! Основна література:

1. Гамезо М.Т., Домашенко И.А. Атлас по психологии. – М., 1986. – С. 193-216.

2. Общая психология: Курс лекций для первой ступени педагогического образования./Сост. Е.И. Рогов. – М.:Владос, 1995. – С.334 -378

3. Психологія: Підручник /Ю.Л.Трофімов, В.В.Рибалка, П.А.Гончарук та ін. – К.: Либідь, 1999. – С.337-382.

4. Степанов О.М., Фіцула М. М. Основи психології та педагогіки: Навчальний посібник. – К.: Академвидав, 2005. – С. 172-183.

ОЗНАЙОМИТИСЯ! Додаткова література:

5. Лозниця В.С. Психологія і педагогіка: Основні положення. – К.: Екс Об, 1999. – С.102- 109, 149-152;

6. Изард К.Э. Психология эмоций /Перев. с англ.- СПб.:Питер, 2000.-464с.

7. Рожина Л.Н. Развитие эмоционального мира личности: Пособие для учителя и практического психолога. – Минск: ВШ, 2003. – 272с.

2.План семінарського заняття №5*(усім студентам, крім фаху ТКД, ТЕМС)

Питання:

1. Природа та функції волі.

2. Структура складної вольової дії.

3. Вольові якості особистості, виховання волі.

Теми для написання рефератів:

1. Виховання волі.

2. Природа і функції волі.

3. Психологічний зміст вольових дій індивіда.

3. Термінологічний словник.

Абулія (гр.— нерішучість) — психопатологічний синдром, який характеризується загальною в'ялістю, відсутністю будь-якої іні­ціативи, прагнення до діяльності, послабленням волі.

Витримка – вміння гальмувати дії, почуття і думки, що заважають реалізації прийнятого рішення.

Вольові якості — відносно стійкі, незалежні від конкретної ситу­ації психічні утворення, що засвідчують досягнутий особистістю рі­вень свідомої регуляції поведінки, її влади над собою.

Воля — свідома організація і саморегуляція людиною своєї дія­льності й поведінки, спрямована на подолання труднощів при досяг­ненні поставлених цілей.

Імпульсивність – риса характеру, що виражається в схильності діяти без достатнього свідомого контролю, під впливом зовнішніх обставин або в силу емоційних переживань.

Ініціативність – уміння висувати нові цілі й самостійно здійснювати необхідні дії.

Локус контролю (лат.— місце) — індивідуальна якість лю­дини, яка характеризує її схильність приписувати відповідальність за наслідки своєї діяльності зовнішнім силам (екстернальний локус кон­тролю) чи внутрішнім станам і переживанням (Інтернальний локус ко­нтролю).

Навіюваність – це якість людини, протилежна самостійності. Людина легко підпадає під вплив інших людей.

Наполегливість – уміння протягом тривалого часу систематично йти до поставленої мети.

Організованість – уміння планувати свої дії і керуватися виробленим планом.

Рішучість – здатність приймати і здійснювати швидкі, обґрунтовані рішення.

Самовладання – мужність, здатність людини себе опанувати, скерувати свою поведінку, навіть якщо виконання завдання пов’язане із ризиком.

Самостійність – здатність критично ставитися до вчинків і дій як своїх власних, так і сторонніх, не підпадати під негативний вплив інших.

Цілеспрямованість – уміння висувати особисто значущі цілі й досягати їх, керуватись не випадковими прагненнями, а постійними переконаннями, принципами.

4. Запитання для поточного контролю знань.

1. Коли людині не потрібна воля?

2. Назвіть та визначне вольові якості людини.

3. Чи є воля у тварин?

4. Наведіть приклади внутрішніх і зовнішніх перешкод на шляху досягнення мети.

5. Які функції виконує воля?

6. З яких стадій складаються вольові дії?

7. Чи можна тренувати волю, в якій спосіб?

8. Які цікаві факти з життя відомих людей про самовиховання волі Ви знаєте?

5. Практичні завдання та рекомендації до їх виконання.

І. ТВОРЧЕ ЗАВДАННЯ. Складіть опитувальник ( анкету, питання для бесіди) за допомогою яких можна було би вивчати вольові якості людини, що проходить співбесіду для працевлаштування за вашим фахом.

Порада. При виконанні завдання можете використовувати вже відомі методики дослідження волі. Обов’язково одразу зорієнтуйтеся – які саме властивості волі ви будете виявляти. Які вольові якості є важливими роботи, для виконання обов’язків менеджера, митника, економіста, бухгалтера, маркетолога тощо.