15.Які модифікації теорію атомізму Демокрита вніс Епікур.

Для обгрунтування своєї етики Епікур привертає атомистику Демокріта . Він виходить з трьох сформульованих ним передумов :

1 ) ніщо не виникає з неіснуючого і в нього не переходить ;

2 ) всесвіт був завжди саме такий , яка є в даний час і завжди буде такою , 3) всесвіт складається з тіл і порожнечі.

Ці передумови приймалися і попередніми філософами , у тому числі Демокритом і Левкиппом . Слідом за ними Епікур визнає , що тіла складаються з атомів , які неподільні і розрізняються за формою , величиною і вазі.

Виділення Епікура відмінності атомів по вазі - дуже істотна риса його концепції .

Відмінність фізики Епікура від фізики Демокріта також полягає в розумінні руху атомів. Демокріт стверджував , що рух атомів у порожнечі визначається зовнішньої механічної необхідністю . Епікур же вважав , що атоми вільно відхиляються від прямолінійного руху.

При русі атоми мимовільно відхиляються від прямолінійного руху і переходять в криволінійний . У цьому полягає оригінальний внесок Епікура в розвиток атомістики . Самоотклоненіе атомів необхідно Епікура для того , щоб пояснити їх зіткнення між собою.

Цим він пояснює свободу , яка властива атомам : під дією тяжкості атоми рухаються або по прямій , або безладно , і при цьому відбуваються випадкові відхилення і зіткнення. Концепція відхилення атомів , за задумом Епікура , повинна з'явитися основою для концепції свободи людини.Розроблені Епікура вчення про пізнання і фізика не є для нього самодостатніми областями знання , так як філософія , на його думку , повинна не досліджувати природу , а вказувати людині шлях до щастя. Тому в центр своїх філософських поглядів він поміщає етику як єдину область , заслуговує серйозного розгляду . Погляди Епікура на проблеми етики оформлені в цілісну систему , яка часто називається епікурейської етикою.

16.Новизна Сократа.Сократ - грецький мислитель та філософ.

Народився у Афінах, отримавши початкову освіту, Сократ став

вояком, але військова справа не зацікавила його.Вважав, що нічого

важливішого за дослідження людської душі не може бути.Підпоряд-

ковувався законам природи і законам розуму.

Виділив 2 ступенянавчання:1-вивчення етики; 2-вивчення спеціальних життєвих практичних питань.Свої погляди не записував.Вважав, що душа це джерело розуму

і моральності людини, але людині насамперед слід показати різницю між

добрим і поганим,а вже потім оцінювати поведінку і душу, пізнаючи різницю

між добром і злом,людина починає пізнавати саму себе (теорія «Пізнай

самого себе»).

На його думку, у світі існує абсолютне знання, абсолютна

істина, яку людина може пізнати і передати іншим.Істина існує у душі людини

від народження хоча розум цього і не усвідомлює для того, щоб відкрити

цю істину, людина сама , або з допомогою вчителя повинна її актуалізувати.

Так народився новий метод навчання- діалектика, або метод сократичної бесіди.

Свою науку назвав( Маефтика ) і себе назвав «акушером думки».

17.Аристотель.Аристотеля вважають батьком психології.Йому належить трактат

«Про душу», який вважають першою психологічною монографією.Основні ідеї:

1.Розподіл душі і тіла неможливий. 2. Душа-форма реалізації, яка здатна до життя

тіла.3.Душа не може існувати без тіла і не є тілом.

Виділяє 3 види душі, кожен з яких володіє певними функціями:1.Рослинна(має дві функції- розмноження і живлення).

2.Тваринна( виконує дві функції попередження і прагнення-рух, відчуття,пам’ять).

3. Розумна( тільки є у людини, виконує 6 функцій і здатність до мислення.

1 і 2 частина душі є смертними, з’являються з тілом і разом з ним зникають. До 7р.-

рослинна душа.

До 14р.-тваринна.Після 14р.- розумна душа. Аристотель створив

першу у психології теорію пізнання : від одиничного знання, до узагальног судження

і поняття.

Етапи пізнання: 1.Відчуття( активний процес взаємодії органів чуття із зовнішнім

світом.

2.Пам’ять. Вважав, що логіка це вищий рівень пізнання.Виділяв 2 види мислення

(логічне та інтуїтивне),а також 2 види розуму(теоретичний і практичний).Знання не роблять людину моральною.Індивідуальний підхід у вихованні вважав найдоречнішим.Звернувувагу на можливість врегулювання поведінки через емоції та розум.

18.Погляди Платона.Платон- грецький мислитель та філософ.Народився у знатній афінськійсім’ї.Створив школу яку назвав Академією.Написа близько 36 творів.Перший почав вивчати пам’ять.

На його думку, душа- постійне,незмінне,безсмертне.Душа людини є джерелом активності тіла, охороницею розуму людини та моральності.Душа людини складається з 3частин, цей поділ він здійснив за етичним критерієм:1)жадаюча.2)пристрасна.3)розумна.

1 і 2 підпорядковуються 3. Пише про душу людини, як про колісницю запряжену 2 кіньми:

1)чорний(жадаюча душа,вона не слухає наказів, завжди прагне скинути колісницю у прірву;

2)білий(пристрасна душа, більш благородна, потребує постійного нагляду, хоча намагається йти своєю дорогою; 3)візник( розумна частина душі, шукає правильний шлях, спрямовує поньому колісницю, керуючи рухом коня.Сформулював стадії знань від неусвідомлених, доусвідомлених знань:1)відчуття;2)пам’ять;3)мислення.Процес пізнання за Платоном- це пригадування того, що душа знала в своєму космічному житті, але забула при переселенні у тіло.

Вважав, що мистецтво може приносити, як користь так і шкоду, воно затьмарює розум і заважає свідомій регуляції поведінки, через що людина може здійснювати неправильні,непотрібні вчинки.Вивчав індивідуальні схильності людей.

19.Теорія емоцій Епікура. Епікур народився і виріс на острові Самос, пізніше переїхав в Афіни,де познайомився з працями багатьох великих вчених,однак, називаючи себе самоучкою, а не послідовником певної філософської школи, Епікур підкреслював оригінальність своєї концепції,що відрізнялася від теорії Демокрита.Відкрив свою школу «Сад Епікура».

Особливість позиції Епікура не в заперечнні розуму, а в обгрунтуванні провідної ролі емоцій, які є , на його думку,причиною активності.Усвідомлення своїх емоцій, мотивів своїх вчинків дає людині можливість зробити позитивні переживання не випадковими, але постійними фактами життя.

Доводив, що немає суперечності між приємним і моральною поведінкою.За Епікура, все, що викликає приємні почуття, є моральним.Справжню насолоду доставляють тільки духовні задоволення, які вічні і неминущі, тілесні задоволення мають тимчасовий характер можуть обернутисясвоєю протилежністю.Висловив думку про те, що будь-який страх гальмує розвиток людини.

Розум не тільки робить більш стійкими наші позитивні емоції, але і є причиною негативних.Саме Епікур заклав передумови когнітивної теорії емоцій.Щастя полягаєв атараксії, тобто в стані душевної незворушності.

21.Вплив на Середньовічну науку.Епоха Середньовіччя, яка тривала майже десять

століть, не має в історії досить чіткої періодизації.

Найважливіша характеристикасередньовічної науки, зокрема психології, була її тісний зв'язок з релігією. Все більший вплив на психологію Середньовіччя починали надавати і роботи Платонаі Арістотеля, концепції яких поступово набували все більш ортодоксальний характер.

Багато великі вчені того часу (Ібн Рушд, Ф. Аквінський) були послідовниками

Аристотеля , доводячи, що саме їх тлумачення цієї теорії єдино вірне. До кола

традиційних психологічних проблем, досліджуваних у середньовічній науці,

відноситься перш за все вивчення процесу мислення і його взаємозв'язку з

промовою. Аналізуючи становлення понятійного мислення, вчені ставили питання

про походження загальних понять, універсалій).

Поряд з питанням про взаємозв'язокзнання і віри він стає одним з центральних в період схоластики. При цьому реалісти доводили, що загальні поняття реально існують ще до речей, в задумі Бога. Такий тпідхід перегукувався з позицією Платона, який стверджував, що загальні поняття існують у світовій душі, будучи зразком для реальних предметів.

У психології на перший план виходили не питання етики, вольової поведінки і свободи особистості, а дослідження пізнавального розвитку, мови і здібностей. Так поступово психологія ставала наукою про свідомість і про процеси пізнання навколишнього, які є переважним змістом свідомості.