3. Інформаційне забезпечення податкової політики. Податкова статистика та її значення для проведення податкової політики.

Технології, які покладені в основу інформатизації, на рубежі ХХ-ХХІ століть стали важливим інструментом науково-технічного і соціально-економічного розвитку суспільства. Вони виконують суттєву роль у прискоренні процесів отримання, використання і розповсюдження нових знань і на їх базі прийнятті оптимальних обґрунтованих управлінських рішень, що, у свою чергу, сприяє підвищення рівню добробуту країни.

Створення єдиного інформаційного фонду забезпечує систематизацію і уніфікацію показників, дозволяє встановити термінологічну єдність, однозначність опису і зв’язок між показниками під час їх автоматизованої обробки, що підвищує ефективність реалізації податкової політики. Ці завдання покликана виконувати податкова статистика.

Під податковою статистикою розуміють сукупність числових показників, що характеризують її стан та процеси, що відбуваються в сфері податкової діяльності (чисельність платників податкових платежів, рівень їх доходів, повнота та регулярність сплати податків тощо).

Статистика вивчає кількісну стороні масових суспільних явищ у нерозривному зв’язку з їх якісною стороною, досліджує кількісне вираження закономірностей суспільного розвитку в конкретних умовах місця і часу.

Податкова статистика вивчає кількісну сторону процесів стягнення податкових платежів з їх платників та наповнення бюджетів всіх рівнів грошовими коштами, а також відношення платників податків до податкових органів та ті взаємовідносини, які при цьому відбуваються, в нерозривному взаємозв’язку з їх якісною характеристикою.

Мета податкової статистики – кількісна та якісна характеристика тих явищ, процесів і заходів, які відбуваються у сфері податкової політики держави та визначення ефективності податкової системи як в цілому, так і по окремих галузях, підприємствах та платниках податків.

4. Формування вітчизняної податкової науки.

Стале економічне, технічне і соціальне зростання сучасної держави є можливим тільки за умови належного розвитку науки, технологій та інновацій. Поняття „наука” тісно пов’язано з поняттям „Вища школа”. Цей взаємозв’язок пояснюється тим, що від науково-вивіреної підготовки кваліфікованих кадрів залужить розв’язання сучасних проблем, прогнозування і прийняття науково-обгрунтованих управлінських рішень.

Особливість і складність формування вітчизняних податкових наукових шкіл полягає в тому, що в Україні, податкова наука, як і податкова система, притаманна ринковим умовам, все ще формується. Перед науковцями, крім формування нових навчальних програм, дисциплін, відповідних навчальних і наукових шкіл, стоїть завдання не допустити механічної компіляції, заміни або об’єднання тих чи інших дисциплін.

Для науково виваженого вирішення поставлених завдань необхідно розробляти спеціальну методологію інтернаціоналізації економічних, управлінських і правових знань, необхідних для всебічного й об’єктивного відображення і пізнання податкових відносин, які за своєю природою мають міждисциплінарний економічний, організаційний і правовий характер. Крім того, специфіка оподаткування іноді залежить від специфіки капіталообігу і документообігу в різних галузях народного господарства, напрямах фінансово-господарської діяльності та сферах цивільно-правового обороту речей, прав, дій. Лише такий підхід може лягти в основу розвитку податкової науки, наукових і навчальних шкіл, які є науково вивіреним підґрунтям не тільки для спеціалізації навчального процесу, а й для розв’язання критичної маси проблем, що накопичилися в останні роки у сфері оподаткування.