4.2 Методи організації і здійснення навчально-пізнавальної діяльності

Методи організації і здійснення навчально-пізнавальної діяльності у загальному вигляді можна поділити на три групи: словесні, наочні і практичні методи.

Словесні методи займають провідне місце в системі методів навчання. Були часи, коли вони були єдиними методами одержання інформації. Словесні методи дозволяють у найкоротший строк передати значну за обсягом інформацію, поставити перед студентами проблему й вказати шляхи її рішення. Словесні методи активізують уяву, пам'ять і емоції.

Наочні методи передбачають демонстрацію об'єктів і взаємозв'язку між ними, використовуються в сукупності зі словесними й практичними методами. Наочні методи поділяються на ілюстративні і демонстраційні.

Ілюстративний метод припускає використання ілюстрацій у книгах, демонстрацію наочних матеріалів за допомогою технічних засобів навчання.

Демонстраційний метод припускає використання в навчальному процесі різних макетів моделей і проведення навчальних екскурсій і виїзних практичних занять. Виїзні практичні заняття проводяться з метою ознайомлення з реальним об'єктом, проведення вправ на ньому з метою закріплення теоретичних знань. Навчальна екскурсія може проводитися до теоретичного питання або після.

Практичні методи мають за мету формування практичних вмінь і навичок. До них відносяться вправи, практичні роботи, вирішення практичних ситуацій, виробнича практика.

Як зазначалося вище, методи організації навчально-пізнавальної діяльності також можна поділити на методи викладення матеріалу (монологічний, показовий, діалогічний) та методи організації самостійної навчальної діяльності студентів (евристичний, дослідницький, програмований, алгоритмічний).

Монологічний метод навчання - це обумовлена принципами навчання система правил підготовки і викладення навчального матеріалу з метою пояснення студентам готових висновків науки із застосуванням аудіовізуальних засобів і формування у студентів знань і вмінь на рівні їх сприйняття і розуміння.

Ознаки: наявність вербального викладення викладачем навчального матеріалу, описове пояснення фактів і т.п., спорадичне виникнення проблемних ситуацій. Домінує виконавська діяльність студентів, спостереження, слухання і запам'ятовування, виконання дій за зразком; контроль і оцінка за якістю відтворення знань.

Основні функції: передача студентам готових висновків науки у вигляді фактів, законів, принципів, правил і положень; організація повторення і закріплення пройденого матеріалу, поглиблення знань; удосконалення репродуктивного мислення.

Правила:

1) повідомити студентам навчальний матеріал, дати його опис або пояснення;

2) обрати і застосувати спонукаючі прийоми впливу;

3) показати зразки дій (показати на прикладах, як виконати ту або іншу дію);

4) контроль і оцінку знань і умінь проводити за якістю відтворення засвоєного матеріалу.

Застосування: монологічний метод застосовується у формі розповіді, лекції з використанням таких прийомів, як опис фактів, демонстрація явищ, нагадування, вказівка й ін. Цей метод припускає копіюючий пасивний характер діяльності студентів: спостерігати, слухати, запам'ятовувати, виконувати дії за зразком, працювати з таблицями, приладами, вирішувати типові задачі.

Показовий метод навчання – це обумовлена принципами навчання система регулятивних правил підготовки і пояснення навчального матеріалу шляхом постановки проблеми і показу способів її вирішення або шляхом показу студентам зразка логіки наукового дослідження, формування у них способів пошукової діяльності.

Ознаки: показується логіка вирішення наукової проблеми вченим або вирішення моральних проблем письменником; показується набір доказів, міркувань, шлях пошуку істини; показуються способи вирішення практичної проблеми.

Функції: формування у студентів поняття про логіку і способи вирішення наукової або практичної проблеми, формування уявлень про способи творчої діяльності.

Правила: 1) створити проблемну ситуацію і пояснити сутність основних понять шляхом показу вирішення проблеми; 2-4 правила ті ж, що й у монологічного методу.

Способи застосування: у формі лекції з показом логіки відкриття, вирішення наукової або практичної проблеми, показом конструювання способу дій, супроводжуваними демонстрацією досвідів, відеофільмів. Даний метод застосовується в двох варіантах. У першому випадку викладач підбирає з історії науки і показує логіку вирішення наукової проблеми вченими. В іншому випадку викладач застосовує показовий метод, щоб продемонструвати зразок дослідження при виведенні якого-небудь рівняння, доказу, закономірності, при вирішенні практичної проблеми.

Діяльність студентів носить репродуктивний характер, але можливості спонукання до навчальної діяльності ширше, ніж при монологічному методі. Активізується їх діяльність такими прийомами: постановка проблемних питань, що викликають подив, створюють пізнавальне утруднення, викликають емоційне відношення; демонстрації, що підтверджують або спростовують висунуті припущення; зв'язок з практичним досвідом; стимулювання впевненості студентів у своїх можливостях

Діалогічний метод навчання - це обумовлена принципами навчання система регулятивних правил підготовки навчального матеріалу і проведення повідомляючої бесіди з метою пояснення навчального матеріалу викладачем, засвоєння його студентами; спонукання студентів до участі в постановці проблем і їхньому рішенні; активізації їхньої навчальної діяльності.

Основні ознаки: виклад навчального матеріалу йде в формі повідомляючої бесіди, у якій використовуються в основному репродуктивні питання за відомим студентам матеріалом. Викладач може також створити проблемну ситуацію, поставити ряд проблемних питань, але сутність нових понять і способів дій пояснює викладач.

Основні функції: розкриття нових понять і способів навчальної діяльності за допомогою репродуктивних питань і навмисно створюваних проблемних ситуацій; активізація пізнавального спілкування і спонукання студентів до розумової або практичної діяльності, формування в них умінь мовного спілкування і самостійної діяльності; навчання їх способам колективної розумової діяльності.

Правила: 1) у ході бесіди створювати (за можливістю) проблемні ситуації; 2) залучати студентів до формулювання проблеми, висування припущень, обґрунтування гіпотез та їх доказів, 3) контроль і оцінку робити за рівнем активності участі студентів у бесіді і вирішенні навчальних проблем.

Цей метод дуже динамічний, він може перейти й в евристичний, і при необхідності в монологічний, може застосовуватися практично на будь-якому етапі навчального заняття.

Евристичний метод навчання – це обумовлена принципами навчання система регулятивних правил підготовки навчального матеріалу і проведення евристичної бесіди з вирішенням пізнавальних задач.

Основні ознаки: організація викладачем вивчення матеріалу у формі евристичної бесіди; постановка проблемних питань; вирішення пізнавальних задач; навчальні проблеми ставляться і вирішуються студентами за допомогою викладача.

Основні функції: самостійне засвоєння знань і способів дій; розвиток творчого мислення (перенесення знань і умінь у нову ситуацію; бачення нової проблеми в традиційній ситуації; бачення нових ознак досліджуваного об'єкта; перетворення відомих способів діяльності і самостійне створення нових); розвиток якостей розуму, розумових навичок; формування пізнавальних умінь; навчання студентів прийомам активного пізнавального спілкування; розвиток мотивації до навчання, мотивації досягнення.

Правила: 1) формування нових знань відбувається на основі евристичної бесіди і повинне сполучитися із самостійною роботою студентів; 2) викладач навмисно створює проблемні ситуації, студенти повинні їх аналізувати і ставити проблеми, висувати і доводити гіпотези, робити висновки; 3) оцінка ставиться в основному за уміння застосовувати раніше отримані знання, за уміння висувати й обґрунтовувати гіпотези, доводити їх, за оволодіння способами діяльності.

Застосовується евристичний метод при вивченні нового матеріалу, що має суперечливий характер, або при удосконаленні раніше засвоєних знань. Евристичний метод застосовується під час семінару, дискусії, навчальної конференції. Викладач сполучає часткове пояснення нового з постановкою проблемних завдань. Студенти виконують самостійні роботи пошукового типу: аналізують проблемні ситуації, ставлять проблеми і вирішують їх, знаходять нові знання і способи дій.

Дослідницький метод навчання - це обумовлена принципам навчання система регулятивних правил підготовки навчального матеріалу й організації викладачем самостійної роботи студентів з вирішенням проблемних завдань з метою засвоєння ними нових понять і способів дій, розвитку у них інтелектуальної й іншої сфер.

Основні ознаки: викладач організує самостійну роботу студентів з вивчення нового знання, пропонуючи їм завдання проблемного характеру і розробляючи разом з ними мету роботи. Проблемні ситуації, як правило, виникають у ході виконання студентами завдань, що мають звичайно не тільки теоретичний, але і практичний (інструментальний) характер (пошук додаткових фактів, даних, систематизація й аналіз інформації тощо)

Основні функції: формування творчого мислення й інших складових інтелектуальної сфери, самостійне засвоєння студентами нових знань і способів дій, стимулювання появи у студентів нових способів дій, яким їх заздалегідь не навчали; формування мотиваційних, емоційних, вольових сфер.

Правила:

1) викладач, виходячи з можливості і доцільності проблемного навчання, дає студентам самостійну роботу з вирішення навчальної проблеми;

2) створенням проблемної ситуації і постановкою завдання викладач спонукає студентів до навчальної діяльності пошукового характеру;

3) контроль і оцінка проводяться за раціональністю вирішення пізнавальних завдань, за вміннями ставити і вирішувати навчальні проблеми, викладати результати і доводити свої висновки.

Дослідницький метод (як більш складний) застосовується у формі організації і проведення лабораторних і практичних робіт, практикумів, при проведенні суспільних оглядів знань, при вирішенні міжпредметних (інтегративних) навчальних проблем, при вирішенні проблеми творчими групами студентів, при організації навчальних ігор.

Алгоритмічний метод навчання - це обумовлена принципами навчання система регулятивних правил організації викладачем процесу засвоєння нових знань і способів дій (включаючи алгоритми) шляхом розпоряджень і показу алгоритмів виконання завдань.

Основні ознаки: усне інструктування студентів; показ зразка дії й алгоритму (сукупності правил і розпоряджень) його виконання; наявність діяльності за зразком і алгоритмом; можливі ситуації, коли алгоритми розробляють самі студенти.

Основні функції: формування у студентів вмінь працювати за визначеними правилам і розпорядженням; організація лабораторних і практичних робіт з інструкцій; формування уміння самостійно складати нові алгоритми діяльності.

Основні правила:

1) студентів докладно інструктують як виконати завдання;

2) їм показується зразок практичного виконання завдання;

3) при виконанні завдання студенти користуються запропонованим викладачем алгоритмом (або розробляють його самі);

4) контроль і оцінка здійснюється в ході і за результатами діяльності.

Реалізується даний метод у формі завдань, що виконуються за алгоритмом або пошуку нового алгоритму.

Програмований метод - це обумовлена принципами навчання система регулятивних правил структурування навчального матеріалу і керівництво самостійною роботою студентів з його вивчення за допомогою програмних педагогічних засобів.

Основні ознаки: машинне і безмашинне програмування навчального матеріалу з постановкою питань і завдань студентам для самостійного засвоєння знань і способів дій.

Основні функції: управління за допомогою програмних продуктів навчальною діяльністю; навчання навичкам самоконтролю; навчання навичкам роботи з комп'ютером; складання навчальних і інших програм для комп'ютера, розвиток індивідуальних здібностей.

Правила:

1) навчальний матеріал структурується за допомогою комп’ютерної техніки;

2) включення студентів у навчальну діяльність і спонукання до виконання програмованих завдань здійснюється за рахунок новизни форм роботи і мотиваційного забезпечення навчального процесу;

3) контроль і оцінювання проводяться за результатами виконання програмованих завдань.

За рахунок високих технічних і дидактичних можливостей комп'ютерів цей метод знаходить застосування при вивченні багатьох навчальних предметів і на всіх етапах навчального заняття.