- •Тема 1.
- •1.2 Тенденції розвитку вищої освіти України на сучасному етапі
- •1.3 Структура вищої освіти України
- •1.4 Модернізація вищої освіти України з урахуванням вимог Європейського простору вищої освіти
- •Доктор філософії (PhD)
- •1.5 Організаційно-правове забезпечення вищої освіти
- •Тема 2 Планування й організація навчального процесу в умовах кмсонп
- •2.1 Навчальний процес у внз та його структура
- •2.2 Поняття про кмсонп як модель організації навчального процесу
- •2.3 Планування навчального процесу
- •2.4 Планування навчального навантаження викладача в умовах кмсонп
- •2.5 Організація навчального процесу в умовах кмпсонп
- •Тема 3 психологічні сновни навчання і педагогічна майстерніст викладача
- •3.1 Психологічні особливості студентської аудиторії
- •3.2 Педагогічне спілкування
- •3.3 Педагогічна майстерність і її складові
- •3.4 Ключові компетенції викладача внз
- •Тема 4 Система методів навчання у вищій школі та їх використання
- •4.1 Система методів навчання у внз
- •4.2 Методи організації і здійснення навчально-пізнавальної діяльності
- •4.3 Методи стимулювання навчально-пізнавальної діяльності
- •4.4 Методи контролю навчальної діяльності
- •Тема 5 Навчально-методичне забезпечення навчального процесу
- •5.1 Роль методичного забезпечення навчального процесу
- •5.2 Навчально-методичний комплекс спеціальності та дисципліни
- •5.3 Структура та вимоги до розробки робочої програми дисципліни
- •5.4 Методичне забезпечення навчальних занять
- •Змістовий модуль 2 Традиційні та інноваційні освітянські технології
- •Тема 6 Аудиторні форми навчання у вищих навчальних закладах: підготовка та методика проведення
- •6.1 Лекція: поняття, види, функції, принципи
- •6.2 Методика підготовки до лекції та її проведення
- •6.3 Семінарські заняття: підготовка та методика проведення
- •Стиль проведення семінару;
- •6.4 Практичні і лабораторні заняття
- •Тема 7 Інтерактивні методи навчання і практика їх застосування при підготовці менеджерів
- •7.1 Активізація пізнавальної діяльності студентів
- •7.2 Кейс-метод
- •7.3 Ділові ігри: підготовка та проведення
- •7.4 Дистанційне навчання
- •Тема 8 Організація самостійної роботи студентів
- •8.1 Самостійна робота студентів: сутність та значення.
- •8.2 Індивідуально робота студентів і її види
- •8.3 Планування самостійної роботи студентів
- •8.4 Організація самостійної роботи студентів
- •Тема 9 Контроль і діагностика знань студентів
- •9.1 Роль і місце контролю в навчальному процесі
- •9.2 Види контролю знань
- •9.3 Модульно-рейтингова система оцінки знань
- •9.4 Методика проведення екзаменів та заліків
- •Тема 10 Організація практичної підготовки студентів
- •10.1 Види практики, її цілі і задачі
- •10.2 Організація і методичне забезпечення практики
- •10.3 Контроль якості практичної підготовки
- •Список літератури, що рекомендується для самостійного вивчення дисципліни „Методика викладання у вищій школі і Болонський процес” і. Основна література
- •Іі. Додаткова література: Нормативні матеріали України, матеріали Міністерства освіти і науки України (www.Mon.Gov.Ua/)
6.3 Семінарські заняття: підготовка та методика проведення
Семінарські заняття спрямовані на розширення і деталізацію знань, на вироблення і закріплення навичок професійної діяльності. Підготовка до семінарських занять не може обмежитися слуханням лекцій, а припускає попередню самостійну роботу студентів відповідно до методичних розробок за кожною запланованою темою.
Слово "семінар" походить від латинського "seminarium" - розсадник, що пов'язаний з функціями "посіву" знань, переданих від викладачів до студентів, що проростають у їх свідомості, і розвивають здатність до самостійних суджень, до відтворення і поглиблення отриманих знань.
Семінарське заняття – це вид навчального заняття, на якому викладач організовує обговорення студентами питань з попередньо визначених тем у робочій навчальній програмі. Семінарські заняття проводяться у формі бесіди (просемінар), рецензування та обговорення рефератів і доповідей, дискусій.
Семінари сприяють розвитку творчої самостійності студентів, поглиблюють їх інтерес до науки і наукових досліджень, виховують педагогічний такт, розвивають культуру мови, вміння та навички публічного виступу, участі в дискусії.
У сучасній вищій школі семінар є одним з основних видів практичних занять з гуманітарних і технічних наук. Він являє собою засіб розвитку у студентів культури наукового мислення. Семінар призначений для поглибленого вивчення дисципліни, оволодіння методологією наукового пізнання. Головна мета семінарських занять - забезпечити студентам можливість опанувати навичками й уміннями щодо використання теоретичного знання стосовно до особливостей досліджуваної галузі.
В даний момент існують наступні види семінарів:
Просемінар - ознайомлення студентів зі специфікою самостійної роботи, літературою, і методикою роботи над ними.
Власне семінар:
а) розгорнута бесіда за заздалегідь відомим планом;
б) невеликі доповіді студентів
Можна виділити кілька видів навчальних семінарів.
Міждисциплінарні. На заняття виноситься тема, яку необхідно розглянути в різних аспектах: політичному, економічному, науково-технічному, юридичному, моральному і психологічному. На нього також можуть бути запрошені фахівці відповідні професії і педагоги даних дисциплін. Між студентами розподіляються завдання для підготовки повідомлень за темою. Метод міждисциплінарного семінару дозволяє розширити кругозір студентів, привчає до комплексної оцінки проблем, бачити міжпредметні зв'язки.
Проблемний семінар. Перед вивченням розділу курсу викладач пропонує обговорити проблеми, пов'язані зі змістом даного розділу, теми. Напередодні студенти одержують завдання відібрати, сформулювати і пояснити проблеми. Під час семінару в умовах групової дискусії проводиться обговорення проблем. Метод проблемного семінару дозволяє виявити рівень знань студентів у даній області і сформувати стійкий інтерес до досліджуваного розділу навчального курсу.
Тематичні. Цей вид семінару готується і проводиться з метою акцентування уваги студентів на якій-небудь актуальній темі або на найбільш важливому й істотному її аспекті. Перед початком семінару студентам дається завдання – виділити істотні сторони теми, або ж викладач може це зробити сам у тому випадку, коли студенти утрудняються, простежити їх зв'язок із практикою суспільної або трудової діяльності. Тематичний семінар поглиблює знання студентів, орієнтує їх на активний пошук шляхів і способів вирішення проблеми, якої він стосується.
Орієнтаційні. Предметом цих семінарів стають нові аспекти відомих тем або способів вирішення вже поставлених і вивчених проблем, опубліковані офіційно матеріали, укази, директиви ітощо. Метод орієнтованих семінарів допомагає підготувати до активного і продуктивного вивчення нового матеріалу, аспекту або проблеми.
Системні. Проводяться для більш глибокого знайомства з різними проблемами, до яких має пряме або непряме відношення досліджувана тема. Наприклад: «Система управління і виховання трудової і соціальної активності». Метод системних семінарів розширяє межі знань студентів, не дозволяє замкнутися у вузькому колі теми або навчального курсу, допомагає знайти причинно-наслідкові зв'язки явищ, викликає інтерес до вивчення різних сторін суспільно-економічного життя.
Особливим видом семінарського заняття є спецсемінар, що практикується на старших курсах із фахових навчальних дисциплін та дисциплін спеціалізацій. Він покликаний поєднувати теоретичну підготовку майбутніх фахівців з їх участю в науково-дослідній роботі.
Спецсемінари і спецпрактикуми проводяться звичайно на старших курсах у рамках більш вузької спеціалізації і припускають оволодіння спеціальними засобами професійної діяльності в обраній для спеціалізації області науки або практики.
Критерії оцінки семінарського заняття:
