- •Тема 1.
- •1.2 Тенденції розвитку вищої освіти України на сучасному етапі
- •1.3 Структура вищої освіти України
- •1.4 Модернізація вищої освіти України з урахуванням вимог Європейського простору вищої освіти
- •Доктор філософії (PhD)
- •1.5 Організаційно-правове забезпечення вищої освіти
- •Тема 2 Планування й організація навчального процесу в умовах кмсонп
- •2.1 Навчальний процес у внз та його структура
- •2.2 Поняття про кмсонп як модель організації навчального процесу
- •2.3 Планування навчального процесу
- •2.4 Планування навчального навантаження викладача в умовах кмсонп
- •2.5 Організація навчального процесу в умовах кмпсонп
- •Тема 3 психологічні сновни навчання і педагогічна майстерніст викладача
- •3.1 Психологічні особливості студентської аудиторії
- •3.2 Педагогічне спілкування
- •3.3 Педагогічна майстерність і її складові
- •3.4 Ключові компетенції викладача внз
- •Тема 4 Система методів навчання у вищій школі та їх використання
- •4.1 Система методів навчання у внз
- •4.2 Методи організації і здійснення навчально-пізнавальної діяльності
- •4.3 Методи стимулювання навчально-пізнавальної діяльності
- •4.4 Методи контролю навчальної діяльності
- •Тема 5 Навчально-методичне забезпечення навчального процесу
- •5.1 Роль методичного забезпечення навчального процесу
- •5.2 Навчально-методичний комплекс спеціальності та дисципліни
- •5.3 Структура та вимоги до розробки робочої програми дисципліни
- •5.4 Методичне забезпечення навчальних занять
- •Змістовий модуль 2 Традиційні та інноваційні освітянські технології
- •Тема 6 Аудиторні форми навчання у вищих навчальних закладах: підготовка та методика проведення
- •6.1 Лекція: поняття, види, функції, принципи
- •6.2 Методика підготовки до лекції та її проведення
- •6.3 Семінарські заняття: підготовка та методика проведення
- •Стиль проведення семінару;
- •6.4 Практичні і лабораторні заняття
- •Тема 7 Інтерактивні методи навчання і практика їх застосування при підготовці менеджерів
- •7.1 Активізація пізнавальної діяльності студентів
- •7.2 Кейс-метод
- •7.3 Ділові ігри: підготовка та проведення
- •7.4 Дистанційне навчання
- •Тема 8 Організація самостійної роботи студентів
- •8.1 Самостійна робота студентів: сутність та значення.
- •8.2 Індивідуально робота студентів і її види
- •8.3 Планування самостійної роботи студентів
- •8.4 Організація самостійної роботи студентів
- •Тема 9 Контроль і діагностика знань студентів
- •9.1 Роль і місце контролю в навчальному процесі
- •9.2 Види контролю знань
- •9.3 Модульно-рейтингова система оцінки знань
- •9.4 Методика проведення екзаменів та заліків
- •Тема 10 Організація практичної підготовки студентів
- •10.1 Види практики, її цілі і задачі
- •10.2 Організація і методичне забезпечення практики
- •10.3 Контроль якості практичної підготовки
- •Список літератури, що рекомендується для самостійного вивчення дисципліни „Методика викладання у вищій школі і Болонський процес” і. Основна література
- •Іі. Додаткова література: Нормативні матеріали України, матеріали Міністерства освіти і науки України (www.Mon.Gov.Ua/)
9.4 Методика проведення екзаменів та заліків
Підсумковий контроль проводиться з метою оцінки результатів навчання на певному освітньому (кваліфікаційному) рівні або на окремих його завершених етапах. Підсумковий контроль включає семестровий контроль та державну атестацію студента.
В умовах КМСОНП вищий навчальний заклад може використовувати модульну та інші форми підсумкового контролю після закінчення логічно завершеної частини лекційних та практичних занять з певної дисципліни і їх результати враховувати при виставленні підсумкової оцінки.
Семестровий контроль проводиться у формах семестрового екзамену, диференційованого заліку або заліку з конкретної навчальної дисципліни в обсязі навчального матеріалу, визначеного навчальною програмою, і в терміни, встановлені навчальним планом.
Семестровий екзамен - це форма підсумкового контролю засвоєння студентом теоретичного та практичного матеріалу з окремої навчальної дисципліни за семестр, що проводиться як контрольний захід.
Семестровий залік - це форма підсумкового контролю, що полягає в оцінці засвоєння студентом навчального матеріалу виключно на підставі результатів виконання ним певних видів робіт на практичних, семінарських або лабораторних заняттях. Семестровий залік не передбачає обов'язкову присутність студентів і виставляється за результатами поточного модульного контролю знань.
Студент вважається допущеним до семестрового контролю з конкретної навчальної дисципліни (семестрового екзамену, диференційованого заліку або заліку), якщо він виконав всі види робіт, передбачені навчальним планом на семестр з цієї навчальної дисципліни.
Екзамени складаються студентами в період екзаменаційних сесій, передбачених навчальним планом.
Вищий навчальний заклад може встановлювати студентам індивідуальні терміни складання заліків та екзаменів. При використанні модульного контролю екзамени можуть не проводитись.
Екзамени проводяться згідно з розкладом, який доводиться до відома викладачів і студентів не пізніше, як за місяць до початку сесії. Порядок і методика проведення заліків та екзаменів визначаються вищим навчальним закладом.
Результати складання екзаменів і диференційованих заліків оцінюються за сумою балів, набраних на протязі семестру (0-100 балів), національною шкалою оцінювання – чотирибальною шкалою ("відмінно", "добре", "задовільно", "незадовільно"), заліків - за двобальною шкалою ("зараховано", "незараховано") з обов’язковим переведенням отриманої оцінки в оцінку за шкалою ECTS. Результати складання екзаменів, диференційованих заліків і заліків вносяться в екзаменаційну/залікову відомість, залікову книжку, індивідуальний навчальний план студента.
Студентам, які одержали під час сесії не більше двох незадовільних оцінок, дозволяється ліквідувати академзаборгованість до початку наступного семестру. Повторне складання екзаменів допускається не більше двох разів з кожної дисципліни: один раз викладачу, другий - комісії, яка створюється деканом факультету (директором інституту). Студенти, які не з'явилися на екзамени без поважних причин, вважаються такими, що одержали незадовільну оцінку.
Державна атестація студента здійснюється державною екзаменаційною (кваліфікаційною) комісією після завершення навчання на певному освітньому (кваліфікаційному) рівні або його етапі з метою встановлення фактичної відповідності рівня освітньої (кваліфікаційної) підготовки вимогам освітньої (кваліфікаційної) характеристики.
Державна комісія створюється як єдина для денної (стаціонарної), вечірньої, заочної (дистанційної) форм навчання та екстернату з кожної спеціальності. При наявності великої кількості випускників створюється декілька комісій з однієї і тієї ж спеціальності. При малій кількості випускників може бути організована об'єднана комісія для споріднених спеціальностей.
Державна комісія перевіряє науково-теоретичну та практичну підготовку випускників, вирішує питання про присвоєння їм відповідного освітнього рівня (кваліфікації), видання державного документа про освіту (кваліфікацію), опрацьовує пропозиції щодо поліпшення якості освітньо-професійної підготовки спеціалістів у вищому навчальному закладі.
Державна комісія організовується щорічно і діє протягом календарного року. До складу комісії входять голова і члени комісії. Голова комісії призначається міністерствами, відомствами, яким підпорядкований вищий навчальний заклад, на пропозицію ректора (директора) вищого навчального закладу з числа провідних спеціалістів виробництва або вчених.
До складу державної комісії входять: ректор (директор) вищого навчального закладу або проректор (заступник директора) з навчальної чи наукової роботи, декан факультету або його заступник (завідувач відділення або його заступник), завідувачі кафедр, професори, доценти (викладачі) профілюючих кафедр (відділень), провідні спеціалісти виробництва та працівники науково-дослідних інститутів.
У державних комісіях студенти, які закінчують вищий навчальний заклад, складають державні екзамени та захищають кваліфікаційні (дипломні) проекти (роботи). До складання державних екзаменів та до захисту дипломних проектів (робіт) допускаються студенти, які виконали всі вимоги навчального плану.
Списки студентів, допущених до складання державних екзаменів або до захисту дипломних проектів (робіт), подаються в державну комісію деканом факультету (директором інституту).
Складання державних екзаменів або захист дипломних проектів (робіт) проводиться на відкритому засіданні державної комісії за участю не менше половини її складу при обов'язковій присутності голови комісії.
Захист дипломних проектів (робіт) може проводитися як у вищому навчальному закладі, так і на підприємствах, в закладах та організаціях, для яких тематика проектів (робіт), що захищаються, становить науково-теоретичний або практичний інтерес.
Державний екзамен проводиться як комплексна перевірка знань студентів з дисциплін, передбачених навчальним планом.
Державні екзамени проводяться за білетами, складеними у повній відповідності до навчальних програм за методикою, визначеною вищим навчальним закладом. Тривалість державних екзаменів не повинна перевищувати 6 академічних годин на день.
Студенту, який захистив дипломний проект (роботу), склав державні екзамени відповідно до вимог освітньо-професійної програми підготовки, рішенням державної комісії присвоюється відповідний освітній рівень (кваліфікація), видається державний документ про освіту (кваліфікацію).
Студенту, який отримав підсумкові оцінки "відмінно" не менше як з 75 відсотків усіх навчальних дисциплін та індивідуальних завдань, передбачених навчальним планом, а з інших навчальних дисциплін та індивідуальних завдань - оцінки "добре", склав державні екзамени з оцінками "відмінно", захистив дипломний проект (роботу) з оцінкою "відмінно", а також виявив себе в науковій (творчій) роботі, що підтверджується рекомендацією кафедри (предметної або циклової комісії), видається документ про освіту (кваліфікацію) з відзнакою.
Студент, який при складанні державного екзамену або при захисті дипломного проекту (роботи) отримав незадовільну оцінку, відраховується з вищого навчального закладу і йому видається академічна довідка. Студент, який не склав державного екзамену або не захистив дипломний проект (роботу), допускається до повторного складання державних екзаменів чи захисту дипломного проекту (роботи) протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу.
Студентам, які не складали державні екзамени або не захищали дипломний проект (роботу) з поважної причини (документально підтвердженої), ректором (директором) вищого навчального закладу може бути продовжений строк навчання до наступного терміну роботи державної комісії із складанням державних екзаменів чи захисту дипломних проектів (робіт) відповідно, але не більше, ніж на один рік.
Всі засідання державної комісії протоколюються. У протоколи вносяться оцінки, одержані на державних екзаменах або при захисті дипломного проекту (роботи), записуються питання, що ставились, особливі думки членів комісії, вказується здобутий освітній рівень (кваліфікація), а також, який державний документ про освіту (кваліфікацію) (з відзнакою чи без відзнаки) видається студенту-випускнику, що закінчив вищий навчальний заклад.
Протоколи підписують голова та члени державної комісії, які брали участь у засіданні. Книга протоколів зберігається у вищому навчальному закладі.
Після закінчення роботи державної комісії голова комісії складає звіт і подає його ректору (директору) вищого навчального закладу.
У звіті голови державної комісії відбивається аналіз рівня підготовки випускників і якості виконання дипломних проектів (робіт); відповідність тематики дипломних проектів (робіт) сучасним вимогам, характеристика знань студентів, виявлених на державних екзаменах, недоліки в підготовці з окремих дисциплін, даються рекомендації щодо поліпшення навчального процесу.
Звіт голови державної комісії обговорюється на засіданні вченої (педагогічної) ради вищого навчального закладу, факультету (відділення).
