Тема 9 Контроль і діагностика знань студентів

9.1 Роль і місце контролю в навчальному процесі

9.2 Види контролю знань

9.3 Модульно-рейтингова система оцінки знань

9.4 Методика проведення екзаменів та заліків

9.1 Роль і місце контролю в навчальному процесі

Якість контролю знань студентів і його достовірність дуже важливі для прийняття правильних рішень щодо вдосконалення навчального процесу та організації самостійної роботи студентів.

Основна мета контролю знань і умінь полягає у виявленні досягнень, успіхів студентів, у вказівці шляхів удосконалення, поглиблення знань, умінь, для того, щоб створювалися умови для наступного включення студентів в активну творчу діяльність. Ця мета, в першу чергу, пов'язана з визначенням якості засвоєння студентами навчального матеріалу – рівня оволодіння знаннями, уміннями та навичками, передбаченими програмою курсу.

Важливою умовою підвищення ефективності навчального процесу є систематичне одержання викладачем об'єктивної інформації про хід пізнавальної діяльності студентів.

Контроль рівня знань студентів варто вважати двоєдиним об'єктом додатка творчих зусиль викладача. З одного боку, контроль – це об'єкт практичної діяльності лектора дисципліни; за допомогою контролю виявляються переваги і недоліки обраних методів навчання. З іншого боку, контроль – це об'єкт для науково-дослідної діяльності викладача, тому що в процесі контролю встановлюється взаємозв'язок між досягнутим і планованим рівнем знань студентів, виходить об'єктивна інформація для прийняття рішень щодо управління процесом навчання; аналіз результатів контролю в різних групах і різних викладачів дозволяє удосконалити дидактичну систему тестування студентів відповідно до особливостей циклів дисципліни.

Контроль стимулює навчання і впливає на поведінку студентів. Як показала практика, спроби зменшити контроль у навчальному процесі призводять до зниження якості навчання. Впроваджувані в даний час інтенсивні методи навчання неминуче ведуть до нових пошуків в області підвищення якості й ефективності педагогічного контролю і появи його нових форм, наприклад, таких як рейтинг.

Основні функції контролю процесу навчання:

1. Освітня (систематичне спостереження викладача за навчальною діяльністю студентів, визначення результатів цієї діяльності і її коригування).

2. Діагностична (виявлення досягнень і пробілів у знаннях, навичках і уміннях, з'ясування причин цих пробілів і визначення заходів для підвищення якості навчання).

3. Виховна (систематичний контроль і оцінювання успішності виховують у студентів свідому дисципліну, наполегливість у роботі, працьовитість, почуття відповідальності).

4. Розвиваюча (обґрунтування оцінки, самооцінки і взаємооцінки, сприяння розвитку у студентів логічного мислення, пам'яті, розумової діяльності).

5. Стимулююча (мотивоване і справедливе оцінювання успішності студентів).

6. Управлінська (викладач одержує інформацію про стан успішності, успіхах і недоліках кожного студента, що дозволяє йому правильно скоригувати процес навчання).

Виділення функцій контролю підкреслює його роль і значення в процесі навчання. У навчальному процесі самі функції виявляються в різному ступені і різних сполученнях. Реалізація виділених функцій на практиці робить контроль більш ефективним, а також більш ефективним стає і сам навчальний процес.

Контроль навчального процесу повинен відповідати наступним принципам:

• Цілеспрямованість, що припускає чітке визначення мети кожної перевірки. Постановка мети визначає всю подальшу роботу з обґрунтування використовуваних форм, видів, методів і засобів контролю. Цілі контролю припускають відповіді на наступні питання: що повинно перевірятися, хто повинен опитуватися, які висновки можна буде зробити на основі результатів перевірки, який очікується ефект від проведення перевірки. При конкретизації цілей контролю виходять з цілей виховання, розвитку і навчання студентів, що реалізуються на даному етапі навчання.

• Об'єктивність контролю, що попереджає випадки суб'єктивних і помилкових суджень, які спотворюють дійсну успішність студентів і знижують виховне значення контролю. Об'єктивність контролю залежить від багатьох факторів. Серед них виділяють наступні: чітке виділення загальних і конкретних цілей навчання, обґрунтованість виділення і добору змісту контролю, забезпеченість методами обробки, аналізу й оцінювання результатів контролю, організованість проведення контролю. Від вирішення цих питань багато в чому залежить об'єктивність і якість контролю.

• Всебічність контролю, під яким розуміють охоплення великого за змістом матеріалу, що перевіряється. Цей принцип містить у собі засвоєння основних ідей даного курсу, засвоєння навчального матеріалу за визначеними змістовними, стрижневими лініями курсу, знання студентами окремих і істотних фактів, понять, закономірностей, способів дій і способів діяльності. При такому стані матеріалу, що перевіряється, ускладнюється методика складання завдань, тобто пред'являються підвищені вимоги до методики виділення і збору об'єктів перевірки.

• Регулярність контролю, під якою мається на увазі систематичний контроль, що сполучиться із самим навчальним процесом.

• Індивідуальність контролю, яка вимагає оцінки знань, умінь, навичок кожного студента.

Облік успішності передбачає фіксацію результатів контролю у виді оцінного судження або числового бала з метою аналізу стану навчально-виховного процесу за визначений період, прийняття рішень про необхідність удосконалення занять і методики організації навчання. Якщо навчання є процесом керування пізнавальною діяльністю студентів, то контроль - обов'язковим засобом забезпечення зворотного зв'язку.

Ефективність контролю залежить від ряду факторів: часу проведення самостійних і контрольних занять, їхньої частоти і послідовності проведення контролю, характеру самостійної роботи студентів, об'єднання методів контролю і самоконтролю, фіксації й оформлення результатів контролю.