Тема 2 Планування й організація навчального процесу в умовах кмсонп
2.1 Навчальний процес у ВНЗ та його структура
2.2 Поняття про КМСОНП як модель організації навчального процесу
2.3 Планування навчального процесу
2.4 Планування навчального навантаження викладача в умовах КМСОНП
2.5 Організація навчального процесу в умовах КМПСОНП
2.1 Навчальний процес у внз та його структура
В умовах спеціально організованої і керованої з боку викладачів діяльності за чітко заданими метою і програмами функціонує процес навчання.
Процес навчання — це цілеспрямована, послідовно організована взаємодія того, хто навчає, і тих, кого навчають, опосередкована змістом діяльності, в ході якої розв'язуються завдання освіти, виховання і загального розвитку людини. У процесі навчання людина оволодіває соціальним досвідом в умовах як самовключення, так і організованого включення її в різні види діяльності: фізично-оздоровчу, предметно-перетворювальну, навчально-пізнавальну, соціально-комунікативну та громадсько-корисну.
Навчальний процес у вищих закладах освіти – це система організаційних і дидактичних заходів, спрямованих на реалізацію змісту освіти на певному освітньо-кваліфікаційному рівні відповідно до державних стандартів освіти.
Навчальний процес охоплює всі компоненти навчання: учасників навчального процесу (викладачів і студентів), засоби, форми і методи навчання.
В останні десятиріччя в педагогічних, в тому числі й дидактичних дослідженнях часто використовують принцип системного підходу до аналізу і побудови педагогічних явищ та процесів. Системний підхід як методологічний принцип моделювання, організації і проведення наукових досліджень, давно використовується у різних галузях науки: фізиці, кібернетиці, математиці, біології, психології та ін. У педагогіці системний підхід став використовуватися набагато пізніше.
Процес навчання як систему, у структурі якої функціонують зв’язки і залежності між компонентами (цільовим, стимулюючим, змістовим, операційно-діяльнісним, контрольно-регулюючим та оцінно-результативним) можна представити у вигляді рисунку 2.1.
Рис. 2.1 – Загальна структура процесу навчання
Цільовим компонентом передбачаються результати засвоєння теми, розділу, цілого навчального предмету. За співвідношенням мети як міри і результату засвоєння можна оцінити ефективність процесу навчання на рівні теми, розділу чи навчального предмету, здійснити корекцію змісту та методів навчання, коли за певних причин мета не досягається в повному обсязі. Змістовий компонент впливає на конкретизацію цілей навчання і на вибір способів їх реалізації — засобів, методів і форм організації навчальної діяльності студентів, стилю спілкування викладачів та студентів.
Стимулюючо-мотиваційний компонент пронизує всі інші компоненти процесу навчання. Без його реалізації студенти не приймуть мету і завдання навчання, оцінка результатів їх діяльності не буде виконувати мотиваційну функцію, до змісту навчання проявлятиметься байдуже ставлення, в операційно - діяльнісній частині процесу навчання взаємодія між суб'єктами навчання не буде ефективнішою. Все це стане причиною повної чи часткової відсутності очікуваних результатів.
Студенти повинні чітко розрізняти провідні функції навчального процесу: освітню, розвиваючу і виховну. Всі ці функції реалізуються не окремо, а у тісній взаємодії (рис. 2.2).
Рис. 2.2 – Структура функцій навчального процесу
Особистість у процесі навчання, пізнання оточуючої дійсності оволодіває певним обсягом знань, вмінь та навичок, що сприяє підвищенню освіченості. Включення людини до навчального процесу – найважливіша передумова інтелектуального, психічного та соціального розвитку особистості. Адже лише самостійна діяльність – запорука розвитку. Процес навчання – велика школа виховання кожної людини. Він здійснюється як безпосередньо через організацію навчального процесу, так і через зміст навчального матеріалу. До того ж на процес виховання впливає особистість викладача.
Педагогічний процес у вищій школі відповідає певним закономірностям:
єдності історичного та логічного, що вимагає єдності генетичних та структурних зв'язків у розвитку теорії науки. Згідно з цією закономірністю вивчають історію науки, історію вищого навчального закладу, історію педагогіки вищої школи та їх взаємозв'язок із сучасністю;
застосування методів пізнання емпіричного та теоретичного характеру в процесі вивчення об'єктів дослідження. Згідно з цією закономірністю емпіричну інформацію поєднують з її теоретичними узагальненнями у структурі науки та розділах предмету, що вивчається студентами;
взаємозв'язків у реальному житті, що об'єднує всі компоненти життєдіяльності вищого навчального закладу, а саме:
взаємозумовленість усього цілісного педагогічного процесу (єдність комплексу навчально-освітньої та матеріально-господарчої діяльності);
взаємозумовленість соціального стану суспільства з процесом підготовки до нього;
взаємозумовленість професійно-педагогічної, викладацької діяльності викладачів з навчальною та науково-пошуковою діяльністю студентів.
Навчальний процес у ВНЗ базується на наступних принципах:
принцип науковості;
принцип гуманізму;
принцип демократизму;
принцип наступності та безперервності;
принцип незалежності від втручання будь-яких політичних партій, інших громадських та релігійних організацій.
Навчальний процес має два головні аспекти:
навчання як системна цілеспрямована діяльність кафедр (предметних або циклових комісій), що передбачає передачу студентам наукових знань і формування їх особистих якостей,
навчання як навчальна діяльність студентів.
Центром педагогічного процесу у вищих закладах освіти є інтелектуальна та емоційна взаємодія між викладачами і студентами, яка відрізняється від характеру взаємодії вчителя та учнів у школі. Відповідно структуру педагогічного процесу у ВНЗ можна подати в такий спосіб (рис. 2.3).
Ця інтелектуальна та емоційна взаємодія в різних умовах має різний характер і виявляється в різноманітних формах. Натомість, за будь-яких умов педагогічній процес стає ефективним, коли діяльність викладача, його вплив на студентів відповідають їхнім пізнавальним можливостям і характеру діяльності.
Студенти повинні згадати, що усім явищам і процесам властиві певні діалектичні суперечності. Вони є джерелом їх розвитку, своєрідним внутрішнім рушієм.
Рис. 2.3 – Структура педагогічного процесу у ВНЗ
Оскільки навчання є багатогранним процесом і багатоаспектним процесом, то розуміння протиріч, пізнання внутрішніх рушійних сил цього процесу є особливо актуальним завданням.