5.2 Навчально-методичний комплекс спеціальності та дисципліни

При вивченні цього питання студенти повинні вивчити структуру навчально-методичного комплексу дисципліни і спеціальності.

Навчально-методичний комплекс спеціальності (НКМС) включає наступні позиції:

1. Кваліфікаційна характеристика фахівця.

2. Освітньо-професійна програма.

3. Структурно-логічна схема побудови навчального плану.

4. Навчальний план.

5. Програми з усіх нормативних та вибіркових дисциплін.

6. Наскрізна програма практичної підготовки фахівця.

7. Програми усіх практик.

8. Програми державних іспитів (з іноземної мови, з базової освіти, з фаху).

9. Комплексні контрольні завдання з базової освіти (ККЗ).

10. Комплексні контрольні кваліфікаційні завдання для заміру рівня знань випускника (КККЗ).

11. Тематика курсових робіт з дисциплін, де передбачено їх виконання.

12. Тематика дипломних робіт (проектів).

13. Методичні вказівки до виконання дипломних робіт (проектів).

Навчально-методичний комплекс дисципліни (НКМД) включає в себе наступні елементи:

1. Програма.

2. Робоча програма.

3. Опорні конспекти лекцій.

4. Пакет візуального супроводження курсу.

5. Завдання для практичних та лабораторних занять ( збірники завдань, ігрове проектування, ситуаційні завдання, ділові ігри).

6. Методичні вказівки та тематика контрольних робіт для студентів заочної форми навчання.

7. Навчальні та контролюючі тести.

8. Екзаменаційні та залікові питання.

9. Пакети контрольних завдань для комплексної перевірки знань студентів з дисципліни.

10. Пакети контрольних завдань для заміру залишкових та поточних знань студентів з дисципліни.

11. Методичні вказівки та індивідуальні завдання для самостійної роботи студентів з навчальних дисциплін.

12. Фонд законодавчого та інструктивного матеріалу.

13. Методичні вказівки та тематика з науково-дослідної роботи студентів.

14. Методичні вказівки до використання ПЕОМ з дисципліни.

15. Методичні вказівки та тематика курсових робіт.

Навчально-методичний комплекс дисципліни складається викладачем цієї дисципліни і щорічно оновлюється.

5.3 Структура та вимоги до розробки робочої програми дисципліни

Для кожної навчальної дисципліни, яка входить до освітньої програми підготовки, на підставі навчальної програми дисциплін та навчального плану вищим навчальними закладом складається робоча навчальна програма дисципліни, яка є його нормативним документом.

Навчальна програма дисципліни, як зазначалося раніше, - це нормативний доку­мент, який визначає зміст дисципліни, методи аудиторної, само­стійної та індивідуальної роботи студентів, форми контролю знань, а також відповідні літературні джерела для досягнення високої продуктивності навчального процесу. Навчальна програма складається зі вступу, пояснювальної записки (мета, завдання дисципліни, її місце в навчальному процесі, форми і методи навчання і контролю), тематичного викладу змісту дисципліни, списку рекомендованої літератури.

Виходячи з того, що методичне забезпечення – один з важливих шляхів інтенсифікації навчального процесу, ефективного переходу до нових технологій, завданням реалізації концепції методичного забезпечення є розробка змісту робочих програм нових курсів.

Розробляючи робочу програму, слід враховувати такі моменти:

• Діюча теорія навчання.

• Індивідуалізація навчання, суттєве збільшення часу самостійної роботи студента, відхід від простої репродукції знань і перехід до глибокого їх засвоєння та осмислення.

• Підвищення інформаційної місткості навчальної години.

• Робота з базами знань та банками даних.

• Використання технічних засобів навчання, автоматизованих навчальних систем.

Зміст робочої програми має бути погодженим зі змістом профілюючих дисциплін для кожної спеціальності. Необхідно визначити тему, розділи теоретичного змісту для практичного та самостійного вивчення, розробити інформаційно-довідкову базу дисципліни, розробити банк завдань з дисципліни, методичні вказівки до змісту дисциплін. Зумовлено це тим, що від змістовної робочої програми багато в чому залежить ефективність сприйняття студентами курсу в цілому. Крім того, зміст програми обумовлюється і кількістю годин за навчальним планом, і тими обов’язковими для вивчення дисциплінами, що вивчаються як факультативи та спецкурси за вибором; і нарешті тим, на яких методах навчання буде ґрунтуватися викладення курсового матеріалу.

Робоча навчальна програма дисципліни містить виклад конкретного змісту навчальної дисципліни (в планах лекцій та семінарських занять), послідовність, організаційні форми її вивчення та їх обсяг, визначає форми та засоби поточного та підсумкового контролю.

Робоча програма складається в розрізі спеціальностей (при різній кількості навчальних годин) або як єдина для декількох спеціальностей.

Стру­ктурні складові робочої навчальної програми дисципліни: тема­тичний план (табл. 5.1), технологічна карта дисципліни (табл. 5.2), завдання для самостійної і індивідуальної роботи (табл. 5.3), методи поточного і підсумкового контролю (табл. 5.4), перелік навчально-методичної літератури і технічних засобів навчання.

В умовах КМСОНП окрім цього до складу робочої навчальної програми також включається структура програми дисципліни за вимогами ECTS, інформаційний пакет дисципліни, робочий графік дисципліни, система нарахування балів, розподіл балів і оцінювання з дисципліни.

Таблиця 5.1 – Тематичний план навчальної дисципліни

№	Назва теми	Кількість годин за видами занять
			Аудиторні заняття			Позааудиторні заняття
		Разом	лекції	семіна-рські	прак-тичні	індиві-дуальні	самост. робота
1.

Таблиця 5.2 – Технологічна карта тематичного плану навчальної дисципліни

№ п/п	Назви тем	Плани лекцій	Кіль-кість годин	Плани семінарських та практичних занять	Кількість годин
					сем.	практ.
1.

Таблиця 5.3 – Зміст самостійної роботи студентів (індивідуальних навально-дослідних завдань) з дисципліни

№ п/п	Найменування тем	Види та зміст самостійної роботи (індивідуальних завдань)	Кількість годин та форми контролю
1

Таблиця 5.4 - Засоби для проведення поточного і підсумкового контролю

№ п/п	Найменування тем	Форми контролю
		поточний	рубіжний	заключний

Безумовно, ці основні вимоги до складання робочої програми не означають, що викладач не може проявити творчості, знайти нові форми, використати нові технології навчання. Все це залишається пріоритетною сферою викладача.

Розкриваючи в робочій програмі зміст курсу, викладач повинен вміло і ефективно визначати мету курсу і ті основні питання, які виносяться для обговорення на лекціях, семінарських та практичних заняттях.

Коли в робочі програми закладаються плани семінарських та практичних занять, викладач має, формулюючи питання, виходити з того, що в кожній навчальній дисципліні слід виділити свої, характерні для неї елементи змісту, що мають методологічну цінність і професійну значущість. Постановка питань та методика їх обговорення мають виключити можливість успішно працювати з групою лише на репродуктивному рівні, а навпаки, стимулювати атмосферу творчості, пошуку діалогу. Ось чому блок питань семінарських та практичних занять в робочій програмі має важливе значення для організації роботи студентів.

Не менш важливе значення в структурі робочої програми мають такі елементи, як планування індивідуальної та самостійної роботи студентів. Добре продумані форми і методи індивідуальної роботи зі студентами, виважені теми та питання самостійної роботи над курсом ефективно доповнюють зміст роботи студента з конкретних дисциплін і забезпечують результативність знань.

Це, безумовно, створює сприятливі умови для співробітництва викладача і студента, для педагогічного стимулювання навчання, посилення ролі самооцінки, ділових взаємовідносин викладача і студента, що значно наближає нас до сучасного рівня організації навчання.

Інноваційні технології навчання, що відповідають вимогам підготовки випускника ВНЗ, передбачають реалізацію гнучких високозмістовних робочих програм курсів.

Варто згадати і такий важливий момент у структурі робочої програми курсу, як список літератури. Повний перелік підручників, навчальних посібників, законодавчих та інструктивних документів, наукової літератури націлює студента, перш за все, на серйозну роботу над курсом, привертає його увагу до актуальності цієї проблеми, стимулює до самостійного пошуку відповідей на запитання семінарських і практичних занять.

Така побудова робочої програми курсу та якісне методичне забезпечення всіх видів і форм роботи надають можливість викладачу активно керувати і контролювати як аудиторну, так і позааудиторну роботу студентів, уніфікуючи завдання і вимоги формувати знання майбутніх фахівців і певною мірою впливати на якість їх навчання у ВНЗ.