- •Тема 1.
- •1.2 Тенденції розвитку вищої освіти України на сучасному етапі
- •1.3 Структура вищої освіти України
- •1.4 Модернізація вищої освіти України з урахуванням вимог Європейського простору вищої освіти
- •Доктор філософії (PhD)
- •1.5 Організаційно-правове забезпечення вищої освіти
- •Тема 2 Планування й організація навчального процесу в умовах кмсонп
- •2.1 Навчальний процес у внз та його структура
- •2.2 Поняття про кмсонп як модель організації навчального процесу
- •2.3 Планування навчального процесу
- •2.4 Планування навчального навантаження викладача в умовах кмсонп
- •2.5 Організація навчального процесу в умовах кмпсонп
- •Тема 3 психологічні сновни навчання і педагогічна майстерніст викладача
- •3.1 Психологічні особливості студентської аудиторії
- •3.2 Педагогічне спілкування
- •3.3 Педагогічна майстерність і її складові
- •3.4 Ключові компетенції викладача внз
- •Тема 4 Система методів навчання у вищій школі та їх використання
- •4.1 Система методів навчання у внз
- •4.2 Методи організації і здійснення навчально-пізнавальної діяльності
- •4.3 Методи стимулювання навчально-пізнавальної діяльності
- •4.4 Методи контролю навчальної діяльності
- •Тема 5 Навчально-методичне забезпечення навчального процесу
- •5.1 Роль методичного забезпечення навчального процесу
- •5.2 Навчально-методичний комплекс спеціальності та дисципліни
- •5.3 Структура та вимоги до розробки робочої програми дисципліни
- •5.4 Методичне забезпечення навчальних занять
- •Змістовий модуль 2 Традиційні та інноваційні освітянські технології
- •Тема 6 Аудиторні форми навчання у вищих навчальних закладах: підготовка та методика проведення
- •6.1 Лекція: поняття, види, функції, принципи
- •6.2 Методика підготовки до лекції та її проведення
- •6.3 Семінарські заняття: підготовка та методика проведення
- •Стиль проведення семінару;
- •6.4 Практичні і лабораторні заняття
- •Тема 7 Інтерактивні методи навчання і практика їх застосування при підготовці менеджерів
- •7.1 Активізація пізнавальної діяльності студентів
- •7.2 Кейс-метод
- •7.3 Ділові ігри: підготовка та проведення
- •7.4 Дистанційне навчання
- •Тема 8 Організація самостійної роботи студентів
- •8.1 Самостійна робота студентів: сутність та значення.
- •8.2 Індивідуально робота студентів і її види
- •8.3 Планування самостійної роботи студентів
- •8.4 Організація самостійної роботи студентів
- •Тема 9 Контроль і діагностика знань студентів
- •9.1 Роль і місце контролю в навчальному процесі
- •9.2 Види контролю знань
- •9.3 Модульно-рейтингова система оцінки знань
- •9.4 Методика проведення екзаменів та заліків
- •Тема 10 Організація практичної підготовки студентів
- •10.1 Види практики, її цілі і задачі
- •10.2 Організація і методичне забезпечення практики
- •10.3 Контроль якості практичної підготовки
- •Список літератури, що рекомендується для самостійного вивчення дисципліни „Методика викладання у вищій школі і Болонський процес” і. Основна література
- •Іі. Додаткова література: Нормативні матеріали України, матеріали Міністерства освіти і науки України (www.Mon.Gov.Ua/)
9.2 Види контролю знань
При вивченні видів контролю знань студенти повинні знати, що в залежності від місця в навчальному процесі розрізняють такі види контролю: попередній, поточний, періодичний (рубіжний), підсумковий, заключний.
Попередній контроль здійснюють перед вивченням нового матеріалу для з'ясування якості базових знань. Він дозволяє визначити наявний (вихідний) рівень знань і вмінь студентів, щоб використовувати його як фундамент, орієнтуватися на припустиму складність навчального матеріалу. Результати контролю повинні використовуватися для адаптації навчального процесу до особливостей даного контингенту студентів.
Поточний контроль проводять у процесі вивчення нового матеріалу для з'ясування якості засвоєння студентами знань, придбання навичок і умінь з метою їхньої корекції. Проведення поточного контролю – це продовження навчальної діяльності викладача. Поточний контроль є органічною частиною всього навчального процесу, він тісно пов'язаний з викладенням, закріпленням, повторенням і застосуванням навчального матеріалу. Поточний контроль здійснюється у всіх організаційних формах навчання.
Під час вивчення навчальних дисциплін можна використовувати такі форми поточного контролю:
контроль теоретичної підготовки з теми курсу (тести, усні та письмові опитування);
контроль практичної підготовки з теми курсу (виконання індивідуальних завдань, розв'язування задач, виконання графічних робіт тощо);
контроль підготовки до лабораторного або практичного заняття (виконання домашніх завдань, оформлення звіту з лабораторної роботи тощо).
При цьому він може бути особливим структурним елементом організаційної форми навчання і може сполучитися із самим викладенням, закріпленням, повторенням навчального матеріалу. Даний контроль може бути індивідуальним і груповим.
Періодичний контроль проводиться після вивчення розділів навчальної програми: перевіряють, оцінюють і коректують засвоєння визначеної системи знань, навичок і вмінь. Такий контроль проводять звичайно кілька разів на семестр. Прикладом періодичного (рубіжного) контролю можуть служити контрольні роботи, контрольно-облікові й обліково-узагальнюючі заняття, заліки з лабораторних робіт, рубіжне тестування з модулю тощо.
Підсумковий контроль передбачає облік успішності студентів наприкінці навчального семестру, і спрямований на перевірку конкретних результатів навчання, виявлення ступеня оволодіння студентами системою знань, умінь і навичок, отриманих у процесі вивчення окремого предмета або ряду дисциплін. Такий контроль проводиться у формі заліку, диференційованого заліку, іспиту, захисту курсової роботи тощо
Заключний контроль здійснюють наприкінці навчальної діяльності студентів. Такий контроль проводиться у формі державних іспитів, захисту дипломної або магістерської випускової роботи, присвоєння кваліфікації Державною екзаменаційною комісією.
Підставою для виділення цих видів контролю є специфіка дидактичних задач на різних етапах навчання: поточний контроль проводять у процесі засвоєння нового навчального матеріалу, рубіжний застосовують для перевірки засвоєння значного обсягу вивченого матеріалу (теми, розділу); за допомогою підсумкового контролю виявляють ступінь оволодіння навчальним матеріалом з предмету, ряду дисциплін. Таким чином, усі ці види контролю в якомусь ступені повторюють логіку навчального процесу.
За засобами педагогічної комунікації контроль можна розглядати з погляду:
способів контролю: традиційний або нетрадиційний (програмований контроль, тест);
характеру: суб'єктивний, об'єктивний;
використання технічного забезпечення: безмашинний, машинний;
форми: усний, письмовий;
часу: попередній, початковий, вихідний, поточний, поетапний, підсумковий,
масовості (за охопленням студентів): індивідуальний, фронтальний, індивідуально-груповий;
контролюючої особи: викладач, студент-напарник (взаємоконтроль), студент сам (самоконтроль);
дидактичного матеріалу: контроль без дидактичного матеріалу (твір, усне опитування, диспут-спілкування тощо); с дидактичним матеріалом (роздавальний матеріал, тести, білети, що контролюють програми тощо);
