Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Polonska_KonspektMetodika_vikladannya.doc
Скачиваний:
10
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
1 Мб
Скачать
☆

9.2 Види контролю знань

При вивченні видів контролю знань студенти повинні знати, що в залежності від місця в навчальному процесі розрізняють такі види контролю: попередній, поточний, періодичний (рубіжний), підсумковий, заключний.

Попередній контроль здійснюють перед вивченням нового матеріалу для з'ясування якості базових знань. Він дозволяє визначити наявний (вихідний) рівень знань і вмінь студентів, щоб використовувати його як фундамент, орієнтуватися на припустиму складність навчального матеріалу. Результати контролю повинні використовуватися для адаптації навчального процесу до особливостей даного контингенту студентів.

Поточний контроль проводять у процесі вивчення нового матеріалу для з'ясування якості засвоєння студентами знань, придбання навичок і умінь з метою їхньої корекції. Проведення поточного контролю – це продовження навчальної діяльності викладача. Поточний контроль є органічною частиною всього навчального процесу, він тісно пов'язаний з викладенням, закріпленням, повторенням і застосуванням навчального матеріалу. Поточний контроль здійснюється у всіх організаційних формах навчання.

Під час вивчення навчальних дисциплін можна використовувати такі форми поточного контролю:

  • контроль теоретичної підготовки з теми курсу (тести, усні та письмові опитування);

  • контроль практичної підготовки з теми курсу (виконання індивідуальних завдань, розв'язування задач, виконання графічних робіт тощо);

  • контроль підготовки до лабораторного або практичного заняття (виконання домашніх завдань, оформлення звіту з лабораторної роботи тощо).

При цьому він може бути особливим структурним елементом організаційної форми навчання і може сполучитися із самим викладенням, закріпленням, повторенням навчального матеріалу. Даний контроль може бути індивідуальним і груповим.

Періодичний контроль проводиться після вивчення розділів навчальної програми: перевіряють, оцінюють і коректують засвоєння визначеної системи знань, навичок і вмінь. Такий контроль проводять звичайно кілька разів на семестр. Прикладом періодичного (рубіжного) контролю можуть служити контрольні роботи, контрольно-облікові й обліково-узагальнюючі заняття, заліки з лабораторних робіт, рубіжне тестування з модулю тощо.

Підсумковий контроль передбачає облік успішності студентів наприкінці навчального семестру, і спрямований на перевірку конкретних результатів навчання, виявлення ступеня оволодіння студентами системою знань, умінь і навичок, отриманих у процесі вивчення окремого предмета або ряду дисциплін. Такий контроль проводиться у формі заліку, диференційованого заліку, іспиту, захисту курсової роботи тощо

Заключний контроль здійснюють наприкінці навчальної діяльності студентів. Такий контроль проводиться у формі державних іспитів, захисту дипломної або магістерської випускової роботи, присвоєння кваліфікації Державною екзаменаційною комісією.

Підставою для виділення цих видів контролю є специфіка дидактичних задач на різних етапах навчання: поточний контроль проводять у процесі засвоєння нового навчального матеріалу, рубіжний застосовують для перевірки засвоєння значного обсягу вивченого матеріалу (теми, розділу); за допомогою підсумкового контролю виявляють ступінь оволодіння навчальним матеріалом з предмету, ряду дисциплін. Таким чином, усі ці види контролю в якомусь ступені повторюють логіку навчального процесу.

За засобами педагогічної комунікації контроль можна розглядати з погляду:

  1. способів контролю: традиційний або нетрадиційний (програмований контроль, тест);

  2. характеру: суб'єктивний, об'єктивний;

  3. використання технічного забезпечення: безмашинний, машинний;

  4. форми: усний, письмовий;

  5. часу: попередній, початковий, вихідний, поточний, поетапний, підсумковий,

  6. масовості (за охопленням студентів): індивідуальний, фронтальний, індивідуально-груповий;

  7. контролюючої особи: викладач, студент-напарник (взаємоконтроль), студент сам (самоконтроль);

  8. дидактичного матеріалу: контроль без дидактичного матеріалу (твір, усне опитування, диспут-спілкування тощо); с дидактичним матеріалом (роздавальний матеріал, тести, білети, що контролюють програми тощо);

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]