- •31. Основні погляди на походження держави та права
- •32. Особливості економічної і соціальної сфер превісного суспільства
- •33.Організація суспільної влади і соц.. Регулювання у первісному суспільстві
- •34.Сучасна наука про загальні причини розпаду первісного ладу і виникнення держави і права
- •35. Вплив природно-кліматичних, біологічних, психологічних факторів на специфіку становлення держави і права у різних народів
- •36. Основні шляхи походження держави і права
- •37. Історичний, ідеологічний і теоретичний аспект проблеми типології держави та права
- •38. Основні підходи до розуміння співвідношення держави і права у державно-правовій думці
- •39. Головні аспекти впливу держави на право.
- •40. Практичне і теоретичне значення порушення питання про співвідношення держави і права.
- •41. Проблеми співвідношення держави і права.
- •43. Співвідношення держави і права.
- •42. Співвідношення держави, права і економіки
- •43. Співвідношення держави і права - Каландяк
- •44. Поняття функцій і завдань держави
- •45. Значення проблеми державного втручання для теорії держави і права, а також для функціонування держави.
- •76.Форми законотворчої ініціативи.
- •77. Процесуальні моменти у процесі законодавчої ініціативи та проблеми що з ним пов*язані
- •78. Етапи і стадії правотворчого процесу, практичні і теоретичні складнощі, що їх супроводжують.
- •79. Співвідношення якості нормативно-правового акту і його ефективності
- •80. Рівень законодавчої техніки та законодавчий процес
- •82. Експеримент і правові принципи. (Проблема рівності правового статусу суб’єктів права у період проведення експерименту та ін.)
- •83. Оцінка результатів експерименту: критерії та значення
- •85. Головні підходи до розуміння правопорушення та причин їх виникнення у сучасній теорії держави і права
- •86.Юридична відповідальність: поняття, ознаки і види.
- •87 Основні погляди та шляхи усунення причин правопорушень
- •88. Юридична відповідальність і державний примус: співвідношення, взаємозалежність
- •89. Поняття правопорушення
- •90.Обставини, що виключають юридичну відповідальність і їх значення для суспільства
- •91. Підстави звільнення від юридичної відповідальності: соціальні і юридичні питання з їх встановленням, доказом і застосуванням.
- •92. Юридична відповідальність і державне примушення: співвідношення, взаємозалежність, взаємнодоповненість.
- •93. Держава як інститут юридичної відповідальності: його місце і роль.
- •94. Проблеми, пов'язані з одержавленням юридичної відповідальності як суспільний феномен і наслідки такого одержавлення.
- •95. Поняття правомірної поведінки.
- •96. Критерії класифікації правомірної поведінки. 97. Види правомірної поведінки та їх загальна характеристика.
- •100. Формування і реалізація правомірної поведінки у сучасних умовах України.
- •101. Поняття правосвідомості.
- •102. Правосвідомість і право: взаємозалежність і доповненість.
- •104. Поняття правового виховання, його форми.
- •105. Поняття правової культури
- •106. Правовий нігілізм як специфічна форма правової культури, його загальна характеристика.
- •107. Правовий ідеалізм як форма правової культури, його загальна характеристика.
- •108. Поняття законності, її структура.
- •109. Поняття принципів законності.
- •110. Проблеми реалізації принципів законності (на прикладі України).
- •111. Питання реалізації гарантій законності у реальному житті суспільства.
- •112. Роль і значення правопорядку для розвитку суспільства.
- •115. Держава як основний суспільний інститут, покликаний забезпечити оптимальний рівень правопорядку і законності у суспільстві.
- •116. Поєднання стимулів і обмежень у правових режимах.
- •117. Поняття, ознаки і функції правових заохочень
- •118. Заохочувальні санкції.
- •122. Правовий статус особистості: розуміння і визначення.
- •123. Права і правові (юридичні) обов'язки особистості: поняття та взаємозв'язок.
- •125. Види правового статусу у залежності від обсягу прав і обов'язків.
- •128. Власність як економічна і правова категорія.
91. Підстави звільнення від юридичної відповідальності: соціальні і юридичні питання з їх встановленням, доказом і застосуванням.
Теория государства и права - Кельман Мурашин Загальна теорія держави і права.
Підставами притягнення по юридичної відповідальності є:
а) наявність правової норми, що передбачає склад правопорушення;
б) юридичний факт — вчинення самого правопорушення;
в) наявність правозастосовного акта, що набрав чинності.
Підстави звільнення від юридичної відповідальності передбачаються у кримінальному, адміністративному, трудовому та іншому законодавстві. Так, кримінальне законодавство передбачає випадки звільнення особи від кримінальної відповідальності (розділ IX Загальної частини КК України) та відбування покарання (розділ XII Загальної частини КІС України).
Підставами звільнення від кримінальної відповідальності є такі:
а) у зв'язку з дійовим каяттям. Тобто особа, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості, щиро покаялася, активно сприяла розкриттю злочину і повністю відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду (ст. 45 КК України);
б) у зв'язку з примиренням винного з потерпілим та відшкодуванням завданих особою, яка вперше здійснила злочин невеликої тяжкості збитків або усуненням заподіяної шкоди (ст. 46 КК України);
в) у зв'язку з передачею на поруки — особу, яка вперше вчинила злочин та щиро покаялася, може бути звільнено від кримінальної відповідальності з передачею її на поруки колективу підприємства, установи чи організації за їхнім клопотанням за умови, що вона протягом року з дня передачі її на поруки виправдає довіру колективу, не ухилятиметься від заходів виховного характеру та не порушуватиме громадського порядку (ст. 47 КК України);
г) у зв'язку зі зміною обстановки — особу, яка вперше вчинила злочин невеликої або середньої тяжкості, може бути звільнено від кримінальної відповідальності, якщо буде визнано, що на час розслідування або розгляду справи в суді внаслідок зміни обстановки вчинене нею діяння втратило суспільну небезпечність або ця особа перестала бути суспільно небезпечною (ст. 48 КК України);
ґ) у зв'язку із закінченням строків давності — особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минули відповідні встановлені Кримінальним кодексом строки (ст. 49 К К України).
Підставами звільнення від адміністративної відповідальності є:
а) давність притягнення до адміністративної відповідальності;
б) передача матеріалів справи на розгляд товариського суду, громадської організації чи трудового колективу;
в) обмеження усним зауваженням при вчиненні незначного адміністративного правопорушення.
Звільнення від дисциплінарної відповідальності. Власник або уповноважений ним орган чи фізична особа може замість накладення дисциплінарного стягнення передати питання про правопорушення на розгляд трудового колективу або його органу (ст. 152 КЗпП України).
Можна умовно виділити 2 блоки звільн від ю/в: 1) особа, що скоїла правопорушення. Небезпечність вваж. Такою що втратила суспільну небезпечність; 2) правопорушення внаслідок зміни ситуації перестало бути суспільно небезпечним.
Підстави виключення юридичної відповідальності:
1) стан особистості правопорушника, визначений як неосудний (неосудність особи, що доведена в судовому порядку; недосягнутий вік, що встановлений законом);
2) відсутність суспільної небезпеки (шкідливості) діяння у випадках захисту суб'єктом своїх прав (необхідна оборона і крайня необхідність);
3) відсутність у діянні елементів складу правопорушення (об'єктивно протиправне діяння (казус), тобто діяння безвинне; фізичний або психічний примус; виконання наказу або розпорядження);
4) заподіяння шкоди при затриманні особи, що скоїла злочин; обґрунтований ризик;
5) скасування акта, що установив юридичну відповідальність тощо.
Підстави звільнення від юридичної відповідальності (узагальнені з тих, що визначені в кримінальному, адміністративному, трудовому законодавстві та інших його галузях):
1) невисокий ступінь (малозначущість) суспільної небезпеки правопорушення або втрата ним ознак суспільної небезпеки до розгляду справи в суді;
2) низький ступінь суспільної небезпеки особистості правопорушника або особа, що вчинила правопорушення, перестала бути суспільно небезпечною;
3) діяльне каяття правопорушника - примирення з потерпілим і добровільне відшкодування заподіяної своїми діями шкоди, тобто наявність в особи соціально схвалюваної поведінки (до і після здійснення правопорушення);
4) завершення строку давності щодо притягнення до юридичної відповідальності;
5) акти про амністію або помилування тощо.
Кожний вид юридичної відповідальності має підстави для звільнення від неї, що закріплені у приписах законодавчих актів.
Загальні підстави звільнення від відповідальності:
1) особа, яка вчинила правопорушення, перестала бути суспільно небезпечною;
2) правопорушення в результаті змін обставин втратило ознаки суспільної небезпеки.
За загальним правилом суб'єкт правопорушення є суб'єктом юридичної відповідальності ("відповідальність за наявності вини"). Але не завжди суб'єкт правопорушення стає суб'єктом юридичної відповідальності. Цивільне право передбачає випадки, коли відповідальність настає без наявності вини: а) за договорам (у разі якщо збитки, заподіяні однією стороною іншій, відшкодовані безпосередньо нею чи третьою стороною - поручителем); б) за законам (у разі об'єктивно протиправного діяння, наприклад, батьки або усиновителі чи опікуни несуть відповідальність за шкоду, заподіяну їх малолітніми дітьми - особами до 14 років).
Законом не допускається неправомірне притягнення до відповідальності, коли об'єктивно відсутні необхідні для цього підстави. На жаль, такі випадки трапляються у правозастосовній практиці. Вони є результатом: а) самозвинувачення; б) судової помилки; в) свідомого підтасування юридичних фактів у справі.
