- •Ділове адміністрування
- •Організація як складна система та об’єкт управління
- •Особливості функціонального та системного бачення організації
- •3. Моделі організації як відкритої системи.
- •4. Узгодження цілей, стратегій, організаційного потенціалу і можливостей організації.
- •5. Життєвий цикл організації
- •6. Системні правила менеджменту.
- •Підстави та порядок утворення організації.
- •9. Організаційний інжиніринг
- •10. Інжиніринг процесу в організації
- •8. Проектування складу структурних одиниць.
- •11. Методологія організаційного інжинірингу.
- •12. Загальні правила інжинірингу: уніфікація різноманіття робіт
- •13. Дизайн організації
- •14. Модель розвитку внутрішнього потенціалу підприємства та конкурентного статусу підприємства.
- •15. Самоорганізація, як об'єктивний процес розвитку бізнесу.
- •16. Значення конфліктів в діяльності організації.
- •17. Використання системного підходу в управлінні.
- •18. Компоненти управлінських моделей. Різновиди управлінських моделей.
- •19. Цільові програми управління ефективністю та розвитком організації. Області обмеження розвитку організації.
- •20. Оцінка ефективності менеджменту організації. Діагностування ефективності менеджменту організації.
- •21. Система показників оцінювання результативності і якості менеджменту організації.
- •22. Людина як об'єкт управлінського контролю.
- •23. Альтернативні управлінські рішення.
- •5. За способом обґрунтування:
- •6. За способом прийняття:
- •7. За характером:
- •24. Цільові програми управління ефективністю та розвитком організації.
- •25. Якість менеджменту організації.
- •26. Діагностування якості менеджменту організації.
- •27. Реструктуризація організацій – інноваційний аспект.
- •28. Парадигма – лідерства. Функції сприяння.
- •29. Принцип ротації кадрів та довічної зайнятості.
- •30. Організаційне проектування: алгоритми, програми, організаційні нормативи і норми, класифікатори.
- •31.Сутність, характеристика елементів та принципи корпоративного управління та його роль в процесі господарювання
- •32. Моделі корпоративних відносин: світовий досвід та особливості управління корпораціями в Україні.
- •33. Корпоративна культура та її роль в корпоративному управлінні.
- •34. Роль і функції Комісії з цінних паперів та фондового ринку
- •35. Антимонопольне регулювання в корпоративному секторі.
- •36. Управління державними корпоративними правами
- •37. Податкова політика в корпоративному секторі України.
- •38. Сутність та роль депозитарної системи в корпоративному регулюванні
- •39. Основні організаційні форми фінансового посередництва в системі корпоративного управління
- •40. Ключові учасники корпоративних відносин: світовий досвід та вітчизняна практика. Ключові учасники корпоративних відносин в Україні
- •41. Спостережна рада та причини її створення. Повноваження спостережної ради.
- •42. Виконавчий орган корпорації та його повноваження
- •Ревізійна комісія. Повноваження ревізійної комісії.
- •Порядок формування і роботи органів управління та їх кількісний склад. Організація і порядок роботи місцевих державних адміністрацій будується до відповідності повноважень їх посадових осіб.
- •Тактичне і стратегічне управління як інструмент реалізації потенціалу корпоративного управління.
- •Характеристика підходів та загальні закономірності встановлення корпоративних цілей.
- •Особливості визначення корпоративної місії та забезпечення її взаємозв'язку з місіями корпоративних формувань.
- •Сутність, класифікація та підходи до ідентифікації корпоративних витрат.
- •Організування центрів відповідальності та мотивування працівників за оптимізацію витрат.
- •Резерви зниження корпоративних витрат.
- •Вимоги до звітності учасників фондового ринку згідно з міжнародними та національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.
- •Поняття, форми, моделі та функції системи корпоративного контролю.
- •Внутрішній та зовнішній аудит в корпораціях.
- •Рейтингове оцінювання якості корпоративного менеджменту.
- •Максимізація акціонерної вартості як ідеологія корпоративного управління.
- •56. Методичні підходи до визначення ефективності корпоративного менеджменту.
- •57. Фактори підвищення ефективності корпоративного менеджменту.
- •58. Показники та особливості оцінювання ефективності корпоративного менеджменту.
- •59. Напрями підвищення ефективності управління корпораціями
- •60. Ефективність інвестиційної та інноваційної діяльності
- •62. Основні складові організаційної досконалості за Харінгтоном (процеси, проекти, зміни, знання, ресурси).
- •63.Біхевіористичний, когнітивний, психодинамічний, гуманістично-психологічний підходи до змін
- •64. Розроблення індивідуальних планів набуття компетентності управління поліпшенням результатів роботи.
- •65. Способи ініціювання адаптації команди до організаційних змін.
- •66. Основні стадії розвитку груп та їх характеристика.
- •67. Моделі та підходи до організаційних змін
- •68. Спіраль знань від метафори до моделі та від хаосу до концепції управління компанією, що створює знання
- •Роль керівництва в управлінні змінами.
- •Самоаналіз та внутрішні ресурси управлінця змінами.
- •Розвиток організації в сучасних умовах та проблеми консерватизму.
- •Сутність та зміст структурних змін.
- •Управління змінами у стратегічному розвитку організації.
- •Зміни корпоративної культури.
- •Зміни на основі технологій сталого розвитку.
- •Характеристика управління проектами: специфічність мети, визначна тривалість, неповторність, комплексність.
- •Функції та процеси проектного менеджменту.
- •Модель управління проектами як поєднання основних функцій проектного менеджменту та інструментів їх реалізації.
- •Види проектів, їх характеристика, фази життєвого циклу проекту.
- •Ініціалізація проекту.
- •Структура проектного аналізу.
- •Прогнозування ефективності проекту.
- •83. Мета і функції проектного планування, організація планування.
- •Функції планування
- •Мета планування
- •84. Методологічні підходи при плануванні проектів.
- •Складові системи планування та контролю проекту.
- •Компоненти структуризації проекту, методологія структуризації, їх характеристика та значення.
- •Основні ознаки робочого пакета як найнижчого рівня робочої структури.
- •Основні умови_____________________
- •Створення двоспрямованої структури проекту на основі поєднання робочої та внутрішньої організаційної структури проекту.
- •Розробка матриці відповідальності.
- •Методи календарного планування. Сітьові графіки: основна мета та завдання розробки.
- •Види логічних зв’язків у сітьових графіках. Система pert.
- •Методологія обчислення параметрів сітьового графіка.
- •Оцінювання тривалості робіт (проекту).
- •Характеристика ресурсів проекту. Ресурсні гістограми.
- •95. Система вимог до джерел забезпечення проекту
- •96. План залучення капіталу (джерела фінансування проекту).
- •Основні елементи контрольного циклу.
- •98. Вимірювання та аналіз показників виконання проекту.
- •99. Види проектних змін та їх вплив на проект та проектну команду.
- •Основні роботи на етапі завершення проекту, передача продукту проекту замовнику/споживачу.
- •101. Якісний та кількісний аналіз ризиків проектів, ранжування ризиків.
- •102. Сутність управління якістю проекту, організаційне забезпечення управління якістю проекту.
- •103. Планування якості проекту, аудит якості проекту, його види.
- •104. Класифікація витрат на забезпечення якості проекту
- •105. Управління конфліктами в проекті, критичні сфери поведінки персоналу під час виконання проекту.
- •106. Стандартизація термінології в галузі управління якістю
- •107. Система номенклатури показників якості продукції
- •111. Не нашел.
- •119. На русском.
- •Чинні технології управління якістю.
- •Сучасний підхід до управління якістю на виробництві.
- •Облік витрат на якість виробництва.
- •Нормативні документи щодо збирання та аналізу витрат на якість.
- •Сертифікаційний та внутрішній аудити.
- •Базова концепція загального управління якістю.
- •Нові підходи до управління людськими ресурсами в умовах tqm.
- •Системи управління якістю в стандартах iso серії 9000.
- •Удосконалення систем управління якістю відповідно до рекомендацій iso серії 9000.
- •Інструменти управління якістю, розгортання функції якості.
- •Вимоги споживача залежно від профілю якості.
- •Основні принципи проведення сертифікації систем якості підприємств.
39. Основні організаційні форми фінансового посередництва в системі корпоративного управління
Світова практика свідчить про надзвичайно велику роль фінансових посередників у системі корпоративного управління, Значну роль у корпоративному секторі відіграють так звані інституційні інвестори, серед яких значна кількість фінансових посередників. У зовнішніх структурах корпоративного управління функціонують різні форми посередництва, які мають не тільки специфічні риси та особливості, зумовлені їх місцем та роллю и економічній системі, а й спільні риси. У широкому розумінні фінансові посередники характеризуються як компанії, які надають своїм клієнтам послуги в галузі інвестування. Фінансові посередники визначаються також як інститути, які організують безпосереднє регулювання попиту та пропозиції на фінансові ресурси в економіці, основні суб'єкти ринку капіталів. Слід виділити кілька важливих функцій, що виконують фінансові посередники в системі корпоративного управління. Насамперед існування фінансових посередників, як показує світова практика, дає змогу в масштабах суспільства і окремого підприємства мати певну економію на деяких операціях внаслідок спеціалізації. Фінансові структури з'являються як посередники об'єктивно, внаслідок дії економічних законів ринкового характеру, і функціонують у змішаному механізмі господарювання, обслуговуючи різні сектори національного господарства і підпадаючи під дію державних та ринкових регуляторів. Другою важливою функцією фінансового посередництва є вилучення вільних інвестиційних ресурсів і спрямування їх у корпоративний сектор. При цьому фінансові посередники своєю діяльністю впливають на структурну перебудову і динаміку руху економічних процесів. Третьою важливою функцією фінансових посередників є зниження рівня ризиків при інвестиційній діяльності. Ця функція стосується приватного інвестора, який не завжди може змінити об'єкти інвестування. Четвертою важливою функцією фінансових посередників щодо корпоративних структур є консультативна. Як правило, посередницькі структури впливають на підприємства консультативною роботою, яка стосується тих чи інших сторін корпоративного управління. Особливо це стосується у вітчизняній практиці приватизованих підприємств, що набули форми акціонерних товариств, однак не мають досвіду управління такою організаційно-економічною формою бізнесу. Світова практика вказує на існування кількох основних видів фінансових посередників, до яких відносять фінансових брокерів (посередників), торговців цінними паперами (дилери), інвестиційні фонди, інвестиційні компанії, інвестиційних консультантів, довірчі товариства. Фінансове посередництво в Україні регулюється державними органами, має певну законодавчо-нормативну базу своєї діяльності й розвивається, створюючи тим самим один із елементів зовнішньої сфери корпоративного управління. Важливим моментом при цьому є те, що фінансовими посередниками згідно а чинною нормативною базою можуть виступати як громадяни, так і юридичні особи, в тому числі громадяни України і особи з іноземним громадянством. На 2004 р. в Україні діяло 904 торгівці цінними паперами, 11 саморегульованих організацій ринку цінних паперів, 95 інститутів спільного інвестування. Для України характерною формою фінансового посередництва є так звані торгівці цінними паперами, які обслуговують рух цінних паперів корпоративних підприємств. Такі фінансові посередники здійснюють діяльність з випуску та обігу цінних паперів, якою визнається посередницька діяльність з випуск та обігу цінних паперів, що здійснюється банками, а також акціонерними товариствами, статутний фонд яких сформовано рахунок виключно іменних акцій, та іншими товариствами, яких операції з цінними паперами становлять виключний від їх діяльності. В Україні торговці цінними паперами мають право здійснювати такі види діяльності з випуску та обігу цінних паперів: а) діяльність з випуску цінних паперів; б) комісійну діяльність з цінних паперів; в) комерційну діяльність з цінних паперів. Діяльністю з випуску цінних паперів визнається виконання торгівцем цінними паперами за дорученням, від імені та за рахунок емітента обов'язків щодо організації підписки на цінні папери або їх реалізації іншим способом. При цьому торгівець цінними паперами за домовленістю з емітентом може брати на себе зобов'язання у разі неповного розміщення цінних паперів викупити в емітента нереалізовані цінні папери. Комісійною діяльністю з цінних паперів визнається купівля-продаж цінних паперів, що здійснюється торгівцем цінними паперами від свого імені, за дорученням і за рахунок іншої особи.