- •Ділове адміністрування
- •Організація як складна система та об’єкт управління
- •Особливості функціонального та системного бачення організації
- •3. Моделі організації як відкритої системи.
- •4. Узгодження цілей, стратегій, організаційного потенціалу і можливостей організації.
- •5. Життєвий цикл організації
- •6. Системні правила менеджменту.
- •Підстави та порядок утворення організації.
- •9. Організаційний інжиніринг
- •10. Інжиніринг процесу в організації
- •8. Проектування складу структурних одиниць.
- •11. Методологія організаційного інжинірингу.
- •12. Загальні правила інжинірингу: уніфікація різноманіття робіт
- •13. Дизайн організації
- •14. Модель розвитку внутрішнього потенціалу підприємства та конкурентного статусу підприємства.
- •15. Самоорганізація, як об'єктивний процес розвитку бізнесу.
- •16. Значення конфліктів в діяльності організації.
- •17. Використання системного підходу в управлінні.
- •18. Компоненти управлінських моделей. Різновиди управлінських моделей.
- •19. Цільові програми управління ефективністю та розвитком організації. Області обмеження розвитку організації.
- •20. Оцінка ефективності менеджменту організації. Діагностування ефективності менеджменту організації.
- •21. Система показників оцінювання результативності і якості менеджменту організації.
- •22. Людина як об'єкт управлінського контролю.
- •23. Альтернативні управлінські рішення.
- •5. За способом обґрунтування:
- •6. За способом прийняття:
- •7. За характером:
- •24. Цільові програми управління ефективністю та розвитком організації.
- •25. Якість менеджменту організації.
- •26. Діагностування якості менеджменту організації.
- •27. Реструктуризація організацій – інноваційний аспект.
- •28. Парадигма – лідерства. Функції сприяння.
- •29. Принцип ротації кадрів та довічної зайнятості.
- •30. Організаційне проектування: алгоритми, програми, організаційні нормативи і норми, класифікатори.
- •31.Сутність, характеристика елементів та принципи корпоративного управління та його роль в процесі господарювання
- •32. Моделі корпоративних відносин: світовий досвід та особливості управління корпораціями в Україні.
- •33. Корпоративна культура та її роль в корпоративному управлінні.
- •34. Роль і функції Комісії з цінних паперів та фондового ринку
- •35. Антимонопольне регулювання в корпоративному секторі.
- •36. Управління державними корпоративними правами
- •37. Податкова політика в корпоративному секторі України.
- •38. Сутність та роль депозитарної системи в корпоративному регулюванні
- •39. Основні організаційні форми фінансового посередництва в системі корпоративного управління
- •40. Ключові учасники корпоративних відносин: світовий досвід та вітчизняна практика. Ключові учасники корпоративних відносин в Україні
- •41. Спостережна рада та причини її створення. Повноваження спостережної ради.
- •42. Виконавчий орган корпорації та його повноваження
- •Ревізійна комісія. Повноваження ревізійної комісії.
- •Порядок формування і роботи органів управління та їх кількісний склад. Організація і порядок роботи місцевих державних адміністрацій будується до відповідності повноважень їх посадових осіб.
- •Тактичне і стратегічне управління як інструмент реалізації потенціалу корпоративного управління.
- •Характеристика підходів та загальні закономірності встановлення корпоративних цілей.
- •Особливості визначення корпоративної місії та забезпечення її взаємозв'язку з місіями корпоративних формувань.
- •Сутність, класифікація та підходи до ідентифікації корпоративних витрат.
- •Організування центрів відповідальності та мотивування працівників за оптимізацію витрат.
- •Резерви зниження корпоративних витрат.
- •Вимоги до звітності учасників фондового ринку згідно з міжнародними та національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.
- •Поняття, форми, моделі та функції системи корпоративного контролю.
- •Внутрішній та зовнішній аудит в корпораціях.
- •Рейтингове оцінювання якості корпоративного менеджменту.
- •Максимізація акціонерної вартості як ідеологія корпоративного управління.
- •56. Методичні підходи до визначення ефективності корпоративного менеджменту.
- •57. Фактори підвищення ефективності корпоративного менеджменту.
- •58. Показники та особливості оцінювання ефективності корпоративного менеджменту.
- •59. Напрями підвищення ефективності управління корпораціями
- •60. Ефективність інвестиційної та інноваційної діяльності
- •62. Основні складові організаційної досконалості за Харінгтоном (процеси, проекти, зміни, знання, ресурси).
- •63.Біхевіористичний, когнітивний, психодинамічний, гуманістично-психологічний підходи до змін
- •64. Розроблення індивідуальних планів набуття компетентності управління поліпшенням результатів роботи.
- •65. Способи ініціювання адаптації команди до організаційних змін.
- •66. Основні стадії розвитку груп та їх характеристика.
- •67. Моделі та підходи до організаційних змін
- •68. Спіраль знань від метафори до моделі та від хаосу до концепції управління компанією, що створює знання
- •Роль керівництва в управлінні змінами.
- •Самоаналіз та внутрішні ресурси управлінця змінами.
- •Розвиток організації в сучасних умовах та проблеми консерватизму.
- •Сутність та зміст структурних змін.
- •Управління змінами у стратегічному розвитку організації.
- •Зміни корпоративної культури.
- •Зміни на основі технологій сталого розвитку.
- •Характеристика управління проектами: специфічність мети, визначна тривалість, неповторність, комплексність.
- •Функції та процеси проектного менеджменту.
- •Модель управління проектами як поєднання основних функцій проектного менеджменту та інструментів їх реалізації.
- •Види проектів, їх характеристика, фази життєвого циклу проекту.
- •Ініціалізація проекту.
- •Структура проектного аналізу.
- •Прогнозування ефективності проекту.
- •83. Мета і функції проектного планування, організація планування.
- •Функції планування
- •Мета планування
- •84. Методологічні підходи при плануванні проектів.
- •Складові системи планування та контролю проекту.
- •Компоненти структуризації проекту, методологія структуризації, їх характеристика та значення.
- •Основні ознаки робочого пакета як найнижчого рівня робочої структури.
- •Основні умови_____________________
- •Створення двоспрямованої структури проекту на основі поєднання робочої та внутрішньої організаційної структури проекту.
- •Розробка матриці відповідальності.
- •Методи календарного планування. Сітьові графіки: основна мета та завдання розробки.
- •Види логічних зв’язків у сітьових графіках. Система pert.
- •Методологія обчислення параметрів сітьового графіка.
- •Оцінювання тривалості робіт (проекту).
- •Характеристика ресурсів проекту. Ресурсні гістограми.
- •95. Система вимог до джерел забезпечення проекту
- •96. План залучення капіталу (джерела фінансування проекту).
- •Основні елементи контрольного циклу.
- •98. Вимірювання та аналіз показників виконання проекту.
- •99. Види проектних змін та їх вплив на проект та проектну команду.
- •Основні роботи на етапі завершення проекту, передача продукту проекту замовнику/споживачу.
- •101. Якісний та кількісний аналіз ризиків проектів, ранжування ризиків.
- •102. Сутність управління якістю проекту, організаційне забезпечення управління якістю проекту.
- •103. Планування якості проекту, аудит якості проекту, його види.
- •104. Класифікація витрат на забезпечення якості проекту
- •105. Управління конфліктами в проекті, критичні сфери поведінки персоналу під час виконання проекту.
- •106. Стандартизація термінології в галузі управління якістю
- •107. Система номенклатури показників якості продукції
- •111. Не нашел.
- •119. На русском.
- •Чинні технології управління якістю.
- •Сучасний підхід до управління якістю на виробництві.
- •Облік витрат на якість виробництва.
- •Нормативні документи щодо збирання та аналізу витрат на якість.
- •Сертифікаційний та внутрішній аудити.
- •Базова концепція загального управління якістю.
- •Нові підходи до управління людськими ресурсами в умовах tqm.
- •Системи управління якістю в стандартах iso серії 9000.
- •Удосконалення систем управління якістю відповідно до рекомендацій iso серії 9000.
- •Інструменти управління якістю, розгортання функції якості.
- •Вимоги споживача залежно від профілю якості.
- •Основні принципи проведення сертифікації систем якості підприємств.
16. Значення конфліктів в діяльності організації.
Конфлікти в організаціях мають свою специфіку, яка пов'язана з тим видом діяльності, яким займається дана організація. Значна частина конфліктів це так звані "ділові конфлікти". Найбільш тиловими причинами ділових конфліктів є: несумісність цілей (коли досягнення цілей одним працівником заважає досягненню цілей іншого); недоліки планування; незбалансованість робочих місць (збалансованість означає, що даному робочому місцю повинні приписуватися функції, забезпечені засобами, необхідними для їх виконання і не повинно бути засобів, не зв'язаних з якою-небудь функцією (обов'язки повинні бути зв'язані тільки з даною сукупністю функцій); недосконалі зв'язки між робочими місцями — технологічними, інформаційними, ієрархічними (наприклад, одному підлеглому дають вказівки декілька начальників); занадто багато безпосередньо підлеглих у керівника; ініціатива повністю передана в руки підлеглих; "хибні круги управління" (ніхто ні за що не відповідає, всі в однаковій мірі безвідповідальні і безвладні); брак ресурсів та ін.
Крім конфліктів, які виникають внаслідок недоліків організації роботи, планування і т. д., є конфлікти пов'язані з міжособовими стосунками. Це конфлікти, що зв'язані з соціально-психологічною системою відносин. Вони можуть не мати відношення до виробничої сфери. Але оскільки цей конфлікт виникає в рамках організації, то він впливає і на ділові стосунки.
Конфлікт може виконувати матеріальну і духовну функцію: матеріальна функція — це втрати і надбання матеріальних цінностей в процесі конфлікту, а духовна — конфлікти можуть грати роль стимулятора змін в духовній сфері; сигнальна функція — конфлікт показує певний стан організації; інформаційну — близька до попередньої, але більш широка. В конфліктах виявляються інтереси учасників конфліктів; функція диференціації — під впливом конфлікту відбувається процес соціальної диференціації; динамічну функцію — в суспільстві відбуваються зміни під впливом конфліктів; демаскуючу і маскуючу функції — з одного боку, конфлікти виявляються, а значить можуть контролюватися, а з іншого боку — одні конфлікти можуть приховувати інші; функції розподілу і об'єднання — конфлікт розділяє людей з різними поглядами на групи, разом з тим об'єднує навколо певних точок зору; функцію інтеграції і дезінтеграції — конфлікт об'єднує людей із спільними інтересами, а з протилежними — роз'єднує; прогресивну і регресивну функцію — в даному випадку конфлікт оцінюється з точки зору розвитку організації і т. д.
17. Використання системного підходу в управлінні.
Системний підхід передбачає дотримання основних законів системи, а саме [6]:
1. Композиції, тобто узгодження спільної і приватної мети.
2. Пропорційності. Внутрішня пропорційність повинна поєднуватись із зовнішньою пропорційністю, тобто відповідним рівнем розвитку елементів зовнішнього середовища.
3. Зважання на «вузьке місце», де особлива увага приділяється найбільш слабкому елементу системи.
4. Онтогенезу, що враховує послідовність стадій життєвого циклу підприємства (товару).
5. Інтеграції, що спрямовують систему на високий рівень організації і що дають змогу одержати синергетичний ефект.
6. Інформованості, що виділяє інформаційне забезпечення як головну умову конкурентоспроможності.
7. Стійкості, що висуває вимоги до побудови системи (статичний стан) і до її функціонування (динамічний стан).
Сутність системного підходу до управління полягає в наступному: формулювання цілей та встановлення їхньої ієрархії до початку будь-якої діяльності, пов’язаної з управлінням; отримання максимального ефекту, тобто досягнення поставлених цілей шляхом порівняльного аналізу альтернативних шляхів та методів досягнення цілей та здійснення вибору; кількісна оцінка цілей та засоби їх досягнення, заснована на всебічній оцінці всіх можливих і планованих результатів діяльності. Поява системного підходу до управління дозволило інтегрувати позитивні моменти всіх шкіл, які в різний час домінували в науковому менеджменті. Іншим найважливішим внеском системного підходу в теорію і практику управління стало визнання маркетингу як найважливішої функції управління [15].