108. Сучасний підхід до управління якістю на виробництві.

Суть загального управління якістю (TQM - Total quality manag ment) відображає трикутник Би. Джойнера. Він визначає три основні постулати, покладених в основу TQM. По-перше, фірма повинна бути одержима якістю, тобто її першорядною і довгостроковою метою діяльності є досягнення високого рівня якості продукції. По-друге, необхідний рівень якості досягається завдяки реалізації наукового підходу, що дозволяє ухвалювати обґрунтовані управлінські рішення. І, по-третє, колектив фірми повинен бути єдиною командою, кожен член якої усвідомлює свій особистий внесок в досягненні якісних результатів діяльності фірми в цілому.

В сучасній практиці діяльності багатьох фірм існують різні підходи до визначення загального управління якістю. Не зупиняючись детально на таких підходах, відзначимо, що таке управління має місце тоді, коли керівництво фірми направляє всі свої зусилля і зусилля всіх членів колективу на досягнення в довгостроковій перспективі якнайповнішого задоволення потреб споживачів товарів з урахуванням інтересів фірми і суспільства в цілому. Загальне управління якістю включає як управління якістю і забезпечення якості, так і політику в області планування і поліпшення якості.

В основу концепції загального управління якістю TQM покладені наступні основні постулати:

• першоосновою якості є людина, що розглядається як особа, від гармонійного розвитку і дій якої залежить благополуччя фірми;

• успіху досягають ті фірми, функціонування яких ґрунтується на діяльності окремих команд;

• від зацікавленості кожної людини в результатах її діяльності і всього колективу в цілому залежить загальний успіх;

• управління якістю охоплює всі області діяльності фірми;

• для забезпечення високої якості слід не усувати окремі дефекти, а виключити причини, що їх породжують.

До TQM фірми прийшли в результаті поступального розвитку теорії і практики управління якістю. На кожному подальшому етапі з'являлися все нові розробки, існуючі концепції управління якістю, що розвивались раніше. Можна виокремити такі основні етапи розвитку системи управління якістю, як:

• перевірка якості;

• контроль якості;

• забезпечення якості;

• загальне управління якістю.

Основні положення TQM знайшли своє віддзеркалення в стандартах ICO серії 9000 в редакції 2000 р.

108. Облік витрат на якість виробництва.

Облік і регулювання витрат на контроль якості продукції, їх періодичне співставлення з результатами діяльності контрольних служб дуже важливі. Це пояснюється, насамперед, необхідністю істотного підвищення ефективності технічного контролю за рахунок оптимізації дуже значної величини витрат на вимір і оцінку якості виробів.

Правильний облік витрат на технічний контроль дозволяє одержувати необхідну інформацію про резерви оптимізації витрат по оцінці і регулюванню якості виробів, забезпечує створення необхідної економічної бази для планування і поточного фінансування цих витрат, дає можливість увести діючі матеріальні стимули до зниження витрат на технічний контроль, визначити й економічно обґрунтувати найбільш ефективні заходи, спрямовані на удосконалювання використовуваної системи контролю і підвищення якості продукції.

Повсюдне введення на підприємствах повного і своєчасного обліку витрат на технічний контроль може сприяти надалі розробці автоматизованих методів обліку окремих статей витрат, що, у свою чергу, забезпечить більш точне визначення собівартості виробів, що випускаються, і економічної ефективності заході, спрямованих на удосконалювання системи технічного контролю. Установивши строгий нагляд за загальною величиною, структурою, розподілом і динамікою витрат на контроль якості продукції можна більш раціонально використовувати ресурси, виділювані на ці мети

Для широкого впровадження на підприємствах системи обліку витрат на контроль якості продукції у відповідному стандарті підприємства повинні бути чітко й однозначно визначені основні напрямки витрат по технічному контролі, методи збору необхідної інформації, правила її обробки й аналізу, терміни надання розрахунків і відповідальних виконавців.

Доцільно також розробляти аналогічні стандарти на галузевому і загальнодержавному рівні. Це дозволить внести необхідну однаковість у роботу зі створення системи обліку витрат на технічний контроль, дасть можливість аналізувати виникаючі проблеми з макроекономічних позицій і намічати в результаті цього найбільш ефективні заходи, спрямовані на удосконалювання економічних аспектів діяльності служб технічного контролю.

Показник якості - це кількісна характеристика одного або декількох властивостей продукції, що складають її якість і розглядається стосовно визначених умов її створення, експлуатації і вживання.

Кожний показник якості визначається у визначених одиницях або балах. Вимоги до якості продукції вводять в розроблювані стандарти за допомогою кількісних показників, що конкретизує їх і забезпечує можливість перевірки відповідності продукції вимогам стандарту. Показники якості продукції по кількості властивостей, що її характеризують можуть бути одиничними і комплексними.

Одиничний показник якості продукції характеризує одну із властивостей продукції. Він відображає окремі поживні, смакові і технологічні властивості продукції (схожість, вологість, засміченість, енергію проростання насіння, вміст сирого протеїну, клітковини в сіні і т. д.).

До одиничних показників відносяться показники призначення, надійності і довговічності, технологічності, ергономічні, естетичні, економічні. Показники призначення характеризують корисний ефект від використання продукції по призначенню і визначають область її використання. Так, основні показники призначення ячменю (для одержання борошна і крупи): крупність (по розмірам), вміст ядра, дрібних зерен, а для ячменю, що використовується в пивоварінні і спиртовому виробництві, такими показниками будуть схожість і енергія проростання. Показники надійності і довговічності характеризують збереження сільськогосподарської продукції.

Збереження - властивість продукції зберігати свою початкову якість на протязі визначеного проміжку часу. Для деяких продуктів (овочі, фрукти, картопля) стійкість при зберіганні і зв'язаний з цим можливий термін збереження сільськогосподарських продуктів в значній мірі визначається умовами зберігання.

Ергономічні показники характеризують систему "людина - виріб - середовище". Вони охоплюють всю область факторів, що впливають на працюючу людину. Сільськогосподарська продукція повинна задовольняти вимогам, передбаченим санітарними нормами і правилами, на всіх стадіях її виробництва.

Естетичні показники характеризують товарний вид продукції. Економічні показники - відображають витрати на виробництво, зберігання і споживання продукції.

Комплексний показник якості продукції - показник, що характеризує декілька її властивостей. Комплексним показником є сортність продукції. Так, яблука пізніх сортів дозрівання підрозділяють на вищий, перший, другий і третій сорти в залежності від розмірів, зовнішнього вигляду і ступеня ушкодження плодів.

Різновидом комплексного показника якості, що дозволяє з економічної точки зору визначити сукупність властивостей продукції є інтегральний показник.

Інтегральний показник якості продукції -комплексний показник якості, що відображає співвідношення сумарного позитивного ефекту від експлуатації або вживання продукції і сумарних витрат на її створення, експлуатацію і вживання. Він показує, який позитивний ефект приходиться на одиницю витрат. Комплексним показником є і рівень якості продукції під яким розуміється ступінь відповідності продукції вимогам діючих стандартів. Відображають рівень якості за допомогою умовного коефіцієнта, максимальне значення якого рівняється одиниці або вище одиниці. Значення показника якості продукції може бути базовим, відносним, номінальним, обмежуючим, оптимальним.

Базове значення показника якості продукції - це значення, що прийняте за основу при порівняльній оцінці її якості. В якості базових значень можуть бути прийняті: значення показників якості кращих вітчизняних і зарубіжних зразків або значення (якості), що планується для перспективних зразків знайдених експериментальним чи теоретичним способом; значення показників якості які вказані у вимогах НТД на відповідну продукцію.

Відносне значення показника якості - це відношення значення показника якості продукції, що оцінюється до базового значення цього показника.