69. Роль керівництва в управлінні змінами.

Для ефективногоуправлінняорганізаційнимизмінамиважливезначеннямає авторитет керівника. Це - загальновизнанийнеформальнийвплив його на підлеглих, щобазується на знаннях, моральнихякостях, досвіді; це форма здійсненнявлади. Джерелами авторитету керівника є посадовий статус і завойований престиж. Доповнюючи один одного, вони створюютьпередумовидля нормального функціонування трудового колективу.

Керівник, щомає авторитет є одночаснолідеромколективу, абоформальнимлідером. Лідер - целюдина, здатнасправлятивплив на окремих людей абогрупи, спрямовуючиїхзусилля на досягненняцілейорганізації.

Керівник - лідеркористуєтьсяслужбовим і особистим авторитетом. Для цьоговінповинен володітивисокорозвинутимиділовими та особистіснимиякостями, здібністю до спілкування і встановленняконтактів з персоналом.

Стимулюючи персонал до сприянняорганізаційнимзмінам, вартовраховуватиіндивідуальні потреби і виявлятизасобиїхзадоволення для кожного співробітника по міріздійсненняорганізаційнихзмін.

69. Самоаналіз та внутрішні ресурси управлінця змінами.

Результативність діяльності керівника з управління організаційними змінами залежить від таких факторів як особистісні якості, досвід роботи на керівній посаді; освіта в галузі управління і бажання здійснювати організаційні зміни.

Оскількиуправління персоналом ґрунтується на взаємовідносинах (формальних і неформальних) керівникалідера з підлеглими, то особливо високівимогиставляться до його психологічнихякостей. Такими якостямвиступають:

здатністьприваблюватидосебе людей завдякиформуванню у них в процесіспілкуванняпозитивнихемоцій;

чесність, порядність, правдивість, високавимогливість до себе і підлеглих, відповідальність;

справедливість, доброзичливість і повага у відносинах з підлеглими,

здатністьстворювати в колективісприятливу атмосферу;

знаннялюдськоїпсихології та індивідуально-особистіснихвластивостейпідлеглих, методівефективноговпливу на них;

емпатії (співпереживання) - вмінняпоставити себе на місцеіншого,

вникнути в його проблеми, потреби, інтереси, мотивидіяльності;

толерантність - вміння у будь-якихумовахзалишатисявитриманим,

терплячим, ввічливимщодовисловлювань думок іншими, розсудливим і не втрачатиздатностіприйматирозумнірішення;

рішучість, наполегливість, здатність до вольовихдій;

вміннямислити проблемно і перспективно, відрізнятиреальніфактивідсуб'єктивних думок;

високийрівеньемоційно-вольовоїсфери, психологічнастійкість і врівноваженість;

вміннявпливати на людей, переконуватиїх і добиватисявзаєморозуміння.

Центральним моментом творчогоуправління персоналом, виходячи з психологічнихаспектівуправління, є здібністькерівника позитивно впливати на працівників. Цеозначає,що його впливиобґрунтовані, а підлеглі з розуміннямвиконуютьрозпорядження.

69. Розвиток організації в сучасних умовах та проблеми консерватизму.

На сьогоднішній день існує ряд тенденцій в розвитку організаційних структур управління.  Перша тенденція може бути охарактеризована як прагнення до створення “горизонтальної” структури, яка передбачає, що координація діяльності підрозділів суттєво впливає на ефективність підприємства.

Основними рисами такої структури є:

- тенденція до найбільш повного задоволення інтересів замовника;

- мінімальне число рівнів ієрархії з виділенням самостійних комплексних груп, які спроможні вирішувати будь-які задачі замовника;

- наявність потужної інформаційної системи, яка дозволяє автоматизувати поточні задачі управління і дає можливість менеджерам зосередитись на головних задачах;

- зміна критеріїв оцінки роботи менеджерів – ініціатори більш цінні ніж виконавці. Друга тенденція – це прагнення до рухомої, гнучкої структури. Її характеристики наступні: - новітні інформаційні та комунікаційні технології;

- максимальна адаптація до змін зовнішнього середовища, та швидка реакція на ці зміни;

- максимальна гнучкість структури;

- спроможність до самореорганізації;

- гнучкі форми конкуренції, де переважає кооперація та співробітництво.

Варто зазначити, що нові інформаційні технології істотно змінюють поняття організаційної структури, як чіткої системи поділу праці, відповідальності та повноважень, формальних процедур влади та контролю. Ці зміни з однієї сторони збільшують свободу, а з іншої сторони посилюють функції “м’якого”, але всебічного контролю. Управляння перетворюється в тотальний, але більш тонкий механізм.

Таким чином організаційна структура є важливим механізмом управління проектом. Вона дозволяє реалізовувати всі функції та процеси, необхідні для досягнення цілей проекту.

Організаційна структура є основою формування та організації діяльності команди проекту.