113. Основні принципи проведення сертифікації систем якості підприємств.

В умовах конкуренції завоювати відповідний ринковий сегмент можна, тільки надавши потенційним споживачам достовірну інформацію про якість товару. Зважаючи на необхідність забезпечення споживача об'єктивною і достовірною інформацією про якість, почав поширюватися такий вид контролю, як сертифікація. Сертифікація — цс діяльність з підтвердження відповідності продукції установленим вимогам. Вона здійснюється третьою, незалежною організацією. Майже в усіх країнах Західної Європи, США та Японії обов'язкова сертифікація набула значного поширення і пов'язана, як правило, з безпекою, охороною здоров'я і навколишнього середовища. У багатьох країнах сертифікація ґрунтується на законах про безпеку, сертифікацію продукції, потенційно небезпечної для людей і навколишнього середовища.

Сертифікація базується на таких основних принципах;

— забезпечення державних інтересів підчас оцінки безпеки продукції та вірогідності інформації про її якість;

— добровільність або обов'язковість;

— об'єктивність, тобто незалежність від виготівника і споживача;

— достовірність, тобто використання професійної випробу* вальної бази;

— виключення дискримінації в сертифікації продукції вітчизняних і закордонних виготівників;

— надання виготівликові права вибору органу сертифікації й випробувальної лабораторії;

— установлення відповідальності учасників сертифікації;

— правове і технічне забезпечення, а також багатофункціональність використання результатів сертифікації (сертифікатів і знаків відповідності) виготівником, торгівлею, споживачами, органами нагляду, митницею, страховими організаціями, біржами, аукціонами, арбітражем, судом;

— відкритість інформації про позитивні результати сертифікації або про припинення дії сертифіката;

— розмаїтість форм і методів проведення сертифікації продукції з урахуванням її специфіки, характеру виробництва і споживання.

Організація сертифікації має дві стадії:

— забезпечення та реалізація умов для створення і виробництва продукції, що належить сертифікації;

— організація і проведення сертифікації продукції як підтвердження її відповідності вимогам нормативно-технічної документації.

Сертифікація включає економічні й організаційно-технічні аспекти. Поряд із сертифікацією виробництв і продукції Міжнародною організацією зі стандартизації (ISO) здійснюється сертифікація або акредитація випробувальних центрів, що можуть проводити сертифікацію продукції. Цим центрам ISO видає ліцензію на сертифікацію.

Правові основи обов'язкової і добровільної сертифікації продукції, послуг та інших об'єктів в Україні регламентуються Законом "Про сертифікацію продукції і послуг", що відповідає міжнародним нормам у цій сфері. Організація і контроль робіт із сертифікації здійснюється Комітетом зі стандартизації, метрології і сертифікації.

Відповідно до цього Закону сертифікат відповідності (далі — сертифікат) — документ, виданий за правилами системи сертифікації для підтвердження відповідності сертифікованої продукції установленим вимогам. Знак відповідності — зареєстрований у встановленому порядку знак, яким за правилами, прийнятими в певній системі сертифікації", підтверджується відповідність маркованої ним продукції визначеним вимогам.

Система сертифікації однорідної продукції стосується визначеної продукції, процесів або послуг, для яких застосовуються ті самі конкретні стандарти і така сама процедура. Система сертифікації однорідної продукції поширюється на різні види виробів (наприклад, холодильники, радіоприймачі, автомобілі, комп'ютери), якщо всі вони сертифікуються за тими самими правилами на відповідність тій самій вимозі (наприклад, електромагнітної сумісності).

Органи сертифікації — це органи, що здійснюють специфікацію і відповідають за її результати. Але вопи обов'язково мають пройти акредитацію, тобто отримати офіційні повноваження на здійснення діяльності сертифікації.

Заявники — це підприємства, організації, громадяни, що звернулися з заявкою на проведення сертифікації конкретного типу (марки) продукції.

Сертифікаційні центри — це органи, що проводять сертифікацію продукції дуже вузької номенклатури.

Випробувальні лабораторії — це виробничі підрозділи, що безпосередньо проводять випробування, перевірку і зіставлення їхніх результатів

96