- •Кафедра автомобільних шляхів Конспект лекцій з дисципліни
- •Частина 1. Положення та принципи технології будівництва земляного полотна Тема №1. Лекція 1. Основні положення технології будівництва доріг
- •1.1. Визначення технології дорожньо-будівельних робіт.
- •1.2. Організація робіт по зведенню земляного полотна
- •1.3. Технологічні карти
- •1.4. Класифікація дорожньо–будівельних робіт
- •Тема № 2. Лекція 2. Принципи технології будівництва земляного полотна
- •2.1. Визначення дорожньої конструкції і земляного полотна
- •2.2. Типові проекти та індивідуальні рішення
- •2.3. Основні принципи спорудження насипів
- •2.4. Основні принципи спорудження виїмок
- •Тема № 2. Лекція 3. Принципи технології будівництва земляного полотна
- •3.1. Дії (впливи) на земляне полотно.
- •3.2. Розташування ґрунтів в тілі насипу
- •3.3. Деформації земляного полотна. (див. Конспект лекцій)
- •3.4. Головні принципи спорудження земляного полотна
- •Порядок організації виконання робіт із спорудження земляного полотна
- •Лекція № 4. Будівельні властивості ґрунтів і їх використання для спорудження земляного полотна
- •4.1. Загальна класифікація ґрунтів.
- •4.2. Класифікація ґрунтів по дбн та дсту
- •2. Класифікація ґрунтів
- •4.3. Основні властивості і використання ґрунтів при земляних роботах
- •4.3.1. Класифікація за гранулометричним складом ( крупністю зерен)
- •Принципи визначення гранулометричного складу ґрунтів.
- •4.3.3. Визначення типу ґрунту
- •4.4. Визначення характеристик ґрунту
- •4.4.2. Водні властивості ґрунтів
- •4.5. Умови і обмеження застосування ґрунтів в дорожньому будівництві
- •Лекція 5. Машини для спорудження земляного полотна
- •5.1. Класифікацій будівельних машин
- •5.2. Класифікація земляних робіт та машини для земляних робіт
- •5.3. Вибір машин для влаштування земляних робіт в залежності від ґрунту земляного полотна,
- •Лекція № 6. Основи теорії різання ґрунтів.
- •6.1. Теоретичні основи різання ґрунту
- •Література.
- •6.2. Машини для різання та переміщення ґрунту. Скрепери, грейдери та бульдозери.
- •Тема 3. Лекція № 7. Ущільнення ґрунтів.
- •7.1. Процес ущільнення з фізичної точки зору.
- •7.2. Стандартна щільність та оптимальна вологість
- •Ступінь ущільнення ґрунту.
- •7.3. Особливості ущільнення ґрунтів при спорудженні земляного полотна
- •7.4. Методи ущільнення ґрунтів.
- •Тема 3. Лекція 8. Технологія ущільнення ґрунту земляного полотна.
- •8.1 Загальні положення технології ущільнення ґрунту
- •8.2 Технологічні операції при ущільненні ґрунту
- •8.3 Технологія укочування ґрунту
- •8.4. Технологія трамбування ґрунту
- •8.5. Технологія вібраційного ущільнення (вібрування)
- •Складні умови та інші особливі випадки ущільнення
- •Тема 4. Підготовчі роботи Лекція № 9. Технологія підготовчих робіт
- •9.1. Підготовчі роботи. Загальні положення
- •9.2 Геодезичне забезпечення будівництва
- •9.3 Розчищення дорожньої смуги
- •Тема 4. Технологія підготовчих робіт. Лекція № 10. РозроБлення, переміщення і укладання ґрунтів у земляне полотно
- •10.1 Загальні положення спорудження земляного полотна
- •10.2 Зняття і складування рослинного шару ґрунту
- •10.3. Улаштування тимчасових доріг
- •Тема 5. Лекція № 11. Спорудження насипів і розробка виїмок у нескельних ґрунтах і звичайних умовах.
- •11.1. Класифікація ґрунтів за трудністю їх розробки та типом машин
- •11.2. Розпушення ґрунтів.
- •Спорудження земляного полотна у нескельних ґрунтах і звичайних умовах (бульдозер, автогрейдер) Лекція № 12. Спорудження насипів та розробка виїмок за допомогою бульдозерів.
- •2. Спорудження насипів та розробка виїмок за допомогою бульдозерів.
- •Лекція №8. Спорудження насипів та розробка виїмок за допомогою автогрейдерів.
- •3.6 Грейдерні роботи
- •4. Сфера використання автогрейдерів при будівництві земляного полотна.
- •3.5 Спорудження насипу з ґрунтів бічних резервів
- •Спорудження земляного полотна у нескельних ґрунтах і звичайних умовах (скрепер, екскаватор) Лекція №9. Спорудження насипів та розробка виїмок за допомогою скреперів.
- •3. Використання скреперів для влаштування земляного полотна.
- •Схеми руху скреперів та технологія їх роботи:
- •3.8 Скреперні роботи
- •Лекція №10. Спорудження насипів та розробка виїмок за допомогою екскаваторів.
- •3.9 Розроблення ґрунтів екскаватором
- •5. Використання екскаваторів для спорудження земляного полотна.
- •6. Технологія спорудження зп на болотах. Попередня консолідації, двостадійний метод улаштування «плаваючих насипів», метод керованої консолідації.
- •7. Технологія спорудження зп на болотах. Технологія зведення насипів на поверхні болота («плаваючих насипів»).
- •8. Технологія спорудження земляного полотна на болотах. Улаштування насипів з повним або частковим виторфовуванням.
- •9. Технологія спорудження зп на болотах. Посадка насипу на мінеральне дно. Спорудження легких насипів. Застосування геосинтетичних матеріалів.
- •Спорудження земляного полотна в особливих умовах, використання геотекстильних матеріалів
- •Лекція №14. Спорудження земляного полотна у скельних ґрунтах
- •9 Спорудження земляного полотна у скельних ґрунтах
- •9.2 Бурові роботи.
- •9.3 Підривні роботи.
- •9.4 Улаштування земляного полотна.
- •Земляне полотно в складних інженерно-геологічних умовах
- •Лекція №15. Спорудження земляного полотна в особливих умовах
- •10.Улаштування земляного полотна із перезволожених ґрунтів.
- •Спорудження земляного полотна в умовах /підвищеної вологості ґрунтів
- •7.1 Загальні положення
- •7.2 Технологія виконання робіт
- •Технологія заключних робіт Лекція №16. Технологія заключних робіт
- •11.Технологія заключних робіт. Опоряджувальні і планувальні роботи.
- •12.Технологія заключних робіт. Укріплювальні роботи.
- •Будівництво покриттів найпростішого типу Лекція №23. Улаштування шарів із ґрунтів, укріплених скелетними добавками, піску та ґрунтощебеню.
- •Лекція №24. Улаштування шарів із ґрунтів, укріплених скелетними добавками, піску та ґрунтощебеню.
- •Будівництво покриттів перехідного типу Лекція №25. Улаштування щебеневих, гравійних та шлакових шарів.
- •Лекція №26. Улаштування щебеневих, гравійних та шлакових шарів
- •13.Технологія влаштування щебеневих шарів: тип структури, міцність, принцип заклинювання, вплив навантажень на такі шари.
- •8.1 Загальні положення
- •До з ґрунтів укріплених в’яжучими Лекція №27. Будівництво шарів дорожніх одягів з ґрунтів укріплених органічними в¢яжучими та синтетичними смолами.
- •8 Спорудження земляного полотна із застосуванням синтетичних матеріалів
- •8.2 Виконання робіт при посиленні тіла земляного полотна і його основи
- •8.3 Виконання робіт при укріпленні укосів
- •8.4 Виконання робіт при влаштуванні дренажів
- •8.5 Вимоги безпеки при застосуванні синтетичних матеріалів
4.3. Основні властивості і використання ґрунтів при земляних роботах
Під ґрунтом в будівництві розуміють гірські породи, які утворюють поверхневі шари землі і складають так названу кору вивітрювання, можуть служити середовищем, основою або матеріалом для будівель, конструкцій та інженерних споруд.
Ґрунти - багатофазові системи, міцність яких залежить від дисперсності мінеральної частини, тобто вмісту різних фракцій гірських порід у даному об'ємі, щільності та вологості. Ґрунт (скелет + вода + повітря) – це пухка гірська порода, що складається окремих мінеральних зерен (тверда субстанція). Між зернами знаходяться заповнені повітрям і (або) водою пори.
Для застосування ефективної технології, комплексної механізації виконання економічних розрахунків і обґрунтовувань по застосуванню раціональних методів виробництва земляних робіт необхідно знати технологічні і основні фізико-механічні властивості ґрунтів, що використовуються в будівництві.
Основні фізико-механічні властивості ґрунтів, що впливають на технологію виробництва земляних робіт, трудомісткість і вартість такі:
в масиві (природному стані) - гранулометричний склад, щільність, вологість;
в розпушеному стані - гранулометричний склад, щільність, міцність, розрихляємість.
4.3.1. Класифікація за гранулометричним складом ( крупністю зерен)
Гранулометричним складом ґрунту називають відносний за масою вміст груп частинок або фракцій ґрунту різної величини, вираженої у відсотках до загальної маси абсолютно сухого ґрунту. Для його визначення проводиться так званий гранулометричний аналіз, що складається з розділення наважки ґрунту на його складові фракції частинок та уламків та подальше визначення відсоткового вмісту кожного компоненту фракції до маси наважки.
Гранулометричний склад є однією з найважливіших характеристик ґрунту, що має визначне значення для оцінки його фізико-механічних властивостей при використанні йог в якості основи, середовища і матеріалу для будівництва доріг.
Гранулометричний склад є одним з основних показників фізичного стану ґрунтів. Ґрунтові частинки крупністю менше 0,005 мм називають глинистими; 0,005-0,05 мм - пилуватими, 0,05-2 мм - піщаними; зерна і шматки ґрунту крупністю 0,2-20 мм - гравієм, 20-200 мм - галькою або щебенем і більше 200 мм валунами або камінням.
Класифікація по крупності зерен є важливою для властивостей ґрунту, й характеризується кривою гранулометричного складу (рис. 5). Визначення виконується просіюванням крупних фракцій проби ґрунту (аналіз просіювання згідно SN 670 010, 1985 (Німеччина, Швейцарія) для зерен крупністю >0,1 мм) й промивкою мілких фракцій (промивочний аналіз згідно SN 670 816, 1989 для зерен крупністю <0,1 мм).
Рис. 5. Крива розподілу розміру зерен: просів в відсотковому відношенні від маси наноситься в співвідношенні до розміру зерен в логарифмічному масштабі (підсумкова крива). х відсотків маси всіх зерен в дослідному зразку мають менший розмір за dx.
Величина зерен розподіляється по фракціям (глина, дрібнозернистий пісок, пісок, щебінь, камінь, глиби), що зі свого боку можуть далі розподілятися (таблиця 4).
Таблиця 4. Класифікація ґрунтів по розміру зерен (SN 670 008, 1997)
|
Зерновий-Ø [мм] |
||
Крупнозернистий ґрунт Ø>0,06 мм |
Глиби (Валуни) |
> 200 |
|
Камінь |
60…200 |
||
Щебінь |
Крупний |
20…60 |
|
Середній |
6…20 |
||
Мілкий |
2…6 |
||
Пісок |
Крупний |
0,6…2 |
|
Середній |
0,2…0,6 |
||
Мілкий |
0,06…0,2 |
||
Дрібнозернистий ґрунт |
Дрібнозернистий пісок |
Крупний |
0,02…0,06 |
Середній |
0,006…0,02 |
||
Мілкий |
0,002…0,006 |
||
Глина |
<0,002 |
||
Для класифікації зерен використовуються наступні розміри:
Ступінь
нерівномірності:
.
Число
кривизни:
.
dх = розмір зерен при просіві х.
Значення Сu характеризують однорідний ґрунт (при чистому рівномірному розмірі зерен Сu = 1), велике значення нерівномірного ґрунту.
Гранулометричний склад (рис. 6) визначає метод і спосіб розробки ґрунту, а також застосування його при зведенні земляних споруд і об'єктів. Наприклад, на графіку приведено криву просіювання супіщаного ґрунту
Рис. 6. Крива гранулометричного складу ґрунту в напівлогарифмічному масштабі
Із рисунку діаметр часток, що відповідає ординаті 60 % рівний d60 = 0,35 мм.
Ефективний діаметр часток відповідає ординаті 10 % рівний d10 = 0,105 мм.
Коефіцієнт неоднорідності
Кнеодн= СU=d60/d10= 3,33 < 5,
тобто ґрунт має одномірний розподіл часток. Ґрунти з таким коефіцієнтом неоднорідності важко піддаються ущільненню.
