1.3. Технологічні карти

Технологічна карта є документом що визначає для масових, часто повторюваних будівельних процесів і операцій раціональну організацію і технологію виконання окремих видів робіт.

Технологічні карти встановлюють технологію будівельних робіт і організацію праці. Карти розробляють з метою забезпечення будівництва готовими рішеннями по організації і технології будівельного виробництва сприяючими зменшенню трудомісткості, поліпшенню якості і зниженню собівартості будівельних і монтажних робіт.

Технологічні карти призначені для застосування при розробці проектів виробництва робіт або як керівництво для виробників робіт, будівельних майстрів, бригадирів робочих бригад.

Розрізняють типові і робочі технологічні карти. Типові карти містять загальні рішення, звичайно для середніх умов будівництва, що часто повторюються. Робочі карти якнайповніші враховують конкретні умови у тому числі містять розрахунки потреби в робітниках і машинах для виконання фактичних об'ємів робіт в плановані терміни.

Як правило, технологічні карти розробляють на комплексні процеси будівельно-монтажних робіт, в результаті виконання яких виходить закінчена продукція у вигляді окремих конструктивних елементів або частин. Карти можуть розробляти на окремі технологічні процеси.

Залежно від вибраного методу організації робіт і вживаних засобів механізації може бути складено декілька варіантів технологічних карт.

В будь-якій технологічній карті повинні бути відображений найпрогресивніші методи організації будівництва і виробництва робіт, відповідні сучасному рівню розвитку будівельної техніки і передової технології будівництва.

При розробці технологічних карт за основу ухвалюють рішення, що забезпечують високоякісне і безпечне виконання робіт, відповідне вимогам існуючих норм, правил і інструкцій.

В даний час при розробці технологічних карт враховують наступні нормативні документи і матеріали: будівельні норми і правила (СНиП, ДБН); єдині норми і розцінки (ЕНіР), а на роботи, не охоплені ЕНіР - відомчі і місцеві норми або відповідні інженерні розрахунки, інструкції про порядок складання проектів виробництва робіт; затверджені схеми комплексної механізації; правила по техніці безпеки при будівництві ремонті і змісті автомобільних доріг; відомчі технічні вказівки і інструкції по виробництву відповідних видів робіт, випущені в розвиток розділів ДБН.

Технологічна карта повинна складатися з наступних розділів:

I - область застосування карти;

II - опис технології робіт і розрахунок потрібних ресурсів;

III - схема організації робіт (схема потоку);

IV - вказівки по виконанню технологічних процесів;

V - вимоги до якості робіт;

VI - вказівки по техніці безпеки.

Область застосування технологічної карти. Указують, для яких умов і способів виробництва робіт розроблена дана технологічна карта і які попередні роботи повинні бути виконаний.

Опис технології робіт і розрахунок потрібних ресурсів. Технологію робіт представляють у вигляді короткого опису робочих процесів в тій послідовності, яку повинні дотримувати при виробництві робіт. Повинні бути вказаний об'єм робіт по кожному технологічному процесу (в необхідних випадках приводять розрахунок, підтверджуючий приведений об'єм робіт) і необхідні машини.

Норма часу це кількість часу, який встановлюють для виготовлення одиниці доброякісної продукції робітником відповідної спеціальності та кваліфікації.

Схема організації робіт. Основою організації робіт виробничого підрозділу (загону або бригади) є розділення об'єкту робіт на захватки і розподіл (розстановка) засобів виробництва (машин) по цим захваткам. Кількість захваток встановлюють залежно від прийнятої технології робіт. Захваток повинна бути мінімальна кількість, тому прагнуть виконати можливо більшу кількість робочих процесів на одній захватці.

Розміри захваток при виробництві земляних робіт встановлюють, виходячи з таких умов:

1) доцільно виділяти захватки з таким об'ємом робіт, щоб закінчувати пристрій насипу на виділеній ділянці протягом робочої зміни;

2) розміри захваток, на яких проводять пошарове укладання і ущільнення ґрунту, повинні бути однаковими і такими, щоб за час, затрачуваний на виконання робіт по влаштуванню одного шару, не відбувалося пересихання ґрунту;

3) необхідно забезпечувати достатній фронт робіт для виробник ний роботи на машинах; 4) бажано, щоб всі захватки були однакової довжини, проте ця умова не є необхідною.

Наприклад, роботи по підготовці основи насипів або по плануванню поверхні і укосів виконуються тими, що є в загоні або бригаді засобами протягом зміни в об'ємі, що перевищує змінний темп основних робіт по влаштуванню насипів. Тоді ці захватки призначають відповідно великих розмірів, роботи на них ведуть із заділом, а машини, що вивільнялися, використовують періодично на інших захватках. В типових технологічних картах на схемах організації робіт указують розбиття на захватки, номери технологічних процесів, виконуваних на кожній захватці, необхідні типи і марки машин і загальний план потоку.

На схемах організації робіт для робочих технологічних карт крім того, приводять номери машин (порядкові номери в загоні) і коефіцієнти використовування (завантаження) машин.

Вказівки по виконанню технологічних процесів. В цьому розділі приводять найпродуктивніші і раціональні методи і прийоми виконання кожного з перерахованих в I частині карти технологічних процесів. Як пояснення використовуються схеми роботи машин, креслення забоїв схеми розробки і укладання ґрунту.

Вимоги до якості робіт. В цій частині приводять вказівки по мінімально допустимих відхиленнях від проектних розмірів насипів і виїмок, величину допустимого недобору ґрунту у виїмці, допустимі відхилення густини ґрунту.

Вказівки з техніки безпеки. Необхідно приводити заходи по забезпеченню безпеки роботи з машинами і попередженню обвалів ґрунту В робочих технологічних картах, коли відомі вживані машини і їх основні характеристики необхідно приводити конкретні заходи безпеки виробництва робіт з даними машинами (найбільшу допустиму висоту забою для екскаватора з устаткуванням пряма лопата, якнайменшу ширину забою якнайменший розмір площі для розвороту автомобілів або скреперів, граничні ухили в'їздів і з'їздів).