4.3.3. Визначення типу ґрунту

Ґрунт визначається згідно параметрів матеріалу (класифікація за зерновим складом, пластичність, вміст органічної складової) та його стану (консистенція, щільність, чутливість). Класифікація ґрунтів в модельних класах робить очікувані властивості видимими і служать як основа для проектування інженерних конструкцій.

Позначення	Англійська	Українська
Складові частини ґрунту
G	Gravel	Щебінь
S	Sand	Пісок
M	Silt	Дрібнозернистий пісок
C	Clay	Глина
O	Organic	Органіка
Pt	Peat	Торф
Гранулометричний склад
W	Well graded	Добре фракціонований
P	Poorly graded	Погано фракціонований
Пластичність
L	Low	Низька
H	High	Висока

Таблиця 7. Символи для визначення характеристик ґрунту (SN 670 008, 1997). Для L – границя текучості менше, а для Н – більша за 50%.

Швейцарські норми для ідентифікації ґрунтів ґрунтуються в головному на американській класифікації ґрунтів USCS (ЗКСҐ), яка пухкі породи групує по гранулометричному складу, наявність органічних домішок та пластичних властивостей (таблиця 7).

ЗКСҐ класифікація описує ґрунт через групові символи, що складається з однієї або двох подвійних букв, в залежності від дрібнозернистості та з огляду на діаграму пластичності (рис. 36). Це додається через групову назву, яка додатково містить в собі розрахунок гранулометричного складу (таблиця 6).

Доля мілких фракцій визначається гранулометричний склад менший за 0,06 мм (глинисті фракції та фракції дрібнозернистого піску). Дрібнозернисті ґрунти містять в собі більше 50% мілкої фракції (d₅₀<0,06 мм). В щебені та піску менше 50% дрібнозернистих фракцій (d₅₀≥0,06 мм). Якщо ґрунтова маса складається зі щебеню чи піску без, або з малим вмістом мілко зернистої фракції (тобто коли d₅>0,06 мм), то можна таку породу називати чистою. Щебінь чи пісок визначається як добре фракціонований, коли умови відповідають таблиці 8.

	Щебінь	Пісок
Ступінь нерівномірності	Сu≥4	Сu≥6
Число кривизни	1≤Сc≤3	1≤Сc≤3

Таблиця 8. Критерії для фракціонування щебеню й піску (SN 670 008, 1997)

SN 670 009 (1995) визначається геологічними термінами для, знайденої при зондуванні чи розвідці, пухкої породи, та доповнюється геотехнічною класифікацією пухкої породи згідно ЗКСҐ. Ця генетична класифікація дає особливі вказівки про щільність ґрунту, його структуру й ступінь однорідності.

SN 670 010 (1998) дає для кожного типу ґрунтів згідно ЗКСҐ діапазон розкиду гранулометричного стану; середнє значення стандартної похибки ґрунтових характеристик; реалістичні граничні значення водопроникності та геотехнічні описи в таблиці 6.

Значення в таблиці 6 не повинні безоглядно використовуватись. Для великих й амбіційних будівельних проектів, а також у випадках, коли помилкова оцінка підстилаючи ґрунтів і міцності на зсув може призвести до тяжких наслідків, потрібно виконувати ґрунтовні дослідження ґрунтів. Важливо завжди мати достатню інформацію щодо водного режиму (ґрунтові води, скріплена вода, вода в порах під надлишковим тиском, гідродинамічний тиск), що спостерігається при проблемах стійкості та суфозії.