8. Технологія спорудження земляного полотна на болотах. Улаштування насипів з повним або частковим виторфовуванням.

Болото – це надмірно зволожена ділянка земної поверхні, що складена торф’яними ґрунтами, що являють собою органо-мінеральну масу, яка має високу стисливість і низьку щільність.

Органічна речовина – це з’єднання, що входять до складу ґрунту у вигляді залишків рослинних та тваринних організмів, що не розклалися, а також продукти їх розкладу та перетворення.

Влаштування насипів з повним або частковим виторфовуванням виконується трьома способами: механічний, підривний, гідро механізований.

Механічний: використовуються бульдозери на осушених болотах глибиною до 2м. Торф розробляється пошарово і транспортується перпендикулярно до осі насипу. на більш глибоких та обводнених болотах при товщині шару виторфовування до 4м.

гідро механізований: торф розмивається потужним струменем води. Розмив – на всю ширину насипу. Метод ін’єкції піщаного ґрунту – розмив відбувається гідросумішшю з водою. Торф видаляється разом з водою, а пісок щільно укладається. Після виторфовування ґрунт пошарово відсипають, нижню частину відсипають із дренуючих ґрунтів на 0,5м і більше рівня болота.

Механічний спосіб – екскаватор-драглайн з розширеними гусеницями.

1. Улаштування поперечних траншей – застосовують на болотах з малою несучою здатністю. Технологія:

- траншею розробляють на всю ширину земляного полотна з двох зупинок екскаватора з кожного боку від осі дороги, на краю готової частини насипу;

- видалений торф укладають у відвали по бокам насипу або вивозять самоскидами, або вивозять самоскидами після розвантаження ними ґрунту з кар’єру4

- при переході екскаватора на другу розроблену частину траншеї засипають привізним ґрунтом. Ґрунт розвантажують на відстані 5-10м від краю траншеї, бульдозером насувають у траншею.

9. Технологія спорудження зп на болотах. Посадка насипу на мінеральне дно. Спорудження легких насипів. Застосування геосинтетичних матеріалів.

1. Довільне занурення насипу, відсипка його «з голови».

Ґрунт для насипу відсипають автомобілями самоскидами, починаючи з мінерального берега на повну висоту насипу, поступово витискаючи рідкі болотні ґрунти. Якщо торф накопичується попереду насипу у вигляді валу, то його треба постійно вибирати ковшем екскаватора.

2. Використання торфоприйомників (траншеї вздовж підошви насипу).

3. Спосіб перевантаження. Насип одразу споруджують вище проектної висоти, але меншої ширини. після осідання ґрунт видаляють і використовують для розширення насипу, уположування укосів та інших заходів.

4. Метод підривання. В таких випадках насип споруджують одразу до проектної відмітки з деяким запасом на товщину шару торфу, який витиснений на ущільнення насипу. на поверхні насипу у шаховому порядку пробурюють свердловини діаметром 130-200 мм. Заряди вибухових речовин розміщують в обсадних трубах, потім у труби подають ґрунт, ретельно його ущільнюють і одночасно витягають труби. після зарядки і забивки свердловин монтують електричну мережу і підривають.

Заряди підривають секціями по 50-100м спочатку по осі насипу. Під дією вибуху центральна частина насипу підіймається і під дією власної маси опускається донизу. Вибух порушує структуру торфу, розріджує його, що полегшує витиснення торфу. Під час опускання центральної частини насипу підривають бічні свердловини. Витиснення торфу триває при опусканні після вибуху бічних частин насипу.

Спорудження легких насипів.

2. Влаштування поздовжніх траншей. Використовують при достатній несучій здатності при можливості встановлення екскаватора безпосередньо по поверхні болота. Використовують декілька екскаваторів. Технологія:

- розробляють дві поздовжні траншеї шириною, що дорівнює половині ширини насипу двома екскаваторами паралельно;

- торф укладається у відвали збоку від земляного полотна, залишаючи розриви для відведення води. Може переміщуватися бульдозером у кавальєр або розрівнюватися рівним шаром;

- засипка траншей здійснюється у ту ж зміну.

Підривний спосіб. Використовується при недостатній несучій здатності верхнього шару ґрунту та глибині болота більше 4м.

1) утворення поперечних траншей;

2) утворення поздовжніх траншей.

Виторфовування ведеться підриванням зарядів, розміщених у нахилених свердловинах на викид. Ущільнення робочого шару здійснюється за допомогою трамбуючи плит.

Використовують кран з віброзанурювачем або машину для віброзанурення, додатково укомплектованими обсадною трубою з само відкидним наконечником. Обсадну трубу занурюють в ґрунт за допомогою вібратора. Після її занурення на необхідну глибину, трубу заповнюють піском за допомогою навантажувача. Після цього трубу витягують при ввімкненому вібраторі. Лопаті наконечника розкриваються і пісок заповнює порожнину у торфі, утворюючи тим самим вертикальну дрену. Комплект машин – віброзанурювач, електростанція, бурова машина, навантажувач.

Улаштування вертикальних дрен

Використовуються для полегшення обтискання порової води з шару водонасиченого слабкого ґрунту, який стискається (зменшення шляху фільтрації води – зменшення часу консолідації). А також для підвищення стійкості основ.

Вертикальні дрени доцільні в водонасичених органічних та мінеральних сильно стискуваних ґрунтах з шаром, потужністю не менше 4м. Споруджують у вигляді свердловин, які заповнені піском або іншим дренуючим матеріалом.

Дрени – діаметр 0,30-0,6м, відстань 2-4м. (палі, дрени, дренажні прорізи – ширина 0,6-0,7м відстань 2,5м (потужність шару до 4м).

Дренажні прорізи

Літо – екскаватор-драглайн; зима – екскаватор із зворотною лопатою або багатоківшевий.

Розробка прорізів одноківшевим екскаватором ведеться захватками по 8-10м (взимку 5-6м) з однієї зупинки. На іншу зупинку екскаватор переходить під кутом 45-60о до осі дороги.

І захватка – екскаватор відкриває прорізи на проектну глибину.

ІІ захватка – бульдозер з поширеним відвалом або з відкрилками заповнює відкриті траншеї піском з раніше підготовленого валика, на І захватку транспортують пісок.