- •Кафедра автомобільних шляхів Конспект лекцій з дисципліни
- •Частина 1. Положення та принципи технології будівництва земляного полотна Тема №1. Лекція 1. Основні положення технології будівництва доріг
- •1.1. Визначення технології дорожньо-будівельних робіт.
- •1.2. Організація робіт по зведенню земляного полотна
- •1.3. Технологічні карти
- •1.4. Класифікація дорожньо–будівельних робіт
- •Тема № 2. Лекція 2. Принципи технології будівництва земляного полотна
- •2.1. Визначення дорожньої конструкції і земляного полотна
- •2.2. Типові проекти та індивідуальні рішення
- •2.3. Основні принципи спорудження насипів
- •2.4. Основні принципи спорудження виїмок
- •Тема № 2. Лекція 3. Принципи технології будівництва земляного полотна
- •3.1. Дії (впливи) на земляне полотно.
- •3.2. Розташування ґрунтів в тілі насипу
- •3.3. Деформації земляного полотна. (див. Конспект лекцій)
- •3.4. Головні принципи спорудження земляного полотна
- •Порядок організації виконання робіт із спорудження земляного полотна
- •Лекція № 4. Будівельні властивості ґрунтів і їх використання для спорудження земляного полотна
- •4.1. Загальна класифікація ґрунтів.
- •4.2. Класифікація ґрунтів по дбн та дсту
- •2. Класифікація ґрунтів
- •4.3. Основні властивості і використання ґрунтів при земляних роботах
- •4.3.1. Класифікація за гранулометричним складом ( крупністю зерен)
- •Принципи визначення гранулометричного складу ґрунтів.
- •4.3.3. Визначення типу ґрунту
- •4.4. Визначення характеристик ґрунту
- •4.4.2. Водні властивості ґрунтів
- •4.5. Умови і обмеження застосування ґрунтів в дорожньому будівництві
- •Лекція 5. Машини для спорудження земляного полотна
- •5.1. Класифікацій будівельних машин
- •5.2. Класифікація земляних робіт та машини для земляних робіт
- •5.3. Вибір машин для влаштування земляних робіт в залежності від ґрунту земляного полотна,
- •Лекція № 6. Основи теорії різання ґрунтів.
- •6.1. Теоретичні основи різання ґрунту
- •Література.
- •6.2. Машини для різання та переміщення ґрунту. Скрепери, грейдери та бульдозери.
- •Тема 3. Лекція № 7. Ущільнення ґрунтів.
- •7.1. Процес ущільнення з фізичної точки зору.
- •7.2. Стандартна щільність та оптимальна вологість
- •Ступінь ущільнення ґрунту.
- •7.3. Особливості ущільнення ґрунтів при спорудженні земляного полотна
- •7.4. Методи ущільнення ґрунтів.
- •Тема 3. Лекція 8. Технологія ущільнення ґрунту земляного полотна.
- •8.1 Загальні положення технології ущільнення ґрунту
- •8.2 Технологічні операції при ущільненні ґрунту
- •8.3 Технологія укочування ґрунту
- •8.4. Технологія трамбування ґрунту
- •8.5. Технологія вібраційного ущільнення (вібрування)
- •Складні умови та інші особливі випадки ущільнення
- •Тема 4. Підготовчі роботи Лекція № 9. Технологія підготовчих робіт
- •9.1. Підготовчі роботи. Загальні положення
- •9.2 Геодезичне забезпечення будівництва
- •9.3 Розчищення дорожньої смуги
- •Тема 4. Технологія підготовчих робіт. Лекція № 10. РозроБлення, переміщення і укладання ґрунтів у земляне полотно
- •10.1 Загальні положення спорудження земляного полотна
- •10.2 Зняття і складування рослинного шару ґрунту
- •10.3. Улаштування тимчасових доріг
- •Тема 5. Лекція № 11. Спорудження насипів і розробка виїмок у нескельних ґрунтах і звичайних умовах.
- •11.1. Класифікація ґрунтів за трудністю їх розробки та типом машин
- •11.2. Розпушення ґрунтів.
- •Спорудження земляного полотна у нескельних ґрунтах і звичайних умовах (бульдозер, автогрейдер) Лекція № 12. Спорудження насипів та розробка виїмок за допомогою бульдозерів.
- •2. Спорудження насипів та розробка виїмок за допомогою бульдозерів.
- •Лекція №8. Спорудження насипів та розробка виїмок за допомогою автогрейдерів.
- •3.6 Грейдерні роботи
- •4. Сфера використання автогрейдерів при будівництві земляного полотна.
- •3.5 Спорудження насипу з ґрунтів бічних резервів
- •Спорудження земляного полотна у нескельних ґрунтах і звичайних умовах (скрепер, екскаватор) Лекція №9. Спорудження насипів та розробка виїмок за допомогою скреперів.
- •3. Використання скреперів для влаштування земляного полотна.
- •Схеми руху скреперів та технологія їх роботи:
- •3.8 Скреперні роботи
- •Лекція №10. Спорудження насипів та розробка виїмок за допомогою екскаваторів.
- •3.9 Розроблення ґрунтів екскаватором
- •5. Використання екскаваторів для спорудження земляного полотна.
- •6. Технологія спорудження зп на болотах. Попередня консолідації, двостадійний метод улаштування «плаваючих насипів», метод керованої консолідації.
- •7. Технологія спорудження зп на болотах. Технологія зведення насипів на поверхні болота («плаваючих насипів»).
- •8. Технологія спорудження земляного полотна на болотах. Улаштування насипів з повним або частковим виторфовуванням.
- •9. Технологія спорудження зп на болотах. Посадка насипу на мінеральне дно. Спорудження легких насипів. Застосування геосинтетичних матеріалів.
- •Спорудження земляного полотна в особливих умовах, використання геотекстильних матеріалів
- •Лекція №14. Спорудження земляного полотна у скельних ґрунтах
- •9 Спорудження земляного полотна у скельних ґрунтах
- •9.2 Бурові роботи.
- •9.3 Підривні роботи.
- •9.4 Улаштування земляного полотна.
- •Земляне полотно в складних інженерно-геологічних умовах
- •Лекція №15. Спорудження земляного полотна в особливих умовах
- •10.Улаштування земляного полотна із перезволожених ґрунтів.
- •Спорудження земляного полотна в умовах /підвищеної вологості ґрунтів
- •7.1 Загальні положення
- •7.2 Технологія виконання робіт
- •Технологія заключних робіт Лекція №16. Технологія заключних робіт
- •11.Технологія заключних робіт. Опоряджувальні і планувальні роботи.
- •12.Технологія заключних робіт. Укріплювальні роботи.
- •Будівництво покриттів найпростішого типу Лекція №23. Улаштування шарів із ґрунтів, укріплених скелетними добавками, піску та ґрунтощебеню.
- •Лекція №24. Улаштування шарів із ґрунтів, укріплених скелетними добавками, піску та ґрунтощебеню.
- •Будівництво покриттів перехідного типу Лекція №25. Улаштування щебеневих, гравійних та шлакових шарів.
- •Лекція №26. Улаштування щебеневих, гравійних та шлакових шарів
- •13.Технологія влаштування щебеневих шарів: тип структури, міцність, принцип заклинювання, вплив навантажень на такі шари.
- •8.1 Загальні положення
- •До з ґрунтів укріплених в’яжучими Лекція №27. Будівництво шарів дорожніх одягів з ґрунтів укріплених органічними в¢яжучими та синтетичними смолами.
- •8 Спорудження земляного полотна із застосуванням синтетичних матеріалів
- •8.2 Виконання робіт при посиленні тіла земляного полотна і його основи
- •8.3 Виконання робіт при укріпленні укосів
- •8.4 Виконання робіт при влаштуванні дренажів
- •8.5 Вимоги безпеки при застосуванні синтетичних матеріалів
Спорудження земляного полотна у нескельних ґрунтах і звичайних умовах (скрепер, екскаватор) Лекція №9. Спорудження насипів та розробка виїмок за допомогою скреперів.
Використання скреперів для улаштування земляного полотна. Сфера використання та їх характеристика. Цикл роботи скрепера та його характеристика. Схеми руху скреперів та технологія їх роботи. Продуктивність скреперів.
3. Використання скреперів для влаштування земляного полотна.
Скрепери не рекомендується застосовувати: в сипких пісках барханного типу; на заболочених ділянках; в дуже зволожених ґрунтах; ґрунтах, які містять валуни, пні і корені, а також в твердих важкорозроблюваних ґрунтах .
Міцні структуровані ґрунти потрібно заздалегідь розпушувати на товщину зарізання. Для розпушування глинистих ґрунтів використовують розпушувачі з п’ятьма стійками, для розпушування суглинистих ґрунтів – з трьома.
Спорудження насипу з ґрунту бічних резервів скреперами доцільне при висоті насипу до 2,5-3,0 м. При цьому для зменшення вартості робіт можна застосовувати комбінований спосіб спорудження насипу: до висоти 1,5-2,0 м бульдозерами, а вище 1,5-2,0 м скреперами.
Залежно від висоти, ширини і довжини насипу призначають раціональні відстані між в’їздами на насип з резерву і з’їздами з нього. Чим вище насип і глибше резерв, тим більші обсяги робіт з улаштування в’їздів і з’їздів, і тим більшими повинні бути відстані між ними. Відстані між в’їздами на насип і з’їздами з нього при невисокому насипу, з різницею відміток дна резерву і верху насипу до 1,5-2,0 м, приймають рівними від 50 до 80 м, а при більш високому насипу, з різницею відміток до 3,0-4,0 м, їх збільшують до 100-120 м. По відношенню до осі насипу в’їзди і з’їзди розташовують під кутом таким чином, щоб їх поздовжній уклон не перевищував 18-20 %, а поперечний 8-10 %. При різниці відміток насипу і резерву до 1,0-1,5 м і пологих укосах насипу (1:3; 1:4) в’їзди і з’їзди можна не влаштовувати. Рух скреперів організовують так, щоб при русі в завантаженому стані кількість поворотів була найменша.
З метою запобігання пересихання ґрунтів, які укладають в насип, особливо в сухі і жаркі періоди року, потрібно уникати великих довжин робочих захваток, в зв’язку з чим такі схеми роботи скреперів, як "зигзаг" або "вісімка", можуть застосовуватись тільки при найбільш сприятливих умовах вологості ґрунтів і високих темпах робіт, що виконуються великими за складом підрозділами.
Сфера використання:
Скрепери призначені для пошарового копання, транспортування, пошарової відсипки, розрівнювання та часткового ущільнення ґрунтів і груп за трудністю розробки при розробці насипів та спорудженні виїмок;
- спорудження насипів і резервів та кар’єрів;
- спорудження верхньої частини насипів, висота яких перевищує економічну доцільність для ведучих машин (автогрейдера , бульдозера).
- розробляти виїмки з переміщенням ґрунту в насип або кавальєр;
- використовуються як транспорт при розробі ґрунту екскаватором.
Не використовують в заболочених, глинистих. сипучих ґрунтах та із включенням крупних каменів.
Класифікація
За місткістю ковша: малої місткості (до 5м3); середньої (від 5 до 15м3); великої (більше 15м3).
За способом завантаження ковша: з пасивним навантаженням (зусиллям ґрунту, що зарізається); з примусовим завантаженням (скребковий елеватор або шнек).
За компоновкою: причіпні до гусеничних тракторів та двоосних колісних тягачів; самохідні з одно або двоосними колісними тягачами.
За способом розвантаження: з вільним розвантаженням; перекиданням ковша вперед до ходу машин.
Переваги – менша довжина ділянки зрізання, повне заповнення ковша (сипучі ґрунти), окремі грудки роздрібнюються, однорідність насипів, при липких ґрунтах швидше розвантаження ковша.
Недоліки – збільшення часу навантаження (30-60%) збільшена маса скрепера та кількість деталей. Використовують на коротких відстанях транспортування.
Ножова система скрепера:
- з прямою ріжучою кромкою (висока здатність планування);
- з виступаючим середнім ножем (скорочення часу завантаження на 10-20%, заповнення ковша підвищується на 18-25%);
- з зубцями ґрунти підвищеної міцності).
Цикл роботи скрепера при спорудженні земляного полотна.
Копання (різання і наповнення ковша). при наборі ґрунту ножі опущені на ґрунт ковша зарізають шар ґрунту, який надходить у ківш при піднятій передній заслінці або рухомій заслінці. Наповнений ґрунтом ківш піднімається в транспортне положення на ходу, рухома заслонка опускається, що попереджує висипання ґрунту із ковша. Швидкість руху при наборі 2,5-3 км/год. Довжина шляху набору 20-50м при товщині стружки 15-18 см.
Транспортування ґрунту до місця укладання. Швидкість руху залежить від стану транспортних шляхів для причепних 6-8 км/год, для самохідних 30-35 км/год.
Розвантаження та укладання ґрунту. при розвантаженні рухома заслонка піднімається, ківш опускається, товщина шару відсипки регулюється зазором між ріжучою кромкою ковша та землею. Ґрунт розрівнюється ножем скрепера та частково ущільнюється колесами скрепера (при регулюванні руху скрепера по ширині земляного полотна прикатка не застосовується, кількість проходів котка скорочується приблизно на 30-40%
Зворотний холостий хід у забій (резерв).
Схеми різання ґрунту:
- прямокутна (зачистка резервів та виїмок, видалення рослинного шару);
- клинова (легкі ґрунти – 1 група);
- гребінчаста (важкі ґрунти – 2 група).
- ребристо-шахова схема (поєднання трьох попередніх).
За цією схемою розробку ґрунту ведуть послідовними рядами проходів, однаковими за довжиною та розташуванням, але зсунутими один відносно одного у шаховому порядку. Між проходами першого ряду залишають смуги ґрунту шириною біля половини ширини ножа скрепера. Наступні розробки ведуть, відступаючи від першого ряду на половину довжини шляху. Внаслідок цього маємо форму стружки, яка на одній половині довжини шляху зарізання має ширину, що дорівнює ширині ножа скрепера, а на другій половині – менша у два рази. Така форма стружки зменшує опір різанню у кінці набору ґрунту, забезпечується збільшення набору ковша на 10-15% при скороченні часу на набір на 15-25%. Ця схема не застосовується в сипучих ґрунтах.
