- •Кафедра автомобільних шляхів Конспект лекцій з дисципліни
- •Частина 1. Положення та принципи технології будівництва земляного полотна Тема №1. Лекція 1. Основні положення технології будівництва доріг
- •1.1. Визначення технології дорожньо-будівельних робіт.
- •1.2. Організація робіт по зведенню земляного полотна
- •1.3. Технологічні карти
- •1.4. Класифікація дорожньо–будівельних робіт
- •Тема № 2. Лекція 2. Принципи технології будівництва земляного полотна
- •2.1. Визначення дорожньої конструкції і земляного полотна
- •2.2. Типові проекти та індивідуальні рішення
- •2.3. Основні принципи спорудження насипів
- •2.4. Основні принципи спорудження виїмок
- •Тема № 2. Лекція 3. Принципи технології будівництва земляного полотна
- •3.1. Дії (впливи) на земляне полотно.
- •3.2. Розташування ґрунтів в тілі насипу
- •3.3. Деформації земляного полотна. (див. Конспект лекцій)
- •3.4. Головні принципи спорудження земляного полотна
- •Порядок організації виконання робіт із спорудження земляного полотна
- •Лекція № 4. Будівельні властивості ґрунтів і їх використання для спорудження земляного полотна
- •4.1. Загальна класифікація ґрунтів.
- •4.2. Класифікація ґрунтів по дбн та дсту
- •2. Класифікація ґрунтів
- •4.3. Основні властивості і використання ґрунтів при земляних роботах
- •4.3.1. Класифікація за гранулометричним складом ( крупністю зерен)
- •Принципи визначення гранулометричного складу ґрунтів.
- •4.3.3. Визначення типу ґрунту
- •4.4. Визначення характеристик ґрунту
- •4.4.2. Водні властивості ґрунтів
- •4.5. Умови і обмеження застосування ґрунтів в дорожньому будівництві
- •Лекція 5. Машини для спорудження земляного полотна
- •5.1. Класифікацій будівельних машин
- •5.2. Класифікація земляних робіт та машини для земляних робіт
- •5.3. Вибір машин для влаштування земляних робіт в залежності від ґрунту земляного полотна,
- •Лекція № 6. Основи теорії різання ґрунтів.
- •6.1. Теоретичні основи різання ґрунту
- •Література.
- •6.2. Машини для різання та переміщення ґрунту. Скрепери, грейдери та бульдозери.
- •Тема 3. Лекція № 7. Ущільнення ґрунтів.
- •7.1. Процес ущільнення з фізичної точки зору.
- •7.2. Стандартна щільність та оптимальна вологість
- •Ступінь ущільнення ґрунту.
- •7.3. Особливості ущільнення ґрунтів при спорудженні земляного полотна
- •7.4. Методи ущільнення ґрунтів.
- •Тема 3. Лекція 8. Технологія ущільнення ґрунту земляного полотна.
- •8.1 Загальні положення технології ущільнення ґрунту
- •8.2 Технологічні операції при ущільненні ґрунту
- •8.3 Технологія укочування ґрунту
- •8.4. Технологія трамбування ґрунту
- •8.5. Технологія вібраційного ущільнення (вібрування)
- •Складні умови та інші особливі випадки ущільнення
- •Тема 4. Підготовчі роботи Лекція № 9. Технологія підготовчих робіт
- •9.1. Підготовчі роботи. Загальні положення
- •9.2 Геодезичне забезпечення будівництва
- •9.3 Розчищення дорожньої смуги
- •Тема 4. Технологія підготовчих робіт. Лекція № 10. РозроБлення, переміщення і укладання ґрунтів у земляне полотно
- •10.1 Загальні положення спорудження земляного полотна
- •10.2 Зняття і складування рослинного шару ґрунту
- •10.3. Улаштування тимчасових доріг
- •Тема 5. Лекція № 11. Спорудження насипів і розробка виїмок у нескельних ґрунтах і звичайних умовах.
- •11.1. Класифікація ґрунтів за трудністю їх розробки та типом машин
- •11.2. Розпушення ґрунтів.
- •Спорудження земляного полотна у нескельних ґрунтах і звичайних умовах (бульдозер, автогрейдер) Лекція № 12. Спорудження насипів та розробка виїмок за допомогою бульдозерів.
- •2. Спорудження насипів та розробка виїмок за допомогою бульдозерів.
- •Лекція №8. Спорудження насипів та розробка виїмок за допомогою автогрейдерів.
- •3.6 Грейдерні роботи
- •4. Сфера використання автогрейдерів при будівництві земляного полотна.
- •3.5 Спорудження насипу з ґрунтів бічних резервів
- •Спорудження земляного полотна у нескельних ґрунтах і звичайних умовах (скрепер, екскаватор) Лекція №9. Спорудження насипів та розробка виїмок за допомогою скреперів.
- •3. Використання скреперів для влаштування земляного полотна.
- •Схеми руху скреперів та технологія їх роботи:
- •3.8 Скреперні роботи
- •Лекція №10. Спорудження насипів та розробка виїмок за допомогою екскаваторів.
- •3.9 Розроблення ґрунтів екскаватором
- •5. Використання екскаваторів для спорудження земляного полотна.
- •6. Технологія спорудження зп на болотах. Попередня консолідації, двостадійний метод улаштування «плаваючих насипів», метод керованої консолідації.
- •7. Технологія спорудження зп на болотах. Технологія зведення насипів на поверхні болота («плаваючих насипів»).
- •8. Технологія спорудження земляного полотна на болотах. Улаштування насипів з повним або частковим виторфовуванням.
- •9. Технологія спорудження зп на болотах. Посадка насипу на мінеральне дно. Спорудження легких насипів. Застосування геосинтетичних матеріалів.
- •Спорудження земляного полотна в особливих умовах, використання геотекстильних матеріалів
- •Лекція №14. Спорудження земляного полотна у скельних ґрунтах
- •9 Спорудження земляного полотна у скельних ґрунтах
- •9.2 Бурові роботи.
- •9.3 Підривні роботи.
- •9.4 Улаштування земляного полотна.
- •Земляне полотно в складних інженерно-геологічних умовах
- •Лекція №15. Спорудження земляного полотна в особливих умовах
- •10.Улаштування земляного полотна із перезволожених ґрунтів.
- •Спорудження земляного полотна в умовах /підвищеної вологості ґрунтів
- •7.1 Загальні положення
- •7.2 Технологія виконання робіт
- •Технологія заключних робіт Лекція №16. Технологія заключних робіт
- •11.Технологія заключних робіт. Опоряджувальні і планувальні роботи.
- •12.Технологія заключних робіт. Укріплювальні роботи.
- •Будівництво покриттів найпростішого типу Лекція №23. Улаштування шарів із ґрунтів, укріплених скелетними добавками, піску та ґрунтощебеню.
- •Лекція №24. Улаштування шарів із ґрунтів, укріплених скелетними добавками, піску та ґрунтощебеню.
- •Будівництво покриттів перехідного типу Лекція №25. Улаштування щебеневих, гравійних та шлакових шарів.
- •Лекція №26. Улаштування щебеневих, гравійних та шлакових шарів
- •13.Технологія влаштування щебеневих шарів: тип структури, міцність, принцип заклинювання, вплив навантажень на такі шари.
- •8.1 Загальні положення
- •До з ґрунтів укріплених в’яжучими Лекція №27. Будівництво шарів дорожніх одягів з ґрунтів укріплених органічними в¢яжучими та синтетичними смолами.
- •8 Спорудження земляного полотна із застосуванням синтетичних матеріалів
- •8.2 Виконання робіт при посиленні тіла земляного полотна і його основи
- •8.3 Виконання робіт при укріпленні укосів
- •8.4 Виконання робіт при влаштуванні дренажів
- •8.5 Вимоги безпеки при застосуванні синтетичних матеріалів
9.2 Геодезичне забезпечення будівництва
Замовник здійснює забезпечення раціональною схемою розміщення геодезичних знаків, яка передбачає їх стійкість, збереження, доступність і є необхідною умовою якісного виконання геодезичних і будівельних робіт. Планові координати точок всієї траси повинні визначатись в єдиній системі координат, а відмітки висот в єдиній системі висот.
Технічну документацію на геодезичну основу і закріплені на місцевості пункти та знаки замовник передає підряднику не пізніше 15 днів до початку робіт по акту.
При винесенні проектних точок в натуру похибки не повинні перевищувати:
– при
визначенні кутових нев’язок теодолітного
ходу
,
де
– число виміряних кутів;
– 1:2000 при визначенні довжини траси;
– при
визначенні відміток реперів вздовж
траси
мм, де L
– довжина ходу нівелювання в км.
Геодезичною основою є пункти і знаки, які виносять на місцевість:
а) знаки, якими закріплюють вершини кутів поворотів і головні точки кривих, а також точки на прямих ділянках траси не рідше ніж через 1000 м;
б) репери – вздовж траси не рідше ніж через 2000 м.
Для мостів і труб геодезична розбивочна мережа створюється в складі і відповідно до вимог СНиП 2.05.03.
Основні знаки і репери повинні мати надійну конструкцію у вигляді стовпів або паль (рис. 9.1) відповідно до вимог СНиП 3.01.03. У скельних ґрунтах розташування точок дозволяється позначати перетином двох рівчаків, які висічені в скелі. Точки розбиття при цьому обкладають каменями, написи роблять олійною фарбою. У міських умовах використовують металеві знаки промислового виготовлення із закріпленням їх в кам’яних стінах або дорожніх покриттях.
Всі знаки геодезичної розбивочної основи реєструють у відомостях.
Перед виконанням земляних робіт здійснюється деталізація геодезичної розбивочної мережі в такому складі:
– винесення на межі смуги відведення всіх знаків геодезичної розбивочної основи;
– розбиття по трасі всіх пікетів і плюсових точок з винесенням на межу смуги відведення;
– встановлення додаткових реперів: на пересіченій місцевості; на ділянках комплексів будівель і споруд дорожньої і автотранспортної служб; біля насипів висотою понад 3,0 м (за межами підошви), а для виїмок – глибиною більше 3,0 м (за брівками укосів); біля штучних споруд;
– розбиття кругових і перехідних кривих з винесенням і закріпленням проміжних точок.
а
– вигляд з дороги; б – вигляд вздовж
дороги
Рис. 9.1. Конструкція пікетного стовпчика і додаткового репера
Строки виконання повного розбиття траси повинні забезпечувати встановлені темпи земляних робіт і збереження знаків за межами виробничих зон. На територіях населених пунктів розбиття доцільно виконувати безпосередньо перед початком земляних робіт.
Пікети виносять під прямим кутом до осі траси і закріплюють стовпами. Виносні пікетні стовпи встановлюють на межі смуги відведення, але не ближче 5,0 м від зовнішньої брівки водовідвідної канави, резерву і т.п.
С
хеми
винесення
розбивочних
знаків наведені на рис. 9.2 та 9.3. Всі знаки
повинні бути зареєстровані в журналі
виносних
точок
(додаток Б).
В
Стовп закріплення
Рис. 9.2 – Схема закріплення осі дороги на прямій ділянці траси
П
К
– початок кривої; КК – кінець кривої;
ВК – вершина кута; Т – тангенс кривої;
R–
радіус кривої; К – крива
Рис. 9.3 – Схема закріплення осі дороги на криволінійній ділянці траси
Додаткові репери встановлюють в характерних точках рельєфу за межами смуги відведення і зони виконання робіт. Конструкція додаткового репера може бути аналогічна конструкції пікетного стовпа. Місце встановлення рейки повинно бути обов’язково позначене кілком, цвяхом або фарбою. Як репери можуть використовуватись постійні і надійно закріплені місцеві предмети (валуни, скельові виступи, цоколі будівель з відповідним позначенням маркування і місця встановлення рейки). Форма реєстрації реперів наведена в додатку Б.
Під час виконання земляних робіт повинні бути вжиті заходи для збереження знаків розбиття. Всі пошкоджені в процесі робіт знаки повинні негайно відновлюватись.
