- •Кафедра автомобільних шляхів Конспект лекцій з дисципліни
- •Частина 1. Положення та принципи технології будівництва земляного полотна Тема №1. Лекція 1. Основні положення технології будівництва доріг
- •1.1. Визначення технології дорожньо-будівельних робіт.
- •1.2. Організація робіт по зведенню земляного полотна
- •1.3. Технологічні карти
- •1.4. Класифікація дорожньо–будівельних робіт
- •Тема № 2. Лекція 2. Принципи технології будівництва земляного полотна
- •2.1. Визначення дорожньої конструкції і земляного полотна
- •2.2. Типові проекти та індивідуальні рішення
- •2.3. Основні принципи спорудження насипів
- •2.4. Основні принципи спорудження виїмок
- •Тема № 2. Лекція 3. Принципи технології будівництва земляного полотна
- •3.1. Дії (впливи) на земляне полотно.
- •3.2. Розташування ґрунтів в тілі насипу
- •3.3. Деформації земляного полотна. (див. Конспект лекцій)
- •3.4. Головні принципи спорудження земляного полотна
- •Порядок організації виконання робіт із спорудження земляного полотна
- •Лекція № 4. Будівельні властивості ґрунтів і їх використання для спорудження земляного полотна
- •4.1. Загальна класифікація ґрунтів.
- •4.2. Класифікація ґрунтів по дбн та дсту
- •2. Класифікація ґрунтів
- •4.3. Основні властивості і використання ґрунтів при земляних роботах
- •4.3.1. Класифікація за гранулометричним складом ( крупністю зерен)
- •Принципи визначення гранулометричного складу ґрунтів.
- •4.3.3. Визначення типу ґрунту
- •4.4. Визначення характеристик ґрунту
- •4.4.2. Водні властивості ґрунтів
- •4.5. Умови і обмеження застосування ґрунтів в дорожньому будівництві
- •Лекція 5. Машини для спорудження земляного полотна
- •5.1. Класифікацій будівельних машин
- •5.2. Класифікація земляних робіт та машини для земляних робіт
- •5.3. Вибір машин для влаштування земляних робіт в залежності від ґрунту земляного полотна,
- •Лекція № 6. Основи теорії різання ґрунтів.
- •6.1. Теоретичні основи різання ґрунту
- •Література.
- •6.2. Машини для різання та переміщення ґрунту. Скрепери, грейдери та бульдозери.
- •Тема 3. Лекція № 7. Ущільнення ґрунтів.
- •7.1. Процес ущільнення з фізичної точки зору.
- •7.2. Стандартна щільність та оптимальна вологість
- •Ступінь ущільнення ґрунту.
- •7.3. Особливості ущільнення ґрунтів при спорудженні земляного полотна
- •7.4. Методи ущільнення ґрунтів.
- •Тема 3. Лекція 8. Технологія ущільнення ґрунту земляного полотна.
- •8.1 Загальні положення технології ущільнення ґрунту
- •8.2 Технологічні операції при ущільненні ґрунту
- •8.3 Технологія укочування ґрунту
- •8.4. Технологія трамбування ґрунту
- •8.5. Технологія вібраційного ущільнення (вібрування)
- •Складні умови та інші особливі випадки ущільнення
- •Тема 4. Підготовчі роботи Лекція № 9. Технологія підготовчих робіт
- •9.1. Підготовчі роботи. Загальні положення
- •9.2 Геодезичне забезпечення будівництва
- •9.3 Розчищення дорожньої смуги
- •Тема 4. Технологія підготовчих робіт. Лекція № 10. РозроБлення, переміщення і укладання ґрунтів у земляне полотно
- •10.1 Загальні положення спорудження земляного полотна
- •10.2 Зняття і складування рослинного шару ґрунту
- •10.3. Улаштування тимчасових доріг
- •Тема 5. Лекція № 11. Спорудження насипів і розробка виїмок у нескельних ґрунтах і звичайних умовах.
- •11.1. Класифікація ґрунтів за трудністю їх розробки та типом машин
- •11.2. Розпушення ґрунтів.
- •Спорудження земляного полотна у нескельних ґрунтах і звичайних умовах (бульдозер, автогрейдер) Лекція № 12. Спорудження насипів та розробка виїмок за допомогою бульдозерів.
- •2. Спорудження насипів та розробка виїмок за допомогою бульдозерів.
- •Лекція №8. Спорудження насипів та розробка виїмок за допомогою автогрейдерів.
- •3.6 Грейдерні роботи
- •4. Сфера використання автогрейдерів при будівництві земляного полотна.
- •3.5 Спорудження насипу з ґрунтів бічних резервів
- •Спорудження земляного полотна у нескельних ґрунтах і звичайних умовах (скрепер, екскаватор) Лекція №9. Спорудження насипів та розробка виїмок за допомогою скреперів.
- •3. Використання скреперів для влаштування земляного полотна.
- •Схеми руху скреперів та технологія їх роботи:
- •3.8 Скреперні роботи
- •Лекція №10. Спорудження насипів та розробка виїмок за допомогою екскаваторів.
- •3.9 Розроблення ґрунтів екскаватором
- •5. Використання екскаваторів для спорудження земляного полотна.
- •6. Технологія спорудження зп на болотах. Попередня консолідації, двостадійний метод улаштування «плаваючих насипів», метод керованої консолідації.
- •7. Технологія спорудження зп на болотах. Технологія зведення насипів на поверхні болота («плаваючих насипів»).
- •8. Технологія спорудження земляного полотна на болотах. Улаштування насипів з повним або частковим виторфовуванням.
- •9. Технологія спорудження зп на болотах. Посадка насипу на мінеральне дно. Спорудження легких насипів. Застосування геосинтетичних матеріалів.
- •Спорудження земляного полотна в особливих умовах, використання геотекстильних матеріалів
- •Лекція №14. Спорудження земляного полотна у скельних ґрунтах
- •9 Спорудження земляного полотна у скельних ґрунтах
- •9.2 Бурові роботи.
- •9.3 Підривні роботи.
- •9.4 Улаштування земляного полотна.
- •Земляне полотно в складних інженерно-геологічних умовах
- •Лекція №15. Спорудження земляного полотна в особливих умовах
- •10.Улаштування земляного полотна із перезволожених ґрунтів.
- •Спорудження земляного полотна в умовах /підвищеної вологості ґрунтів
- •7.1 Загальні положення
- •7.2 Технологія виконання робіт
- •Технологія заключних робіт Лекція №16. Технологія заключних робіт
- •11.Технологія заключних робіт. Опоряджувальні і планувальні роботи.
- •12.Технологія заключних робіт. Укріплювальні роботи.
- •Будівництво покриттів найпростішого типу Лекція №23. Улаштування шарів із ґрунтів, укріплених скелетними добавками, піску та ґрунтощебеню.
- •Лекція №24. Улаштування шарів із ґрунтів, укріплених скелетними добавками, піску та ґрунтощебеню.
- •Будівництво покриттів перехідного типу Лекція №25. Улаштування щебеневих, гравійних та шлакових шарів.
- •Лекція №26. Улаштування щебеневих, гравійних та шлакових шарів
- •13.Технологія влаштування щебеневих шарів: тип структури, міцність, принцип заклинювання, вплив навантажень на такі шари.
- •8.1 Загальні положення
- •До з ґрунтів укріплених в’яжучими Лекція №27. Будівництво шарів дорожніх одягів з ґрунтів укріплених органічними в¢яжучими та синтетичними смолами.
- •8 Спорудження земляного полотна із застосуванням синтетичних матеріалів
- •8.2 Виконання робіт при посиленні тіла земляного полотна і його основи
- •8.3 Виконання робіт при укріпленні укосів
- •8.4 Виконання робіт при влаштуванні дренажів
- •8.5 Вимоги безпеки при застосуванні синтетичних матеріалів
9.2 Бурові роботи.
Скельні породи в укосах виїмки повинні залишатися в найбільш збереженому природному стані. Під час проведення підривних робіт в скельному масиві виникають рвані поверхні, глиби, що нависають, тріщини біля бровки укосу, розущільнення порід масиву, яке веде до збільшення інфільтрації поверхневих вод. Для отримання ефективної дії вибухів та мінімального пошкодження щільності масиву, що залишається, роботи виконують на основі розрахунків та пробних вибухів.
Для розміщення заряду вибухових речовин (ВР) всередині масиву, з висотою уступів у гірському масиві 2-3 м, інколи до 5 м, виконують спеціальні порожнини, найбільш поширеними з яких є шпури (d < 75 мм l < 5 м) та свердловини (d = 75...100 мм). В них розміщують заряди ВР, заповнюють забойочним матеріалом, монтують вибухову сітку і виконують підривання. В залежності від конкретних умов використання робіт розраховують основні параметри - величину одиничного заряду ВР, питомий розхід ВР, крок шпурів або свердловин, розміри забойок та ін.
Існують механічні способи буріння (обертовий, ударний, ударно-обертовий) і фізико-механічні (термічний, підривний, ультразвуковий). На будівництві у доріг ширшого застосування набули механічні способи.
Рисунок 9.1 - Різновиди виробок для підривання: 1 - шпур; 2 - свердловини; 3 -котлова свердловина; 4 - шурф; 5 - рукав; 6 - штольня; 7 - розсічка; 8 - зарядні камери.
Ефективність буріння залежить від міцності породи. За такою ознакою гірські породи поділяють на XI груп:
І-Ш - нескельні;
ІV - гіпс, жорства, слабоцементовані конгломерати;
V - вапняк м’який, пористий тріщинуватий; вивітрені грубозернисті вивержені породи;
VІ - вивітрені середньозернисті вивержені породи, піщаники слабкі на вапняковому цементі;
VІІ - доломіти, кварцити сланцеві, вивітрені, корінні породи дрібнозернисті (базальти, андезити), сильно вивітрені;
VІІІ - вапняк доломітизований; виливні породи середнього вивітрювання;
IX - вапняк щільний; корінні виливні породи слабкого вивітрювання;
Х - кварцит без сланцюватості, корінні породи без слідів вивітрювання;
ХІ - кварцит дрібнозернистий.
Обертовий спосіб застосовують для буріння скельних порід м’яких і середньої твердості ІV - VІ груп. Принцип обертового буріння ґрунтується на дії осьового і обертового зусилля на різець, який знімає стружку. Швидкість буріння залежить від міцності породи, осьового зусилля, швидкості обертання різця, його форми, способу видалення зруйнованої породи.
Ударний і ударно-обертовий способи застосовують для буріння міцних порід VІІ-ІХ груп. Принцип ударного буріння ґрунтується на сколюванні гірської породи внаслідок частих ударів леза бура. Швидкість буріння при цьому залежить від осьового динамічного зусилля і частоти ударів (1500...3000 уд./хв.).
Ударно-обертовий спосіб застосовують для буріння різних порід, в тому числі досить міцних Х-ХІ груп. Принцип ударно-обертового буріння ґрунтується на дії осьового зусилля, крутильного моменту і динамічних ударів. Цей спосіб буріння фактично поєднує два попередніх способи і в найпродуктивнішим.
Для буріння шпурів використовують бурові самохідні машини або бурильне устаткування.
