- •Кафедра автомобільних шляхів Конспект лекцій з дисципліни
- •Частина 1. Положення та принципи технології будівництва земляного полотна Тема №1. Лекція 1. Основні положення технології будівництва доріг
- •1.1. Визначення технології дорожньо-будівельних робіт.
- •1.2. Організація робіт по зведенню земляного полотна
- •1.3. Технологічні карти
- •1.4. Класифікація дорожньо–будівельних робіт
- •Тема № 2. Лекція 2. Принципи технології будівництва земляного полотна
- •2.1. Визначення дорожньої конструкції і земляного полотна
- •2.2. Типові проекти та індивідуальні рішення
- •2.3. Основні принципи спорудження насипів
- •2.4. Основні принципи спорудження виїмок
- •Тема № 2. Лекція 3. Принципи технології будівництва земляного полотна
- •3.1. Дії (впливи) на земляне полотно.
- •3.2. Розташування ґрунтів в тілі насипу
- •3.3. Деформації земляного полотна. (див. Конспект лекцій)
- •3.4. Головні принципи спорудження земляного полотна
- •Порядок організації виконання робіт із спорудження земляного полотна
- •Лекція № 4. Будівельні властивості ґрунтів і їх використання для спорудження земляного полотна
- •4.1. Загальна класифікація ґрунтів.
- •4.2. Класифікація ґрунтів по дбн та дсту
- •2. Класифікація ґрунтів
- •4.3. Основні властивості і використання ґрунтів при земляних роботах
- •4.3.1. Класифікація за гранулометричним складом ( крупністю зерен)
- •Принципи визначення гранулометричного складу ґрунтів.
- •4.3.3. Визначення типу ґрунту
- •4.4. Визначення характеристик ґрунту
- •4.4.2. Водні властивості ґрунтів
- •4.5. Умови і обмеження застосування ґрунтів в дорожньому будівництві
- •Лекція 5. Машини для спорудження земляного полотна
- •5.1. Класифікацій будівельних машин
- •5.2. Класифікація земляних робіт та машини для земляних робіт
- •5.3. Вибір машин для влаштування земляних робіт в залежності від ґрунту земляного полотна,
- •Лекція № 6. Основи теорії різання ґрунтів.
- •6.1. Теоретичні основи різання ґрунту
- •Література.
- •6.2. Машини для різання та переміщення ґрунту. Скрепери, грейдери та бульдозери.
- •Тема 3. Лекція № 7. Ущільнення ґрунтів.
- •7.1. Процес ущільнення з фізичної точки зору.
- •7.2. Стандартна щільність та оптимальна вологість
- •Ступінь ущільнення ґрунту.
- •7.3. Особливості ущільнення ґрунтів при спорудженні земляного полотна
- •7.4. Методи ущільнення ґрунтів.
- •Тема 3. Лекція 8. Технологія ущільнення ґрунту земляного полотна.
- •8.1 Загальні положення технології ущільнення ґрунту
- •8.2 Технологічні операції при ущільненні ґрунту
- •8.3 Технологія укочування ґрунту
- •8.4. Технологія трамбування ґрунту
- •8.5. Технологія вібраційного ущільнення (вібрування)
- •Складні умови та інші особливі випадки ущільнення
- •Тема 4. Підготовчі роботи Лекція № 9. Технологія підготовчих робіт
- •9.1. Підготовчі роботи. Загальні положення
- •9.2 Геодезичне забезпечення будівництва
- •9.3 Розчищення дорожньої смуги
- •Тема 4. Технологія підготовчих робіт. Лекція № 10. РозроБлення, переміщення і укладання ґрунтів у земляне полотно
- •10.1 Загальні положення спорудження земляного полотна
- •10.2 Зняття і складування рослинного шару ґрунту
- •10.3. Улаштування тимчасових доріг
- •Тема 5. Лекція № 11. Спорудження насипів і розробка виїмок у нескельних ґрунтах і звичайних умовах.
- •11.1. Класифікація ґрунтів за трудністю їх розробки та типом машин
- •11.2. Розпушення ґрунтів.
- •Спорудження земляного полотна у нескельних ґрунтах і звичайних умовах (бульдозер, автогрейдер) Лекція № 12. Спорудження насипів та розробка виїмок за допомогою бульдозерів.
- •2. Спорудження насипів та розробка виїмок за допомогою бульдозерів.
- •Лекція №8. Спорудження насипів та розробка виїмок за допомогою автогрейдерів.
- •3.6 Грейдерні роботи
- •4. Сфера використання автогрейдерів при будівництві земляного полотна.
- •3.5 Спорудження насипу з ґрунтів бічних резервів
- •Спорудження земляного полотна у нескельних ґрунтах і звичайних умовах (скрепер, екскаватор) Лекція №9. Спорудження насипів та розробка виїмок за допомогою скреперів.
- •3. Використання скреперів для влаштування земляного полотна.
- •Схеми руху скреперів та технологія їх роботи:
- •3.8 Скреперні роботи
- •Лекція №10. Спорудження насипів та розробка виїмок за допомогою екскаваторів.
- •3.9 Розроблення ґрунтів екскаватором
- •5. Використання екскаваторів для спорудження земляного полотна.
- •6. Технологія спорудження зп на болотах. Попередня консолідації, двостадійний метод улаштування «плаваючих насипів», метод керованої консолідації.
- •7. Технологія спорудження зп на болотах. Технологія зведення насипів на поверхні болота («плаваючих насипів»).
- •8. Технологія спорудження земляного полотна на болотах. Улаштування насипів з повним або частковим виторфовуванням.
- •9. Технологія спорудження зп на болотах. Посадка насипу на мінеральне дно. Спорудження легких насипів. Застосування геосинтетичних матеріалів.
- •Спорудження земляного полотна в особливих умовах, використання геотекстильних матеріалів
- •Лекція №14. Спорудження земляного полотна у скельних ґрунтах
- •9 Спорудження земляного полотна у скельних ґрунтах
- •9.2 Бурові роботи.
- •9.3 Підривні роботи.
- •9.4 Улаштування земляного полотна.
- •Земляне полотно в складних інженерно-геологічних умовах
- •Лекція №15. Спорудження земляного полотна в особливих умовах
- •10.Улаштування земляного полотна із перезволожених ґрунтів.
- •Спорудження земляного полотна в умовах /підвищеної вологості ґрунтів
- •7.1 Загальні положення
- •7.2 Технологія виконання робіт
- •Технологія заключних робіт Лекція №16. Технологія заключних робіт
- •11.Технологія заключних робіт. Опоряджувальні і планувальні роботи.
- •12.Технологія заключних робіт. Укріплювальні роботи.
- •Будівництво покриттів найпростішого типу Лекція №23. Улаштування шарів із ґрунтів, укріплених скелетними добавками, піску та ґрунтощебеню.
- •Лекція №24. Улаштування шарів із ґрунтів, укріплених скелетними добавками, піску та ґрунтощебеню.
- •Будівництво покриттів перехідного типу Лекція №25. Улаштування щебеневих, гравійних та шлакових шарів.
- •Лекція №26. Улаштування щебеневих, гравійних та шлакових шарів
- •13.Технологія влаштування щебеневих шарів: тип структури, міцність, принцип заклинювання, вплив навантажень на такі шари.
- •8.1 Загальні положення
- •До з ґрунтів укріплених в’яжучими Лекція №27. Будівництво шарів дорожніх одягів з ґрунтів укріплених органічними в¢яжучими та синтетичними смолами.
- •8 Спорудження земляного полотна із застосуванням синтетичних матеріалів
- •8.2 Виконання робіт при посиленні тіла земляного полотна і його основи
- •8.3 Виконання робіт при укріпленні укосів
- •8.4 Виконання робіт при влаштуванні дренажів
- •8.5 Вимоги безпеки при застосуванні синтетичних матеріалів
Лекція 5. Машини для спорудження земляного полотна
5.1. Класифікацій будівельних машин
Класифікацій будівельних машин – це система, заснована на розподілі будівельних машин по сукупності ознак їх схожості і відмінності.
Система ділиться на різні класифікаційні підрозділи (рівні). Згідно класифікатору промислової і сільськогосподарської продукції будівельні машини з’єднані в клас N 48 „Будівельні і дорожні машини”, який ділиться на рівні: підклас, група, підгрупа, підвид, індекс.
Підклас – підрозділ машин, з’єднаних спільністю призначення для певного виду робіт. Всі будівельні машини за призначенням діляться на машини для земляних робіт; підйомно-транспортні; для робіт паль; для бетонних і залізобетонних робіт; для обробних робіт; дорожні; ручні (механізований інструмент).
Група – підрозділ машин, з’єднаних спільністю значення, схожих за принципом дії (наприклад, екскаватори в підкласі машин для земляних робіт).
Підгрупа
– підрозділ машин, з’єднаних спільністю
призначення, принципом дії, методом
виконання технологічної операції,
конструктивною схемою, обмежене
величинами головного параметра (наприклад
екскаватори одноковшеві
Вид – різновид даної підгрупи, що характеризується конкретною величиною головного параметра (наприклад, екскаватори одноковшеві з ковшем місткістю 0,25 м3).
Підвид – різновид вигляду, відмінний конструктивним виконанням ходового устаткування (наприклад, екскаватори одноковшеві на гусеничному ходу з місткістю ковша 0,25 м3).
Індекс
–
конкретна модель машин даного підвиду
(наприклад, екскаватор одноковшевий
Крім того, всі будівельні і дорожні машини по діапазону температур навколишнього повітря, при яких вони зберігають свою працездатність, діляться на дві групи:
- машини загального призначення, призначені для роботи в діапазоні температур від -40 °С до +40 °С (виконання У);
- машини спеціального виконання, призначені для роботи при температурі до -60 °С (виконання УХЛ), і машини для роботи при температурі до +60 °С (виконання Т).
Індексація машин – умовне буквено-цифрове позначення, що відображає конкретну модель машини якої-небудь групи і її головний параметр.
В даний час не існує єдиної індексації всіх будівельних машин, хоча загальне умовне позначення передбачається ГОСТ. Структура індексу будівельної машини, передбачена ГОСТ, може бути розділений на три частини: буквена (відображає групу або підгрупу будівельних машин, в яку входить конкретний індекс); цифрова; буквена.
ГОСТ встановлює наступні буквені позначення, що входять в першу частину індексу машини: ДЗ – бульдозери, скрепери, автогрейдери; ЕО – екскаватори одноковшеві; ЕТР – екскаватори траншейні роторні; ЕТЦ – екскаватори траншейні ланцюгові; КБ – крани баштові; КС – крани стріловидні; ДУ – машини для ущільнення ґрунтів; СП – машини і устаткування для робіт паль; БМ – бурильні і бурильно-крани машини; СБ – устаткування для бетонних робіт; ТО – навантажувачі одноковшеві; ТА – машини для розвантаження цементу; ТП – підйомники щоглові будівельні; ТЦ – автоцементовози; З – машини для обробних робіт, влаштуванню покрівлі і підлоги; ІЕ – електричні ручні машини; ІП – пневматичні ручні машини; ВЕРБ – вібратори; ТЛ – лебідки будівельні; ТК – конвеєри стрічкові.
Цифрова частина індексу, містить умовну характеристику конкретної машини: величину головного параметра, тип ходового устаткування; конкретне виконання робочого устаткування, номер базової моделі і т.п. В деяких випадках цифрова частина індексу не несе інформативного навантаження, а указує порядковий номер моделі в підкласі.
Буквені позначення третьої частини індексу відображають чергову модернізацію базової моделі (А, Би, В .. ., Я) і кліматичне виконання (УХЛ – для холодного клімату, Т – для тропічного, ТБ – для тропічного вологого; машини для помірного клімату не мають буквеного позначення).
