10.3. Улаштування тимчасових доріг

Передбачені ПОБ під’їзні і внутрішні дороги повинні забезпечувати виконання необхідного об’єму перевезень для потреб будівництва в період, який визначений графіком постачання відповідних матеріалів. Категорію доріг і тип покриття призначають на основі очікуваної інтенсивності руху з урахуванням строку служби дороги і сезонності перевезень.

Для потреб будівництва необхідно щонайповніше використовувати існуючу дорожню мережу. При необхідності проектом повинно бути передбачене поліпшення існуючих доріг (улаштування додаткових шарів покриттів, посилення труб і мостів).

Параметри доріг загальної мережі, поліпшених для цілей будівництва, повинні відповідати вимогам ДБН В.2.3-4.

Тимчасові землевозні дороги влаштовують у випадках можливості або економічної недоцільності використання, для транспортування ґрунту, доріг загальної мережі, під’їзних і внутрішніх доріг загального призначення.

Тимчасові землевозні дороги повинні забезпечувати перевезення повного об’єму ґрунту, призначеного ПОБ для автоперевезення, протягом періодів і сезонів року, які передбачені графіком виконання земляних робіт.

Постійний нагляд за станом тимчасових землевозних доріг є обов’язковим. Проїзд будівельного транспорту смугою відведення, а не по тимчасових дорогах або спеціально обумовлених маршрутах загальної мережі доріг, не дозволяється.

Тимчасові землевозні дороги влаштовують двосмуговими. Односмугові дороги дозволяються тільки при односторонньому русі. Ширина проїзної частини доріг для автомобілів-самоскидів вантажопідйомністю до 12 т повинна бути при двосторонньому русі 7,0 м, при односторонньому – 3,5 м.

При вантажопідйомності автомобілів-самоскидів понад 12 т, а також при використанні спеціальних землевозних машин, ширину проїзної частини визначають розрахунком.

Ширина узбіч повинна бути не менша 1,0 м, а у складних умовах, на з’їздах і об’їздах не менша 0,5 м з кожного боку. На косогорах і укосах, ширина узбіч становить з нагірного боку – 0,5 м, з підгірного – 1,0 м.

Проектування плану і поздовжнього профілю тимчасових землевозних доріг потрібно здійснювати відповідно до вимог СНиП 2.05.07. У складних умовах дозволяється зменшувати радіуси горизонтальних кривих для двовісних автомобілів до 15 м і тривісних до 20 м з розширенням проїзної частини на 2,5 м. Поздовжні уклони землевозних доріг не повинні перевищувати 80 ‰, а у виняткових випадках – 100 ‰. При кільцевому русі для напряму, в якому їдуть порожні машини, поздовжні уклони можуть бути збільшені до 120 ‰, у виняткових випадках – до 150 ‰. На затяжних уклонах крутіших 80 ‰ через кожні 600 м потрібно влаштовувати вставки довжиною по 50 м з уклоном не більше 30 ‰.

На тимчасових землевозних дорогах в умовах експлуатації при вологості ґрунтів, близькій до оптимальної, влаштовують ґрунтове покриття з профілюванням та ущільненням.

Сухі піщані ґрунти доцільно поліпшувати додаванням глинистих, а глинисті перезволожені, додаванням піщаних або уламкових ґрунтів.

При відповідному техніко-економічному обґрунтуванні на тимчасових землевозних дорогах можуть бути влаштовані покриття перехідного або нижчого типів, або колійні із збірних залізобетонних плит.

При будівництві тимчасових доріг на ділянках із перезволожених глинистих ґрунтів і боліт I типу доцільно використовувати синтетичні матеріали (далі – СМ). Прошарок із СМ укладають безпосередньо на поверхню слабкого ґрунту під піщаний, гравійний або щебеневий шар.

Окремі полотна СМ повинні бути з’єднані між собою рівноміцним з’єднанням (склеюванням, зварюванням, зшиванням) або укладені з перекриттям на 0,3-0,5 м залежно від несучої здатності основи.

До складу робіт з утримання тимчасових землевозних доріг входить вирівнювання поперечного профілю грейдером, засипнняа колій і ям більш стійким ґрунтом, поліпшення водовідводу, знепилювання.

Після закінчення експлуатації всі тимчасові землевозні дороги (за винятком ділянок, прийнятих до складу загальної або внутрішньогосподарської мережі доріг) повинні бути рекультивовані.