3.Воєнні дії на західноукраїнських землях у 1915 – 1917 рр.

Успіх на фронті у 1914 р. був на боці Росії. З листопада 1914 р. до поч. 1915 р. тривали позиційні ( окопні) бої. У березні 1915р. росіяни захопили велику фортецю Перемишль. Росія вважала, що вона на завжди закріпилася у Західній Україні. Свідченням цьому є і той факт,

що у квітні 1915 р. до Львова приїхав імператор Микола ІІ. Потім він відвідав Перемишль.

Але 1915р. стане роком великих воєнних поразок Росії.

19 квітня 1915р об’єднані німецько-австрійські війська, після тривалого артобстрілу, почали контрнаступ. 2 – 5 травня 1915 р. стався Горлицький прорив німецько-австрійських військ. 3 червня росіяни залишили Перемишль, а 9 червня були вибиті зі Львова. Згодом вони залишили Східну Галичину, Північну Буковину. Цей контрнаступ триватиме до осені 1915р.

Яскравою сторінкою подій 1915р. стали бої за стратегічну висоту в Карпатах – гору Маківка ( березень – травень 1915р.), яку обороняли січові стрільці. ( Один німецький генерал сказав про січових стрільців : « Мої баварці билися як леви, а українці – як чорти.»)

Відступ російської армії у 1915 р. став черговою катастрофою для населення Східної Галичини, Північної Буковини.

Всіх, кого вважали «неблагонадійним», виселяли. Ті ж, хто перейшов у православ’я, виселялися добровільно, побоючись розправи з боку німецько-австрійських військ. Виселяли, як правило, до Сибіру. Загальна кількість евакуйованих вираховувалася мільйонами осіб. ( Аналогія з «великим згоном» І. Самойловича) Відступаючи, російські війська вдавалися до тактики «спаленої землі». Палили села, руйнували мости, залізниці.

У 1916 р. Галичина і Буковина знову стали ареною жорстоких боїв.

Найвідомішою військовою операцією 1916 р. стане наступ російських військ під командуванням генерала А. Брусилова, який увійшов в історію як «Брусиловський прорив». Російська армія знову захопила Чернівці, Коломию, Броди, Луцьк. За гору Лисоня поблизу Тернополя мужньо билися січові стрільці ( серпень-вересень 1916 р.). Через помилку австро-угорського командування, значна частина УСС загине і потрапить до полону. Загальна площа окупованої території російськими військами становила 2,5 тис. кв.км. Нависла загроза вторгнення і над Угорщино. В ході цих боїв австро-німецькі німецькі війська втратили понад 1 млн. осіб вбитими та пораненими, більше 400тис. осіб полоненими. Російська армія втратила близько 500 тис. осіб. Проте, розвинути свій успіх росіяни не змогли. З допомогою німецьких військ цей наступ було зупинено. Наприкінці 1916 р. наступальні можливості російських військ вичерпалися і війна набула позиційного характеру аж до літа 1917 р.

30 червня 1917 р. російські війська перейшли у свій останній у І світовій війні наступ. Тривав він не довго і вже 6 липня його було зупинено. Німецькі і австрійські війська перейшли у наступ. У липні – серпні росіяни залишили Тернопіль, Чернівці. Росіяни втратили близько 39 тис. солдат і офіцерів. Ця поразка викликала велике невдоволення як на фронті так і суспільстві в цілому. При відступі піднялася ціла хвиля погромів. Солдати громили цукрові та спиртові заводи, поміщицькі маєтки. Армія розпадалася. Дисципліна падала і під впливом пропаганди більшовиків.

На фронті поширювалося «братання» солдатів російської і австро-угорської армій.

Трагізм українського народу у зв’язку з І світовою війною:

1. Українці не мали власних матеріальних інтересів у війні, але змушені були брати у ній участь.

2. Українці змушені були воювати за інтереси своїх поневолювачів. ( в австро-угорській армії служило 250 – 300 тис. українців, в російській – 3,5 – 4,5 млн.).

3. Українців, незважаючи на їх активну участь у війні, обидві воюючі сторони ( австро-угорська і російська ) вважали зрадниками.

4. Українці, воюючі за інтереси своїх поневолювачів, змушені були вбивати один одного. Історик Д.Дорошенко писав: «Нещасливе українське населення Галичини опинилося буквально між двома вогнями: з одного боку його мордували москалі.., а з іншого – австрійці й мадяри за русофільство. У той же час українці мусили битися за своїх мучителів, одні в рядах російської, другі – в рядах австрійської армій. Рідні брати мусили стріляти одні в других.»

ІІІ. Закріплення нового матеріалу:

1. Коли була Галицька битва і які її результати?

2. Кого звинуватила австро-угорська сторона у своїх поразках у 1914 р.?

3. Як російська адміністрація на чолі з графом О. Бобринським поставилася до місцевого населення Східної Галичини і Північної Буковини у 1914 – 1915 рр.?

4. Як змінилася ситуація на фронті у 1915 р.?

5. Чому відступ російської армії у 1915 р. став новою катастрофою для українців Заходу?

6. Яка найвідоміша військова операція була проведена у 1916 р. росіянами?

7. Назвіть основні бої з участю УСС у 1914 – 1916 рр..

8. В чому полягає трагізм українського народу у зв’язку з І світовою війною?

ІV. Домашнє завдання:

Л – 2 с.18 – 26; Л -4 с. 107-114.; конспект.

Тема № 8 : Вплив Першої Світової війни на розвиток

революції в Російській імперії.

План: