- •1.Вступ.
- •2. Українське питання та його суть. Створення незалежної Української держави – головне завдання українського народу у хх ст..
- •3. Основні риси економічного, політичного, культурного життя в Україні на поч. Хх ст.
- •3. Закріплення нового матеріалу
- •4. Домашнє завдання.
- •2. Робота над матеріалом нової теми
- •1. Місце української економіки в господарському житті Російської та Австро-Угорської імперій.
- •2.Економічна криза 1900-1903 рр.. Утворення монополістичних об’єднань.
- •3. Особливості розвитку підприємництва та індустріальної модернізації на українських землях на поч. Хх ст.
- •1.Основні етапи становлення української нації у хіх на п.Хх ст.
- •2.Особливість національного руху в к.Хіх на поч.Хх ст. Громадівський і просвітницький рух.
- •3. Чинники, що впливали на формування української нації.
- •Суспільно – політичні течії на українських землях в хіх та на поч. Хх ст.. Їх характеристика.
- •Утворення перших політичних партій. Їх програмні цілі та результати діяльності.
- •2.Утворення перших політичних партій. Їх програмні цілі та результати діяльності.
- •Українська преса та видавництва.
- •Здобутки літератури та мистецтва.
- •Побут, звичаї, духовне життя українців.
- •Фізкультура, спорт. Релігія і церква на поч. Хх ст.
- •Україна у геополітичних планах країн Антанти і Троїстого союзу.
- •Ставлення населення і політиків Наддніпрянщини до війни.
- •3.Заснування Головної української ради.
- •4.Союз визволення України.
- •5.Формування легіону Українських січових стрільців.
- •Воєнні дії на території України у 1914 р. Галицька битва.
- •2.Захоплення російськими військами Східної
- •3.Воєнні дії на західноукраїнських землях у 1915 – 1917 рр.
- •Воєнні дії на території України у 1914 р. Галицька битва.
- •2.Захоплення російськими військами Східної
- •3.Воєнні дії на західноукраїнських землях у 1915 – 1917 рр.
- •Назрівання суспільної кризи у Російській імперії та
- •Тенденції розвитку національного руху у 1915 1916 рр.
- •Життя людей на фронті та в тилу.
- •Назрівання суспільної кризи у Російській імперії та
- •Тенденції розвитку національного руху у 1915 1916 рр.
- •Життя людей на фронті та в тилу.
- •Початок Української революції.
- •І, іі Універсали Центральної Ради – проголошення та скасування автономії України.
- •Заколот «самостійників».
- •Поглиблення соціально-економічної кризи. Загострення конфлікту Центральної Ради з Тимчасовим урядом.
- •5.Третій універсал Центральної Ради та проголошення Української Народної Республіки.
- •7 Листопада 1917 р. Ц.Р. Видала свій ііі Універсал:
- •Війна більшовицької Росії проти унр.
- •Четвертий Універсал Центральної Ради.
- •3.Падіння Центральної Ради.
- •4.Внутрішня та зовнішня політика Української
- •Директорія унр.
- •2.Зунр.
- •3.Політика радянського уряду в Україні у 1919р.
- •4.Україна на поч.1920 р. Варшавська угода та її наслідки.
- •5.Україна у другій половині 1920 р. На поч.. 1921 рр.
- •1.Нові тенденції та чинники розвитку в культурно-освітній діяльності у 1917 – 1921 рр.
- •2.Подвижництво творців і діячів культури, їхній внесок у вітчизняну та світову культуру в 1917 – 1921 рр..
- •3.Релігійне життя.
- •4.Діяльність більшовиків у сфері культури.
- •«Воєнний комунізм» в Україні у 1920р..
- •2.Міжнародне становище України на поч.. 20-х рр..
- •3.Внутрішнє становище України на поч..20-х рр.
- •4.Передумови включення усрр до складу срср
- •5.Статус України у складі Радянського Союзу.
- •1. Перехід до нової економічної політики.
- •2. Відбудова промисловості.
- •Відбудова сільського господарства.
- •4. Політика українізації ( коренізації).
- •5. Освіта, наука, культура в роки непу. Церковне життя.
- •1. Сталінська індустріалізація та її наслідки.
- •2. Суцільна колективізація в Україні.
- •3. Розкуркулення.
- •Сталінська індустріалізація та її наслідки.
- •Суцільна колективізація в Україні.
- •3. Розкуркулення.
Відбудова сільського господарства.
Відбудова сільського господарства на поч. 20-х рр. відбувалася з великими труднощами.
У 1922/1923рр. сталася «криза збуту» сільськогосподарської продукції. У зв'язку з дефіцитом промислової продукції, ціни на неї були не пропорційно завищені. Виникли так звані «ножиці цін» . Восени 1923р. Селяни змушені були продавати вчетверо більше хліба , ніж до війни, щоб придбати таку ж кількість промислових товарів.
Неп сприяв відродженняю селянського підприємництва у сфері переробки с/г продукції. Успішно відбудовувалися млини, сироварні, коптилень ін.. В селах працювали майстерні з переробки вовни, шкіри. Створювалися селянські кооперативи. У 1925 р. в Україні діяло понад 11300 виробничих с/г кооперативів. Збільшувалося виробництво зернових. Відбудова с/г України завершилася у 1926/1927 рр.
4. Політика українізації ( коренізації).
Після закінчення громадянської війни більшовицька влада переживала великі труднощі. Одним з методів її зміцнення стане і курс на коренізацію. Її суть полягала у залученні корінного населення республік до влади, щоб місцеве населення сприймало більшовицьку владу як свою. У червні 1923р. ЦК КП(б)У проголосив курс на коренізацію. В Україні коренізація дістала назву українізації. Відбувалася дерусифікація політичного і громадського життя. Станом на 1926р. на укр.. мову було переведено 65% діловодства. Українська мова стає офіційною мовою публічних виступів, вивісок,
печаток ін.. Відбувалася українізація освіти, культури, науки. Станом на 1930 р. співвідношення українських і російських шкіл визначалося як 10 : 1. 2/3 усіх технікумів, 1/3 ВУЗів були україномовними. З 84 театральних колективів 57 були україномовними. Для службовців, викладачів відкривалися річні курси української мови, по закінченні яких здавалися іспити. Відбувалася українізація військових частин, церкви.
Незважаючи на посилену українізацію, розвиток мов інших народів в Україні не притіснявся. Існували школи, театри мовами інших народів. У середині 20-х рр.. в Україні існувало 1214 шкіл з російською мовою навчання, 625 – німецькою, 457 – єврейською, 337- польською, 74 – болгарською, 31 – татарською, 17 – чеською, 5 – вірменською, 3 – асірійською, 1 – шведською.
Українізація перейшла межі України і охопила Кубань, Казахстан, Далекий Схід. На Кубані діяло 240 українських шкіл, педінститут.
Головними ініціаторами українізації були Г. Гринько, О. Шумський, М. Скрипник.
Поступово у другій половині 20-х рр.. посилюється опір українізації з боку партійного керівництва.
5. Освіта, наука, культура в роки непу. Церковне життя.
Найважливішим завданням у сфері освіти на початку 20-х рр.. була ліквідація неписьменництва. У травні 1920р. ІV Всеросійський з’їзд рад видав постанову про боротьбу з неписьменністю. Все неписьменне населення віком від 8 до 50 років зобов’язувалося навчитися грамоті. У 1923р. було утворено товариство «Геть неписьменність» під головуванням Г. Петровського. На кошти цього товариства утримувалися понад 2,5 тис. пунктів, шкіл лікнепу. До 1927р. в Україні навчилися читати і писати 2 млн. осіб. З 1924р. почалася підготовка до запровадження чотирирічного обов’язкового початкового навчання дітей. Швидко розвивалася мережа вузів. Вони
готували спеціалістів для всіх галузей народного господарства. Серед студентів українці становили трохи більше половини, євреї – 22%, росіяни – 20%. Наукові дослідження зосереджувалися переважно в установах Всеукраїнської академії наук ( ВУАН ). У 20-х рр. особливо плідно діяв історично-філологічний відділ Академії, який очолювали видатні мовознавці А. Кримський, С. Єфремов.
М. Грушевський створив при цьому відділі історичну секцію. Було організовано випуск журналу «Україна». М. Грушевський продовжив роботу над своєю фундаментальною працею «Історією України-Руси». У фізично – математичному відділі працювали видатні вчені – математики Д. Граве, М. Крилов, хіміки Л. Писаржевський, В. Кістяківський та ін..
Для української художньої літератури 20-ті рр.. стали періодом відродження. М. Хвильовий заснував Вільну академію пролетарської літератури ( ВАПЛІТЕ ), яка об’єднала понад два десятка талановитих поетів і письменників – М. Бажана, О.Довженка, М. Куліша, Петра Панча, Ю. Смолича, В. Сосюру, П. Тичину, Ю. Яновського та ін..
Найяскравішим здобутком українського театрального мистецтва став театр «Березіль», організований у 1922р. видатним режисером Л. Курбасом. У музичному житті плідно працювали Г.Верьовка, П. Козицький, Б. Лятошинський, Л. Ревуцький. Розвивалися всі види образотворчого мистецтва.
Більшовики оголосили релігію історичним «пережитком», з яким слід боротися і який необхідно «подолати». На боротьбу з релігією і церквою були мобілізовані члени партії, комсомолу, а також пресу, каральні органи. Намагаючись підірвати позиції Руської православної церкви, більшовики навіть погодилися на створення в Україні окремої від московського патріархату церкви. 11 жовтня 1921р. у Києві відбувся Всеукраїнський православний собор, який затвердив автокефалію та обрав Василя Липківського митрополитом УАПЦ. Служба в автокефальних храмах велася українською мовою замість малозрозумілої церковнослов’янської, якою користувалися
священники РПЦ. У 1928р. розгорнулося переслідування автокефальної церкви з метою її повного знищення. У січні 1930р. УАПЦ була ліквідована.
ІІІ. Закріплення нового матеріалу:
Коли в Росії почався перехід до нової економічної політики? Що стало початком переходу до нової економічної політики?
Розкрийте основні положення нової економічної політики у сільському господарстві ; промисловості.
З чого почалося відродження промисловості? Поясніть свою думку.
Що таке «ножиці цін»? .
Як неп вплинув на відбудову сільського господарства?
Коли почалася «українізація» і у чому вона проявлялася?
Яке завдання було головним у сфері освіти на поч.. 20-х рр.?
Розшифруйте абревіатуру «УАПЦ», «ВАПЛІТЕ».
Хронологічний диктант:
Що сталося: 1) 2 січня 1922 р.; 2) 30 грудня 1922р.;
3) у березні 1921 р..; 4) 22/І-1919р.; 5) 23-29/І-1919р.; 6) 5/ІІ-1919р.;
7) 31/VІІІ-1919р.; 8) 25/ІV-1920р. ; 6 жовтня 1918р.; 24 листопада 1918р.; у травні 1920р.; у жовтні 1921р..?
ІV. Домашнє завдання : Л – 2 с. 217 - 222; Л – 4 с.231 - 251; конспект.
Тема:№15. Перехід до форсованої індустріалізації.
Суцільна колективізація.
План: