2.Економічна криза 1900-1903 рр.. Утворення монополістичних об’єднань.

Швидкі темпи промислового розвитку кінця ХІХ ст. змінилися глибокою світовою економічною кризою (1900 – 1903рр.). Найбільшої гостроти вона набула у важкій промисловості – залізорудній, металургійній. У Криворіжжі з 79 рудників діяв 41, з 56 доменних печей Наддніпрянщини працювало 23. На третину скоротився випуск паровозів у Луганську і Харкові. Криза зачепила також харчову, легку промисловість. Склади цукрових заводів були забиті нереалізованим цукром. Це була криза перевиробництва продукції. Її причиною буде, зокрема, низька купівельна спроможність населення при швидких темпах промислового розвитку.

Наслідки економічної кризи :

1.Посилення конкуренції між підприємствами за ринки збуту продукції;

2.Банкрутство і закриття підприємств;

3.Скорочення робочих місць;

4.Зростання безробіття. В перше після скасування кріпосного права в Росії з’явилася армія безробітних. ( в гірничий промисловості на 1903 р. було звільнено третину робітників, всього на Наддніпрянщині безробітними стали понад 100тис. робітників, у Катеринославі – 15 тис..)

5. Посилення експлуатації працюючих – тривалість робочого дня збільшилася , а розмір заробітної плати зменшився.

6. Утворення монополій. Монополія це велике підприємство, фірма чи об’єднання ( спілка), що концентрує у своїх руках значну частину виробництва і збуту певного виду продукції, пануючи на ринку з метою одержання монопольного прибутку. Першою монополією, що виникла у Наддніпрянщині у 1893 р. був цукровий синдикат. Він об’єднав 203 з 224 цукрових заводів, що належали родинам Бобринським, Бродським, Потоцьким, Терещенків, Харитоненків, Ярошинських. Цей синдикат виробляв 1,2 млн. т цукру щорічно і посідав друге місце у світі після Німеччини. На поч. ХХ ст. процес утворення монополій значно прискорився. Виникли такі могутні синдикати, як «Продамет»(1902р.), «Продвагон»(1904р.), «Продвугілля»(1904р.)- він контролював 75% видобутку і продажу вугілля У Донбасі. Всього в Україні діяли 30 синдикатів. На західноукраїнських землях виникали фінансово-кредитні монополії «Галицько-Карпатське товариство», «Галіція» та інші. Синдикат – об’єднання низки підприємств однієї галузі промисловості, учасники якого зберігають виробничу, але втрачають комерційну самостійність. У синдикаті реалізація продукції здійснюється через спеціально створену кантору.

3. Особливості розвитку підприємництва та індустріальної модернізації на українських землях на поч. Хх ст.

1. Значне засилля іноземного капіталу в економіці України (французький, бельгійський, англійський, німецький). Його приваблювали великі природні ресурси, дешева робоча сила, великий ринок збуту. Іноземці отримували великі прибутки. Так, англієць Дж. Х’юз, отримавши від російського уряду концесії на будівництво металургійного заводу і видобуток вугілля, за 25 років своєї підприємницької діяльності на шахтах Донбасу вивіз до Англії 25 млн.рублів золотом. Із 170 засновників заводів сільгосптехніки були: 35% інозеці, 22,3% - росіяни, 20,5% - євреї, 10,0% - поляки, 4% - українці.

На західноукраїнських землях спостерігалися подібні процеси, зокрема у видобутку нафти. ( австрійський, німецький, англійський, американський, французький капітал). У лісовому господарстві це призводило до хижацької вирубки лісових масивів. Лише за 1912 р. вони скоротилися на 1100 га.

2. Масовий розвиток підприємництва. До нього залучалися поміщики, купці, селяни, ремісники, корчмарі та інші верстви населення. Підприємцями ставали люди працьовиті, кмітливі, що зуміли накопичити гроші і вкласти їх у прибуткову справу. Це був час коли заможними ставали і вихідці з соціальних низів. Зокрема, із селян вийшли відомі родини підприємців: Харитоненки, Яхненки, Симиренки, Терещенки та ін. Це були енергійні люди з новаторськими ідеями. Так, Платон Симиренко закінчивши у 1843р. Паризький політехнічний інститут, став першим в Україні дипломованим інженером-технологом цукрової промисловості. За його ініциативи було запроваджено парові двигуни, що призвело до справжньої революції в цукроварінні, почалося виробництво сільськогосподарської техніки на Городищенському машинобудівному заводі, започатковано сучасне пароплавство в Україні. Василь Симиренко також закінчивши Паризький політехнічний інститут, спроектував новий тип машин для рафінації цукру, започаткував виробництво мармеладу, пастили в Україні..

3. Розвиток благодійності. Підприєці часто клопоталися вирішенням соціальних проблем своїх робітників., проблем місцевого життя. Приміром, у Млієві ( Черкаська обл.), поблизу цукрорафінадного заводу, підприємці Яхненки, Симиренки побудували містечко для робітників і службовців на 150 будинків, гуртожиток. У містечку була 6-ти класна школа, де вчилися до 110 дітей, лікарня на 150 ліжок. Це містечко мало свою церкву, бібліотеку, аматорський театр.

4.Розвиток меценацтва. Меценат – багатий покровитель наук, мистецтв, а також їх представників. Так наприклад, Василь Симиренко власним коштом утримував майже всі українські газети і журнали, що видавалися на території Російської імперії, фінансував історико-етнографічні експедиції, театральні групи, виплачував стипендії відомим українським письменникам, вченим, діячам мистецтва, заповів величезні гроші на розвиток української науки, культури. Сім’я Терещенків виділяла кошти на школу малювання ( 200тис.рублів), 60тис.рубл. двом навчальним закладам, 100 тис. на допомогу бідним, 425 тис. – на будівництво і оснащення двох училищ. Меценацтво розвивалося і на Заході України.

5.Розвиток кооперативного руху. Кооперація з лат. «співпраця»- добровільне об’єднання людей для спільної господарської діяльності. Люди ( господарники) об’єднувалися у кооперативи для захисту своїх економічних господарських прав. Зокрема, для селянина важливо не лише виростити гарний врожай, а вигідно його продати. Послуги місцевого поміщика чи перекупників були економічно невигідні селянам. Розвиток кооперативного руху на селі на межі століть пов’язаний з іменем Миколи Левитського. Його називали «артільним батьком». Закінчивши юридичний факультет Харківського університету, він повернувся до рідної Херсонщини. Тут він організував першу хліборобську артіль. Селяни об’єднали свої земельні наділи, робочу худобу, реманент. Спільно вели господарство. Прибутки розподіляли відповідно до кількості працюючих на полі. Артіллю керував спільно обраний староста. З Херсонщини артільний рух поширився на Катеринославщину, Полтавщину, Київщину, Чернігівщину. Донеччину. На поч ХХ ст. виникають ремісничі артілі, спілки робітників, портових вантажників, інженерів. У 1906 р. засновано артіль київських друкарів. У 1912 р. на Наддніпрянщині існувало 2500 споживчих кооперативів. Створювалися ощадно-позикові каси, громадські комори, кредитні товариства. Значного поширення набув національно-кооперативний рух на Галичині і Буковині. Національно свідомі юристи, священики, вчителі створювали у містах і селах кредитно-позикові кооперативи, громадські лавки, комори, каси, читальні.

4.Суперечливі процеси модернізації суспільного життя.

Процес промислової модернізації ( промислового розвитку) вплинув на розвиток всього суспільства.

Панівним економічним класом на поч. ХХ ст. стає буржуазія. Вона поділялася на велику, середню, дрібну. Найбільш численною верствою населення було селянство. За майновим рівнем воно поділялося на заможних, середняків, бідняків.

На поч. ХХ ст. зароджується нова верства населення - робітничий клас. Робітники,в залежності від кваліфікації, також поділялися на ряд категорій. Це впливало на рівень їх трудових доходів. Заробітна плата робітників на Луганському патронному заводі коливалася від 8 до 125 руб. у місяць. ( 1 кг житнього хліба коштував 5 коп., пшеничного – 7 коп.; яловичини – 40 – 80 коп., свинини – 30 – 50 коп., цукру – 38 коп., лососини – 1 руб., картоплі – 3 -5 коп. Проте, ціни на одяг, взуття, житло були високими. За запізнення, куріння під час роботи на робітників накладалися великі штрафи. Кваліфіковані робітники мали вищий рівень життя. Вони краще харчувалися, одягалися, передплачували журнали,відвідували з родиною кінематограф, будинки культури. Проте, в цілому рівень життя населення українських земель, що входили до складу Росії, був удвічі нижчим, ніж у Німеччині та вчетверо – ніж в Англії. Подібне становище спостерігалося і на Заході України.

Модернізація прискорила майнове розшарування у суспільстві – як на селі так і у місті.

Посилився процес урбанізації.

Розбудовувалися міста. Центральні вулиці мостили цеглою, гранітом, плитами. Висаджували дерева – липи, каштани, тополі, акації. Створюються міські парки. Освітлюються вулиці і не лише центральні. Розвивається міський транспорт. Першу трамвайну лінію у Наддніпрянській Україні було збудовано у Києві. Згодом трамвайний рух відкрився в Одесі, Катеринославі, Житомирі, Полтаві, Херсоні ін..

Промислова модернізація мала великий негативний вплив на природнє середовище. Забруднювалися і мільчали річки, зникала риба. У степах – дикі коні. Рідшали ліси. Зникали ведмеді, горностаї, дикі кози ін..

Модернізація вплинула і на становище жінок. В залежності від соціального походження, рівня освіти, національності вони все більше залучалися до роботи на підприємстві. Так як рівень оплати праці жінок становив 1/2 - 2/3 від зарплати чоловіків, в Україні зароджується і посилюється рух емансипації – фемінізму. Учасники цього руху виступали за рівні з права з чоловіками. Зокрема, за право дівчат отримувати освіту як середню так і вищу.

3. Закріплення нового матеріалу:

1. Розкрийте зміст поняття «індустріальна модернізація».

2. Які три великі промислові регіони утворилися в Україні в к.ХІХ на поч.ХХ ст. ?

3. Яке місце посідала економіка України в загальноросійській економіці?

4. Коли була економічна криза на поч. ХХ ст?

5. Хто такий меценат? Кого з українських меценатів поч. ХХ ст. ви знаєте?

4. Домашнє завдання:

4.Н.М. Гупан, О.І.Пометун, Г.О.Фрецман Історія України, 10клас, К., 2011 с.13-44;

Тема: №3 Процес становлення та консолідації української нації на поч. ХХ ст.

План:

1.Основні етапи становлення української нації у ХІХ на п.ХХ ст.

2.Особливість національного руху в к.ХІХ на поч.ХХ ст. Громадівський і просвітницький рух.

3. Чинники, що впливали на формування української нації.

І. Повторення пройденного матеріалу:

1. Розкрийте зміст поняття «індустріальна модернізація».

2. Які три великі промислові регіони утворилися в Україні в к.ХІХ на поч.ХХ ст. ? Вкажіть їх спеціалізацію.

3. Яке місце посідала економіка України в загальноросійській економіці?

4. Коли була економічна криза на поч. ХХ ст?

5. Хто такий меценат? Кого з українських меценатів поч. ХХ ст. ви знаєте?

ІІ. Робота з матеріалом теми.