3. Заколот «самостійників».

М. Міхновський та його прихильники не погодилися з рішенням Ц.Р. У ніч з 4 на 5 липня 1917р. вояки Другого українського полку ім. Павла Полуботка захопили військовий штаб, комендатуру, банк, виставили охорону біля державних установ. Вони вимагали від Ц.Р. скасування ІІ Універсалу, укласти сепаратний мир з країнами німецького блоку і проголосити незалежність України. Проте, Генеральний Секретаріат відмовився виконати ці вимоги, заколотників було обеззброєно і відправлено на фронт , у тому числі і М.Міхновського.

Після придушення заколоту самостійників, в Україні відроджуються чорносотенні організації, що виступали проти української державності. Зокрема, «Союз малоросов им. Гоголя» проголосив «..боротьбу за Росію проти України».

В цій ситуації Т.у. переглянув свої обіцянки Ц.Р. Замість «Статуту Генерального Секретаріату», розробленого Центральною Радою, Тимчасовий уряд затвердив «Тимчасову інструкцію..»,яка різко обмежувала повноваження Генерального Секретаріату. Та , не зважаючи на це, Ц.Р. підтримала «..Інструкцію..»

Т.ч., Ц.Р. не скористалася реальною можливістю, опираючись на широку підтримку українського народу, проголосити незалежність України.

Ц.Р. наївно сподівалася, що українську державу вона зможе розбудувати, опираючись не на український народ, а на допомогу Т.у.

4. Поглиблення соціально-економічної кризи. Загострення конфлікту Центральної Ради з Тимчасовим урядом.

Соціально – економічна ситуація в Україні погіршувалася. Закривалися заводи, шахти. Зростало безробіття. Посилювалася продовольча криза. Постійно зростали ціни на товари першого вжитку. У скрутному становищі перебувало селянство. Посилюється соціальна напруженість. Страйки робітників фактично не припиняються. У липні-жовтні 1917 р. сталося 188 страйків. В армії поширювалися антивоєнні настрої. Зростала кількість дезертирів. Цілі загони з кулеметами, гвинтівками, а інколи і гарматами покидали фронт. По дорозі додому вони палили міста, грабували селян. Ці утікачі були найнебезпечнішою силою в тилу для населення.

В цій ситуації військові вирішили взяти владу в країни в свої руки. 25-27 серпня 1917 р. генерал Корнілов здійснив спробу захопити владу в країні. ( « корніловський заколот»). Та заколот провалився. Ц.Р. у цьому протистоянні підтримала Т.у. проти Корнілова.

8 – 15 вересня 1917р. у Києві Ц.Р. провела З’їзд народів Росії. З’їзд виступив за перетворення Росії на федеративну республіку.

В кінці вересня 1917 р. Ц.Р. відкинула « ..Інструкцію».. Т.у. і поширила свої повноваження на всі 9 губерній і на всі сфери життя. Це викликало велике невдоволення у Т.у.. Винниченка було викликано на судовий процес.

5.Третій універсал Центральної Ради та проголошення Української Народної Республіки.

25 жовтня 1917 р. у Петрограді шляхом збройного повстання більшовики повалили владу Т.у.. ІІ Всеросійський з’їзд Рад проголосив Росію Республікою Рад. Утворив уряд – Раду Народних Комісарів ( РНК) на чолі з В.Леніним.

Більшовицьку владу в Україні було встановлено у промислових центрах – Луганську, Макіївці, Краматорську, Горлівці, Чистяково та ін… В Катеринославі – 29 грудня 1917р..

Проте, головна боротьба за владу в Україні точилася в Києві.

29 – 31 жовтня 1917р. в результаті більшовицького повстання було повалено владу Т.у. в Україні. Але владу в Україні захопила Ц.Р.

1 листопада 1917 р. Ц.Р. офіційно проголосила про перехід влади до її рук.