1.Нові тенденції та чинники розвитку в культурно-освітній діяльності у 1917 – 1921 рр.

В період визвольної боротьби у 1917-1921рр., не зважаючи на великі труднощі, відбувався активний процес національно -культурного відродження України. Вперше за багато століть розвитком української культури опікувалася держава. Відродження української державності викликало сплеск розвитку української культури. В той же час, національно-визвольна боротьба розколола суспільство на ворожі табори. Інтелектуальна діяльність втрачала престиж. Втрати освічених людей у 1917 – 1921рр. були великими. Тисячі діячів культури емігрували за кордон.

Кожен з революційних урядів зробив свій внесок у розвиток української культури.

Діяльність Ц.Р. поклала початок українському відродженню у ХХ ст.. Почалося створення системи української освіти. Вирішувалися питання учительських кадрів, видання підручників. У короткі терміни було відкрито 53 українські гімназії, складено навчальні програми. Проводилася українізація освіти. В університетах відкривалися кафедри історії України, української літератури, мови. Було відкрито Педагогічну академію.

За часів П. Скоропадського 6 жовтня 1918р. було відкрито перший державний український університет у Києві, 22 жовтня 1918р. – в Кам’янці – Подільському. Було відкрито близько 150 шкіл. В російськомовних школах вводилися українознавчі предмети: українська мова, історія, географія України.. Було відкрито Архітектурний, Вищий технічний, Київський клінічний інститути ..Викладання велося українською мово.

В період Директорії умови для розвитку освіти значно ускладнилися.

Наприкінці 1920р. в налічувалося 21,9 тис. загальноосвітніх шкіл. Чисельність учнів виросла з 1,7 млн. у 1917р. до 2,25 млн. у 1920р. .

Велика увага приділялася виданню українських підручників. Тільки Товариство шкільної освіти на чолі з І. Стешенком у Києві 1918р. випустило у світ 2 млн. навчальних видань.

Велику роль у розвитку української освіти проводили культурно-освітні організації «Просвіти». До червня 1921р. чисельність «Просвіт» зросла до 4227.

Незважаючи труднощі революційного часу, продовжувала розвиватися українська наука. Активно працювали видатні вчені: історики М. Грушевський, Д. Яворницький, Д. Багалій, геофізик В. Вернадський, фізіолог А. Кримський, біохімік О.Палладін, мостобудівник Є. Патон, хімік Л. Писаржевський ін..24 листопада 1918 р. було урочисто відкрито Українську Академію наук (УАН)

Вона мала три відділи: історико-філологічний, фізико-математичний, соціально-економічний. За часів Директорії матеріальне становище Академії Наук погіршилося. Навіть були пропозиції ліквідувати її так як вона була створена в період гетьмана.

2.Подвижництво творців і діячів культури, їхній внесок у вітчизняну та світову культуру в 1917 – 1921 рр..

Національна революція 1917 – 1921рр. викликала пожвавлення літературного життя. В українську літературу прийшла талановита молодь – П. Тичина, М.Рильський. В.Чумак та ін…Захоплені процесом українського державотворення, вони підтримували цей процес. Шістнадцятилітній Василь Чумак у своєму вірші «До праці» писав: «Вставай милий брате, бо сором нам спати; Ми спали століття – доволі вже сон!» ( В. Чумак був розстріляний денікінцями). В. Сосюра від листопада 1918р.. до лютого 1920р. був вояком Армії УНР. Велика увага приділялася книгодрукуванню. Виникли приватні, кооперативні видавництва. Значно збільшилася кількість журналів, газет українською мовою. За часів Гетьманату великими тиражами друкувалися твори як молодих літераторів ( П.Тичини, М.Рильського ін..) так і класиків

( П. Мирного, С. Васильченка, В. Стефаника …) Розвивалася українська фольклористика.

Активно розвивалося театральне мистецтво. Зокрема, театр М. Садовського. Ставилися п’єси Т. Шевченка, І. Карпенка-Карого, Панаса Мирного, М. Старицького та ін…Діяв молодіжний театр Леся Курбаса. Розвивалося музичне мистецтво – Г. Верьовка, М. Леонтович, Б. Лятошинський, К. Стеценко…Важливою подією в українському мистецтві стало відкриття у 1918р. Державного симфонічного оркестру. Симфонічні оркестри діяли також у Харкові, Катеринославі, Одесі. За часів Гетьманату було створено Перший український національний хор під керівництвом О. Кошиця. Незабаром було створено Другий національний хор. У 1919р. вони з ініціативи К. Стеценка об’єдналися в Державну українську мандрівну капелу ( в абревіатурі – «Думка»).

Значним явищем в українському мистецтві стало відкриття у грудні 1917р. Української академії мистецтв. Тут творили В. і Ф. Кричевські, М. Бойчук, Г. Нарбут ін…