1. Сталінська індустріалізація та її наслідки.

2. Суцільна колективізація в Україні.

3. Розкуркулення.

І. Повторення пройденого матеріалу:

1. Коли в Росії почався перехід до нової економічної політики? Що стало початком переходу до нової економічної політики?

2. Розкрийте основні положення нової економічної політики у сільському господарстві ; промисловості.

3. З чого почалося відродження промисловості? Поясніть свою думку.

4. Що таке «ножиці цін»? .

5. Як неп вплинув на відбудову сільського господарства?

6. Коли почалася «українізація» і у чому вона проявлялася?

7. Яке завдання було головним у сфері освіти на поч.. 20-х рр.?

8. Розшифруйте абревіатуру «УАПЦ», «ВАПЛІТЕ».

Хронологічний диктант:

Що сталося: 1) 2 січня 1922 р.; 2) 30 грудня 1922р.;

3)26 /ХІІ-1918р.; 4) 22/І-1919р.; 5) 23-29/І-1919р.; 6) 5/ІІ-1919р.;

7) 31/VІІІ-1919р.; 8) 25/ІV-1920р. ; 6 жовтня 1918р.; 24 листопада 1918р.; у травні 1920р.; у жовтні 1921р..?

ІІ. Робота з матеріалом теми:

1. Сталінська індустріалізація та її наслідки.

На середину 20-х рр.. в основному завершилася відбудова народного господарства. Країна майже вийшла на довоєнний рівень розвитку економіки. Проте, західні країні знаходилися на значно вищому рівні розвитку. Тому, у грудні 1925р. ХІV з’їзд ВКП(б) прийняв рішення прискорити розвиток промисловості. Цей курс дістав назву – індустріалізація.

Радянська індустріалізація – прискорений розвиток промисловості за рахунок реконструкції існуючих і створення нових галузей.

Мета індустріалізації :

• оновлення і розширення матеріально – технічної бази у промисловості і сільського господарства ( будівництво підприємств, де вироблятиметься сучасне промислове обладнання, трактори та інша с/г техніка);

• зміцнення і оновлення обороноздатності країни ( виробництво літаків, танків та іншої військової техніки та зброї);

В керівництві СРСР виникло дві основні точки зору на джерела індустріалізації:

• Бухарін, Риков, Томський – за збалансований розвиток промисловості і с/г, щоб індустріалізація не відбувалася за рахунок с/г;

• Сталін, Молотов, Каганович – при необхідності індустріалізація може відбуватися і за рахунок с/г.

Індустріалізація відбувалася планово ( за п’ятирічними планами ):

І п’ятирічка – 1928 – 1932рр.;

ІІ п’ятирічка – 1933 – 1937рр.;

ІІІ п’ятирічка – 1938 – 1942рр.

План першої п’ятирічки (затверджений ХІ-м з’їздом Рад УСРР у

1929р.) носив характер «форсованої» індустріалізації. Ним передбачався щорічний приріст промислової продукції на 20 – 22%. Було прийнято занадто високі, а фактично нереальні виробничі плани, які неможливо було виконати. Це увійшло в історію як «Сталінський стрибок в індустріалізацію».

В результаті, план першої п’ятирічки не було виконано. Сталінський стрибок в індустріалізацію провалився. Середньорічний приріст промислової продукції не перевищував 10%. В той же час, перша п’ятирічка заклала основу для подальшого розвитку економіки. Було збудовано близько 400 заводів, фабрик, електростанцій, 53 великі шахти. ( Донецький содовий завод «Донсода», Харківський тракторний завод (ХТЗ), Дніпрогес).

Плани другої і третьої п’ятирічок були більш помірковані.

В період індустріалізації першочергову увагу приділяли розвитку важкої промисловості:

• Видобувна промисловість;

• Металургія;

• Машинобудування.

Було збудовано Харківську, Київську, Зуївську та інші електростанції, Краматорський завод важкого машинобудування, Харківський турбінний завод, «Азовсталь», «Криворіжсталь», «Запоріжсталь». Реконструйовано Луганський паровозобудівний завод, металургійні заводи – в Макіївці, Дніпродзержинську, Дніпропетровську, Алчевську. Розвивалися також легка, харчова промисловість. У Києві, Харкові та Дніпропетровську виникли три великі взуттєві фабрики з конвеєрним виробництвом. У Києві, Харкові і Одесі були побудовані трикотажні фабрики. Темпи індустріалізації були досить швидкими. Так Харківський тракторний завод було збудовано за 15 місяців. 1 жовтня 1932р. з конвеєра зійшов перший трактор «ХТЗ». Щоб підтримувати такі темпи, в СРСР було організовано соціалістичне змагання, яке наприкінці 20-х років перетворилося на масове. 20 січня 1929р. газета «Правда» опублікувала статтю Леніна «Як організувати змагання?» Перший договір про соціалістичне змагання був укладений між шахтами "Центральна" і "Північна" тресту "Артемвугілля" 31 січня 1929 року. Народився лозунг "П'ятирічку - за чотири роки!". А потім з’явилися : зустрічні плани, ізотовський рух, рух за зниження витрат виробництва у промисловості, стахановський рух, рух багатоверстатників. Дві форми соціалістичного змагання: а) боротьба за економію сировини і матеріалів; б) боротьба за виконання і перевиконання виробничих планів. Героями ( трудовими маяками) перших п’ятирічок були: Микита Ізотов, Олексій Стаханов, Макар Мазай, Петро Кривоніс, Паша Ангеліна.

В результаті індустріалізації СРСР вийшов на рівень розвинутих країн. «З країни , що ввозить, СРСР перетворився на країну, що вивозить.» Україна перетворилася на промислово розвинутий регіон СРСР. У 1940р. Україна давала 50,5% загальносоюзного видобутку вугілля, 67,6% - залізної руди, 64,7% - чавуну, 73% - цукру.. За виробничими потужностями Україна наблизилася до Франції. Україна посіла друге місце в Європі з випуску машин і виплавлянню чавуну. Промисловий потенціал України збільшився у 7 разів.

Недоліки політики індустріалізації:

• Ліквідація ринкових відносин, створення командно-адміністративної економіки;

• Підрив розвитку с/г, легкої і харчової промисловості;

• Відрив сировинних баз від підприємств – споживачів;

• Зниження життєвого рівня населення ін…