- •1. Що таке філософія і навіщо вона? платон
- •Т. Гоббс. До читача. Про тіло
- •Е. Гуссерль. Криза європейського людства і філософія
- •2. Філософія Давньої Індії та Китаю
- •З коментарем Шанкари.
- •Лао Цзи. Дао де цзин
- •Конфуцій лунь юй
- •3. Античність
- •«Про природу«
- •Платон (427-347 до н.Е.) Теетет
- •Арістотель (384-322 до н.Э.) метафізика
- •4. Філософія середньовіччя аврелий августин (354-430) про істинну релігію
- •П`єр абеляр (1079--1142) заперечення деякому неукові б області діалектики
- •Хома аквинскии (1225/1226--1274) сума теології
- •5. Философия возрождения франческо петрарка (1304--1374) моя таємниця, або книга бесід Про презирство До світу
- •Микола кузанський (1401--1464) про вчене незнання
- •Глава 1
- •Глава 2 попередній огляд
- •Глава 3 Про те, що точна істина незбагненна
- •Глава 4
- •Мишель де монтень (1533--1592) досліди
- •6. Філософія нового часу
- •«Про гідність і примноження наук«
- •Рене декарт (1596-1650) "Правила для керівництва розуму"
- •Давид юм (1711-1776) "Трактат про людську природу, або Спроба застосувати заснований на досвіді метод міркування до моральних предметів".
- •7. Німецька класична філософія
- •«Критика чистого розуму«
- •IV. Про відмінність між аналітичними і синтетичними судженнями
- •Георг вільгельм фридрих гегель (1770-1831) "Енциклопедія філософських наук"
- •Людвіг фейєрбах (1804-1872) "Сутність християнства"
- •8. Макрсизм карл генріх маркс (1818-1883). "Тези про Фейєрбаха"
- •К. Маркс і ф. Енгельс. Німецька ідеологія
- •3. Держава - знаряддя експлуатації пригноблюваного класу
- •4. "Відмирання" держави і насильницька революція
- •Глава III держава і революція. Досвід паризької комуни 1871 року. Аналіз маркса
- •2. Чим замінити розбиту державну машину?
- •3. Знищення парламентаризму
- •Теодор адорно . Негативна діалектика.
- •9. Некласична філософія
- •Едмунд гуссерль (1859-1938) Логічні дослідження.Том II. Дослідження по феноменології і теорії пізнання
- •§3. Труднощі чисто феноменологічного аналізу
- •§10. Феноменологічна єдність цих актів
- •Роздум II. Розкриття поля рансцендентального досвіду згідно з його універсальними структурами
- •§ 20. Своєрідність интенционального аналізу
- •Роздум III. Конститутивна проблематика. Істина і дійсність
- •§ 24. Очевидність як самоданность предмета і її різновиду
- •Мартін гайдеггер (1889-1976)
- •§ 3. Онтологічна перевага питання про буття
- •§ 4. Онтическое перевага буттєвого питання
- •§ 5. Онтологічна аналітика присутності як вивільнення горизонту для інтерпретації сенсу буття взагалі
- •§ 9. Тема аналітики присутності
- •10. Вітчизняна філософія григорій сковорода книжечка, звана silenus alcibiadis, серђчь ікона алківіадская
- •Памфіл юркевич серце і його значення в духовному житті людини, за вченням слова божия
- •З науки про людський дух
- •Матеріалізм і завдання філософії
- •Глава V. Особисте і надособисте
- •Глава IX. Мистецтво, релігія, філософія, наука
- •Глава X. Міра для оцінки
Глава V. Особисте і надособисте
Від визначення суб'єкта, як цієї особи, слід відрізняти суб'єкт, як свідомість взагалі. Усе існує для якої-небудь свідомості, і в цьому сенсі усе суб'єктивно. Це свідомість взагалі, властиве всякій особі, служить передумовою всякого існування, оскільки усе існує для свідомості і через свідомість.
Усе, що ми відчуваємо, відчуваємо, хочемо, усі наші відчуття кольору, запаху, смаку, нюху, дотику, слуху, голоду, холоди і ін., усі наші думки про існуюче, неіснуюче, просторі, часі, причинності, відношенні, зовнішньому і внутрішньому, свідомому і несвідомому, кінцевому і нескінченному, умовному і безумовному, про матерію, русі, атомах, молекулах, енергії, силі і інш., усі наші уявлення про Всесвіт, Сонце, зірках, Землі, людині, дереві, птаху і інш., усі наші почуття задоволення і незадоволення, усі наші хвилювання - любові, ненависті, надії, відчаю, страху, горя, радощі і ін., усі наші бажання від висловлених насущними потребами до вищих сподівань істини, правди, добра і ін., усі наші вірування і в Бога, і в біса, і в рай, і в пекло, усі наші навчання і науки - богослов'я, філософія, математика, астрономія, хімія, ботаніка, зоологія і ін., чисті і прикладні, - усе це складає зміст свідомості і від свідомості невіддільно.
Глава IX. Мистецтво, релігія, філософія, наука
4. Організуюча властивість художньої діяльності загальновідома. Всякий витвір мистецтва - є вираження якого-небудь задуму, організуючого той матеріал, який служить для вираження задуму. Гармонійність, злагодженість - невід'ємні ознаки художніх творів.
Так само і в кожній релігії є основні риси, що об'єднують частковості. Досить назвати Євангельське вчення про Царство, про страждання, смерть і воскресіння Христа, вчення Павла про спокутування, буддистів - про нірвану, магометан - про Бога і його єдиного пророка і т. д. Навколо цих центральних навчань групуються інші, з ними так чи інакше злагоджені.
Те ж справедливе і про філософію. Кожне розроблене філософське вчення - є система, тобто зв'язує, організовує частковості в певну єдність.
Точно також і наука будує системи. Ознаки наукового знання - систематичність, зв'язаність, соорганизованность.
16. Свідомість розладу спочатку буває смутною і тільки на висоті розумового розвитку стає яскравим. Проте і на цій висоті провести грань між реальним і уявним не завжди легко. Філософські побудови лише поступово і насилу звільняються від первинного міфологічного і релігійного забарвлення, і те для того, щоб на місце релігійної міфології поставити нову. Тоді як творці міфів утілюють особу в окремому вигляді своєї уяви, філософи вносять її до своїх побудов, узятих в цілому. По влучному зауваженню Платона, кожен з філософів розповідає казку. Чим більш особистого у філософській побудові, тим більше виправдовує воно назву казки. Історія оригінальних філософських побудов - є історія філософських казок.
Глава X. Міра для оцінки
26. У теоретичному відношенні відсутність злагодженості - великий недолік. Але життя не рахується з теоріями, вона їх створює і змітає. Чекати повної і бездоганної злагодженості можна тільки в творах, що виникли в короткий термін, але її важко чекати від творів, створених тривалою діяльністю. По вірному зауваженню Пушкіна, тільки безглузді не міняються, оскільки час не приносить їм розвитку, а досвід для них не повчальний. І не можна не погодитися з Бисмарком, коли він в одній зі своїх парламентських розмов, у відповідь на докори в мінливості, помітив, що якщо вона недолік, то бути каменем - найцінніше в житті.
