- •1. Що таке філософія і навіщо вона? платон
- •Т. Гоббс. До читача. Про тіло
- •Е. Гуссерль. Криза європейського людства і філософія
- •2. Філософія Давньої Індії та Китаю
- •З коментарем Шанкари.
- •Лао Цзи. Дао де цзин
- •Конфуцій лунь юй
- •3. Античність
- •«Про природу«
- •Платон (427-347 до н.Е.) Теетет
- •Арістотель (384-322 до н.Э.) метафізика
- •4. Філософія середньовіччя аврелий августин (354-430) про істинну релігію
- •П`єр абеляр (1079--1142) заперечення деякому неукові б області діалектики
- •Хома аквинскии (1225/1226--1274) сума теології
- •5. Философия возрождения франческо петрарка (1304--1374) моя таємниця, або книга бесід Про презирство До світу
- •Микола кузанський (1401--1464) про вчене незнання
- •Глава 1
- •Глава 2 попередній огляд
- •Глава 3 Про те, що точна істина незбагненна
- •Глава 4
- •Мишель де монтень (1533--1592) досліди
- •6. Філософія нового часу
- •«Про гідність і примноження наук«
- •Рене декарт (1596-1650) "Правила для керівництва розуму"
- •Давид юм (1711-1776) "Трактат про людську природу, або Спроба застосувати заснований на досвіді метод міркування до моральних предметів".
- •7. Німецька класична філософія
- •«Критика чистого розуму«
- •IV. Про відмінність між аналітичними і синтетичними судженнями
- •Георг вільгельм фридрих гегель (1770-1831) "Енциклопедія філософських наук"
- •Людвіг фейєрбах (1804-1872) "Сутність християнства"
- •8. Макрсизм карл генріх маркс (1818-1883). "Тези про Фейєрбаха"
- •К. Маркс і ф. Енгельс. Німецька ідеологія
- •3. Держава - знаряддя експлуатації пригноблюваного класу
- •4. "Відмирання" держави і насильницька революція
- •Глава III держава і революція. Досвід паризької комуни 1871 року. Аналіз маркса
- •2. Чим замінити розбиту державну машину?
- •3. Знищення парламентаризму
- •Теодор адорно . Негативна діалектика.
- •9. Некласична філософія
- •Едмунд гуссерль (1859-1938) Логічні дослідження.Том II. Дослідження по феноменології і теорії пізнання
- •§3. Труднощі чисто феноменологічного аналізу
- •§10. Феноменологічна єдність цих актів
- •Роздум II. Розкриття поля рансцендентального досвіду згідно з його універсальними структурами
- •§ 20. Своєрідність интенционального аналізу
- •Роздум III. Конститутивна проблематика. Істина і дійсність
- •§ 24. Очевидність як самоданность предмета і її різновиду
- •Мартін гайдеггер (1889-1976)
- •§ 3. Онтологічна перевага питання про буття
- •§ 4. Онтическое перевага буттєвого питання
- •§ 5. Онтологічна аналітика присутності як вивільнення горизонту для інтерпретації сенсу буття взагалі
- •§ 9. Тема аналітики присутності
- •10. Вітчизняна філософія григорій сковорода книжечка, звана silenus alcibiadis, серђчь ікона алківіадская
- •Памфіл юркевич серце і його значення в духовному житті людини, за вченням слова божия
- •З науки про людський дух
- •Матеріалізм і завдання філософії
- •Глава V. Особисте і надособисте
- •Глава IX. Мистецтво, релігія, філософія, наука
- •Глава X. Міра для оцінки
Лао Цзи. Дао де цзин
1.
Не пояснити словами істинне Дао
Лише слово сказане - не істинно воно.
Те, що без імені - Землі і Неба таємниця
Що з ім'ям - визначеним народжено.
Те і інше разом, суть і іменування -
Є якнайглибшої істини зерно.
Лише пристрасті утрудняють розуміння.
Вільний від пристрастей осягне суть
Приховану в явищі форм випадкових.
Від слова до суті - до дива Шлях.
2.
Добро і зло - питання визначення.
Присвоївши ім'я, ми, тим самим, міру задаємо.
Є краса лише там, де є потворність для порівняння
І смерть лише як не-жизнь ми усвідомлюємо.
Довго або коротко - ми бачимо у відношенні
Осягнувши низьке - високого понятье створюємо.
За звуком потрібний звук, щоб музика звучала.
Початок є кінець минулого початку.
Тому мудрець здійснює в недіянні
Учивши безмовно, наслідує вчення без слів
Він створює, але не прагне до володіння
І не беручи участь, творить рух знову.
Так, без зусиль породжує зміни
І не гордившись успіхом здійснення
Він не втрачає пошану і любов.
3.
Коли б знання не вселяло шанування -
Хто став би сперечатися із-за правоти своєї?
Коли б цінність не спокушала володінням -
Хто став би злодієм заради дорогих речей?
Коли б не був на видноті об'єкт бажання -
Що схвилювало б серця людей?
Тому мудрець, беручись за управління
Прагне людей одягнути і нагодувати
Але знищити в них і знання, і прагнення
Ослабити волю, пристрасті остудити.
А ті, хто знає, не тривожать нехай народ.
Лише недіяння до спокою веде.
4.
Непросто Дао дати визначення.
Що безтілесно - в тому джерело усіх речей.
Воно порожнє - але нескінченно в проявах
Само безформно - основа форми усій.
Бездонне - причина усіх явищ!
Реальної речі немає, придатною для порівняння.
Усе існуюче - як порошинка поряд з ним.
Блиск Дао, прозорливість, хвилювання
Порівнянні тільки з хаосом самим.
Воно - попередник початку усіх начал.
Не знаю, що або хто його створив.
5.
Земля і Небо дивляться на страждання байдуже.
До гуманності Природа не схильна
І не намагається, в співчутті до нещасних
Міняти одвічний хід речей Вона.
Так і мудрець, закони наслідуючи Природи
У гуманності не бачить користі для народу
Його природне життя цінуючи.
Є речі, чиє від порожнечі залежить застосування
Як флейта, наприклад, або ковальське хутро
Чим більше порожнечі, тим більше в них свободи для руху
Чим більше в них руху, тим більше користі в них.
Так і простір між небом і землею
Як флейта або хутро, прекрасно порожнечею.
Не коштує це довго обговорювати
У усьому корисно міру дотримувати.
