10 Клас

ТЕМА: Думи та історичні пісні. Мистецтво кобзарів і ліриків

МЕТА: показати історичні передумови для зародження дум та історич­них пісень; прослідкувати цей процес із часів Київської Русі; по­казати роль кобзарів як охоронців народної пам'яті, совісті наро­ду; підготувати учнів до уважного сприймання церковного співу, розвивати уміння уважно слухати історичні пісні та думи; розрізняти їх за формою; віддавати шану народним співакам — кобзарям; цінувати високе мистецтво церковного співу, виховувати моральні і духовні якості особистості шляхом прилучення до культурної спадщини українського народу

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

Учитель повідомляє тему і мету уроку.

II. Актуалізація опорних знань

Запитання до учнів

• Ким був Бонн? На якому інструменті він грав? Коли жив?

• Які види народних пісень сформувалися до XVI ст.?

• Хто такий кобзар? Чому Т. Г. Шевченко дав таку назву збірці своїх творів?

II. Подання мового матеріалу

Слово вчителя

Період XVII—XVIII ст. в історії України водночас і важкий, і славний. Важ­кий тому, що весь час точилися війни. Воювали між собою гетьмани, підійма­лися народні повстання, нападали вороги з-за кордону. Земля України щедро поливалася чужою і козацькою кров'ю. А славний тому, що в цей час живуть і плідно працюють видатні політичні діячі: Петро Сагайдачний, Дмитро Байда Вишневецький, Богдан Хмельницький, Іван Виговський, Петро Дорошенко, Іван Мазепа; хоробрі й волелюбні ватажки народних повстань відстоюють не­залежність батьківщини та права бідного козацтва: Северин Наливайко, Іван Гонта, Максим Залізняк, Олекса Довбуш. Будуються нові міста, відкриваються

навчальні заклади. Поступово формується національна культура українського народу. У кінці XVIII ст. відбулося воз'єднання українських земель. Але про­довжувалося дальше класове розшарування суспільства: розподіл вільних зе­мель поміщикам, козацькій старшині, монастирям, з одного боку, і покріпачення селян, з іншого боку.

Ми вже з'ясували, які жанри народних пісень сформувалися до XVI ст., а думи це явище, яке поширилося в музичній культурі XVII—XVIII ст.

Словничок-довідничок

Думи — це жанр українського музично-поетичного фольклору, спів-роз-повідь у супроводі кобзи чи бандури, їхній зміст - реальні історичні події, ос­півування патріотизму, мужності, волелюбності.

Завдання для учнів

• Запишіть до таблиці необхідні визначення.

Історична пісня Форма куплетна: заспів — приспів

Дума Немає куплетної форми: вступ (заспів), епічна розповідь (розгортання сюжету),

кінцівка (славослов'я)

Кобзарі підіймали дух козаків, кликали їх до перемоги у боротьбі з воро­гами свого народу. Героїчний епос українського народу був водночас і трагіч­ним. Війна з турками і татарами, сумна доля невільників, українських бранців та бранок — ось теми багатьох дум та історичних пісень. Кобзарі по всій Україні оспівували образи Богдана Хмельницького, його сподвижників Івана Богуна, полковника Морозенка та інших народних героїв. Багато пісень складено кобза­рями і про тяжку, нужденну долю українського народу. Бідний козак — козак-не-тяга, козак-голота — це один із найулюбленіших персонажів у кобзарських піс­нях та думах: хоробрий, чесний, відданий Батьківщині.

Завдання для учнів

• Випишіть із різних джерел теми дум.

• Наступний текст прочитайте по черзі вголос.

Мистецтво кобзарів і лірників

«Джерела свідчать, що ще за часів Київської Русі існували співці, які вико­нували твори на історичні теми. У «Слові о полку Ігоревім» зображується ле­гендарний Боян, що «співав славу» воїнам-князям. У Київському літописі під 1137 р. згадується співець Мануйло, а у Волинському літописі від 1241 р.— Митусса. Отже, це наші пракобзарі. А кобзарі часів Козаччини — їхні прямі спад­коємці»

Учитель читає уривок із «Перебенді» Т. Г. Шевченка.

Запитання до учнів

• Про які можливості народного музиканта розповідається в цьому вірші?

«Охоронцями бойової слави України вважав кобзарів Микола Васильович Гоголь. Кобзарі часів Запорізької Січі часто були не тільки охоронцями, але і творцями цієї слави. Сьогодні відомо не так вже й багато про народних спів­ців — запорожців. Багатьох із них віддавали у навчання до старих кобзарів ще хлопцями. Засвоївши науку, вони перебували на Січі як звичайні козаки, брали участь у морських і сухопутних походах, займалися промислами. У вільний час кобзарі співали для своїх побратимів пісні, розповідаючи про тяжкий і водночас героїчний шлях народу. Дехто приходив до кобзи, підірвавши здоров'я, найчасті­ше, втративши зір під час військових походів» (Ю. Мицик, Є. Плохій, І. Стороженко «Як козаки воювали»).

Завдання для учнів

• Уважно послухайте цей твір, визначте його форму. Які почуття викликав він у вас?

За байраком байрак

За байраком байрак, за байраком байрак,

А там степ і могила.

Із могили козак, із могили козак

Встає сивий похилий.

Встає сам уночі, іде в степ, а йдучи,

Співа сумно, співає:

«Наносили землі та й додому пішли

І ніхто не згадає.

Нас тут триста, як скло, товариства лягло!

І земля не приймає.

Як запродав гетьман у ярмо християн,

Нас послав поганяти.

По своїй по землі свою кров пролили

І зарізали брата.

Кров'ю брата впились і отут полягли

У могилі заклятій».

Та й замовк, зажуривсь і на спис похиливсь.

Став на старій могилі,

На Дніпро позирав, тяжко плакав, ридав,

Сині хвилі голосили.

Від села до села руна гаєм пішла

Треті півні співали.

Провалився козак, стрепенувся байрак,

А могила застогнала.

Т. Г. Шевченко, 1847р., С.-Петербург

Завдання для учнів

• Прочитайте текст підручника самостійно і випишіть визначення поняття . «партесний концерт» і назву виду церковного співу, який поширився в Ук­раїні.

Дуже велику роль у формуванні і розвитку церковного співу відіграли брат­ські школи і колегіуми. Братства почали виникати ще в XVI ст. і збирали най­більш свідомих та освічених представників інтелігенції. Вони розуміли, що про­тистояти покатоличенню можна багатьма засобами. Одним із них був красивий багатоголосний хоровий спів. Навчати співу починали з дитинства у школах. У вищих школах учні проходили хорову практику та основи композиції. Добре поставлене музичне виховання у братських школах першої половини XVII ст. сприяло дальшому розвитку професійної музики. У цей час виникає новий жанр — партесний концерт.

Словничок-довідничок

Партесний концерт — одночасний масштабний твір, назва якого походить від італійського — змагання. Партесним його називали тому, що спі­ваки виконували свої хорові партії.

Партесний хоровий спів утвердився в українській церковній музиці того ча­су. Під назвою «київський» він поширився до Москви та інших міст Росії.