III. Подання нового матеріалу

Матеріал подається у формі драматичного спектаклю, де учитель виступає ведучим.

Дійові особи: Ведучий; Учні

Ведучий. Слово надається групі «Етнографів».

Учень

На думку вчених, найдавніші прояви музичного мистецтва у наших пращурів спостерігалися вже приблизно сорок тисяч років тому. Серед знайде­них предметів ужитку тих часів трапляються первісні музичні інструменти або їхні зображення на посуді чи коштовностях.

У Маріупольському могильнику 1931 р. знайдено сім дудочок із пташиної кістки періоду неоліту, а львівська археологічна експедиція 1953 р. знайшла на стоянці Молодове Чернівецької області флейту з рогу північного оленя. Вчені вважають, що це найдосконаліший з усіх відомих палеолітичних музичних інс­трументів. Він має один поздовжній штучний отвір і чотири поперечних у найтоншій, спеціально обробленій мундштучній частині, а в нижній частині — ще два невеликі отвори.

Збагачують наші уявлення про давній музичний інструментарій і археоло­гічні знахідки на Мізинській палеолітичній стоянці поблизу Чернігова. Тут уче­ним пощастило натрапити на цілий Інструментальний комплекс з ударних інс­трументів, виготовлений ц різних кісток мамонта: лопатки, стегна, тазу і щелепи та черепу. Він був створений нашими пращурами для озвучування обрядових ритуалів.

Учень.

Виділення музики в самостійний вид мистецтва відбувалося в пе­ріод розкладу первісного суспільства. У цю епоху в міфах різних народів фіксу­ють уяву про музику як про могутню силу, що здатна керувати природою, при­боркувати тварин та зцілювати людей.

Музика супроводжувала життя від народження до смерті. Відтак, музичні інструменти входили у повсякденне життя з давніх часів.

Учень.

Археологи стверджують, що перші духові інструменти виготов­лялися з очерету, кістки або рогу тварини, морської мушлі, шкаралупи горіха, дерева тощо. ЦІ інструменти застосовувалися в повсяк-денному житті наших пращурів. Уже в ті часи існувало три різновиди духових інструментів, що відріз­нялися певними засобами звукоутворення. Це — свистячі (прототип і родона­чальник флейти), язичкові (прародич усіх дерев'яних духових інструментів, де звук утворюється за допомогою коливання повітряним струменем тростинки) і лійкоподібні, де звук витягається вібрацією губ за допомогою мундштука (пра­щури сучасних мідних духових інструментів).

Учень.

У побуті древніх,слов'ян докиївського періоду (до IX ст.) духові інструменти широко викорис-товувалися. Підтвердження цього — унікальні ек­спонати, виявлені при археологічних розкопках у басейні Дністра в с. Молоде Чернівецької області. У древніх відкладеннях, чий вік сягає 18 тис. р., знайдено прототип сучасної флейти. Це сорокасантиметрова кістка тварини, в якій зроб­лено три отвори для створення звуків різної висоти. На думку вчених, такі інс­трументи застосовувалися під час полю-вання. Під час розкопок пізніших відкла­день знайдено інший інструмент, на якому було вже чотири отвори, що свідчить про еволюцію цього -«видовженого» музичного інструмента.

Учень.

На фресках північної вежі Софійського собору в Києві можна побачити деякі види духових музичних інструментів. Йдеться про зображен­ня на стіні сцени княжого полювання, де знайшлося місце і для придворних музикантів. Один із інструментів, використовуваних для гри, нагадує попе­речну флейту, два інших схожі на гобой. Під час археологічних розкопок не­одноразово траплялися свистячі іграшки у вигляді фігурок тварин і птахів. Ці найпростіші древні інструменти також можна віднести до сімейства флей­тових.

До групи амбушурних або мундштукових інструментів належать роги та дерев'яні труби різних розмірів. Прикладом можуть служити гуцульські трем­біти, які є вівчарськими трубами, що дійшли до нас із давніх часів.

Цікаво, що багато стародавніх музичних інструментів, наприклад, такі, як сопілки, сурми, труби, бубни й багато інших, збереглися і дійшли до наших днів без особливих змін.