1.5.1 Електронні взаємозв’язки
Фактично є різні концепції, які не дуже відрізняються, але активно обговорюються. Важливо застосовувати конкретні визначення, прийняті консорціумом РАСЕ, та уникати непорозумінь. На початку функціонування ринку в Інтернеті перші дії обмежувалися продажем організаціями своїх товарів індивідуальним покупцям та поширенням інформації. Е-комерція була гарною назвою для цього роду діяльності. Коли різні організації почали розгортати інші свої функціональні можливості в Інтернеті, зокрема бізнесову взаємодію, фінансову діяльність, урядову діяльність, термін “Е-комерція” вже не міг повністю покрити цю сферу діяльності. Приміром, застосування електронного урядового управління (e-government) відрізняються від В2С електронної комерції, а Е-бізнес взагалі у деяких аспектах відрізняється від Е-фінансування.
Водночас із революційними змінами в Інтернеті велика кількість інших секторів, таких як політичний, економічний, соціальний, перейшла до використання Інтернету як головного середовища спілкування, що дало їм змогу своєчасно розрізнити дані поняття.
Електроніка у широкому сенсі – засіб використання комп’ютера та/або комунікаційного каналу, подібного до телефону, телебачення, радіо або Інтернету. У вузькому сенсі на сьогодні ми подумки приєднуємо префікс “е-“ виключно для Інтернету, хоча деякі автори віддають перевагу терміну IP-Networks, який підходить для обох типів мереж – публічних (Інтернет) та приватних (екстранет/інтранет).
Загалом, за словником Вебстера (Webster) КОМЕРЦІЯ – це “засіб обміну товарами, виробами, продукцією або майном будь-якого роду між націями, організаціями або індивідуумами шляхом бартеру або купівлі та продажу”. “Головною метою комерції є обмін товарами та послугами засобами бартеру або купівлі/продажу”. Коли процеси купівлі/продажу відбуваються неодночасно, окремі дії, які при цьому виконуються, утворюють так звані комерційні транзакції.
Переважно Е-бізнес розгортає дещо іншу концепцію, тісніше пов’язану із підприємництвом. Тим же способом, за допомогою словника Вебстера, визначимо, що бізнес – це “...комерція або торгівля у загальному випадку”, “...комерційні або промислові установи (зокрема магазини і фабрики)”. Друга альтернатива передає ширшу концепцію, котра представляє всі типи дій, включаючи купівлю та продаж, якими може займатися комерційна чи промислова установа. Термін “промислова” обіймає всі типи завдань, загальних для промислового оточення, зокрема закупівлю, планування матеріалів і ресурсів, виробництво, транспорт, запаси, контроль якості, тестування, маркетинг тощо, де купівля і продаж є тільки підмножиною. Нині є сенс усім використовувати слово “бізнес” у такому широкому значенні. Наприклад, бізнесові процеси визначаються комплексною групою завдань, що моделюють головні дії підприємництва. Тому Е-бізнес ми розуміємо у пропонованій книзі частково незалежним від Е-комерції. Загалом, Е-комерція розглядається як підмножина Е-бізнесу.
З іншого боку, Е-фінанси пов’язані із Е-бізнесом. За визначенням словника Вебстера, фінанси – це “...система або наука громадських доходів і витрат або все, що причетне до грошей”, “...грошові ресурси, прибутки тощо нації, організації, особи...”. Отже, фінанси мають справу з “грошима”. Тому фінансові інституції чітко відокремлені від суб’єктів бізнесу. На наш погляд, поняття Е-бізнесу ширше від поняття Е-фінансів, і останні входять до нього як підмножина. Фінансові організації, подібні до банків, брокерських контор, бірж тощо, спільно беруть участь у здійсненні фінансових дій, таких як платежі, перекази грошей тощо від інших організацій, подібних підприємствам, уряду або споживачів.
Нарешті,
Е-адміністрування, знову за рефератом
із словника Вебстера, – це “...усталена
система політичного адміністрування,
за допомогою якої країна, область тощо
є керованою”, тоді як керівництво є
засобом “...розвинути авторитет країни,
області...”. Звичайно ототожнюють
концепцію Уряду зі всіма типами суб’єктів
публічного адміністрування, що діють
на трьох рівнях: національному,
регіональному або державному та
локальному. Тому керування має на увазі
всі види дій, з яких деякі можуть бути
схожі до тих, що виконуються у приватній
установі, подібній до підприємства.
Отже Е-адміністрування має включати
дії, притаманні Е-бізнесу та навіть
Е-комерції. Рис.1.9
спроба подати цю концепцію.
Рис.1.9. Електронні взаємозв’язки
У літературі не бракує визначень Е-комерції. В наступних підрозділах ми розглянемо деякі з них.