1.7.2 Комерція “бізнес – бізнес”

Через те, що радикальні зміни відбуваються в оточенні Інтернету, основи бізнесу в галузі купівлі та продажу, які закладалися протягом століть, стали також драматично змінюватися. І продаж, і купівля постійно потребують багато інформації, до того ж, кращої. Ця трансформація – справжня зміна парадигми – завжди буде впливати на вибір шляхів розвитку суспільства.

Електронна комерція рівня “бізнес – бізнес” є оптовою частиною комерційних процесів. Припустимо, що певна компанія хоче виробити товар і продати його іншим підприємствам. Тоді вона повинна придбати сировину та різні послуги за контрактами з іншими компаніями. Взаємовідносини між різними компаніями, що виникають у процесі виробництва та продажу товару, призводять до утворення мережі зв’язків, яка зветься ланцюгом постачання. Системи електронної комерції, подібні до електронного обміну інформацією (EDI), та управління бізнес-процесами, подібними до управління ланцюгом постачання, потребують реінжинірингу та прискорення традиційних процесів постачання.

Управління ланцюгом постачання (SCM) – це концепція управління, що інтегрує управління всіма процесами постачання (рис. 1.16). Метою SCM є зниження цін, нарощування прибутків, поліпшення взаємозв’язків між покупцями й постачальниками та розвиток додаткового сервісу, який надається за гострої конкуренції. Згідно з американською Радою передових виробництв (Advanced Manufacturing Council) управління ланцюгом постачання має три комерційні мети:

• Отримання потрібного товару у потрібному місці за найнижчою ціною.

• Підтримувати рівень запасів таким низьким, наскільки це можливо, однак пропонувати покупцям найкращий сервіс.

• Зменшення тривалості циклу поставки. Управління ланцюгом постачання намагається спростити та прискорити операції, котрі система у достатній кількості проводить як безпосередньо на замовлення клієнта, так і придбання й доставку сировини для виробничих процесів.

Управління постачанням. Використання електронної комерції для допомоги у зменшенні кількості постачальників та перетворення їх у партнерів із бізнесу, які пов’язані як “переможець  переможець”.

Управління запасами. Скорочення циклу “замовлення-відвантаження-розрахунок” за допомогою процесів електронної комерції та зменшення рівня запасів до мінімуму.

Управління розподілом. Використання електронного обміну даними в процесах документообігу, що відповідають експедиторським процедурам (рахунки, накладні, замовлення на покупку, попередні оповіщення тощо).

Управління каналами. Використання електронної пошти, систем типу “дошка оголошень” та груп новин для прискорення поширення інформації стосовно змін партнерами умов проведення операцій.

Управління платежами. Використання електронного переказу коштів лініями зв’язку між компанією та постачальниками і споживачами, при якому відправлення й отримання платежів відбувається в електронному вигляді.

Управління фінансами. Використання систем електронної комерції для надання компаніям можливості управляти своїми грошима в різноманітних валютних розрахунках.

Управління форсованими продажами. Використання автоматичних методів форсування продажу для вдосконалення зв’язку і потоків інформації між функціями продажу, обслуговування та виробництва.

Рис. 1.16. Компоненти управління ланцюгом постачання

Як підкреслено на рис. 1.16, управління ланцюгом постачання пов’язує інформаційні технології із практикою оптимізації розподілу потоків товарів та інформації між процесами і бізнес-партнерами всередині ланцюга постачання. Наприклад, підприємство може діяти в системі постачання, організованій або за способом проштовхування, або за способом залучення. Підхід із проштовхуванням покладається переважно на інформаційні технології, подібні до сканування штрих-кодів, POS (point-of-sale) системи та системи електронного обміну даними, подібні EDI (рис.1.17).

Оптова торгівля на Web. Оптова електронна торгівля та управління ланцюгом постачання базуються на багатьох різних інформаційних технологіях, більшість із яких можуть бути застосовані в Інтернеті, World Wide Web та корпоративних мережах інтранет та екстранет. Ці технології включають електронну пошту, електронні форми, електронні дошки оголошень, електронний обмін даними (EDI), електронний переказ коштів (EFT), Web-сайти із мультимедійною маркетинговою інформацією та каталогами товарів, системи інтерактивного замовлення товарів тощо. Всі ці розглянуті нами раніше чинники, які сприяють успіху роздрібного продажу на Web-сайтах, застосовуються також для оптової торгівлі на Web-сайтах в електронній комерції рівня “бізнес – бізнес”.

Додамо, що багато підприємців поєднують свої Інтернет-, інтранет- та екстранет-системи електронної комерції зі своїми ж традиційними або успадкованими розрахунковими чи інформаційними бізнес-системами. Це гарантує, що вся діяльність у галузі електронної комерції на Web-сайті буде підтримана поновленою інформацією щодо корпоративних запасів та іншими базами даних, котрі, в свою чергу, автоматично поновлюватимуться в процесі торговельної діяльності на Web-сайті. Рис. 1.18 ілюструє кроки оптових транзакцій електронної комерції в Інтернеті.

Електронний обмін даними або EDI включає електронний обмін документами стосовно торговельних транзакцій через комп’ютерні мережі між торговельними партнерами (підприємством та його споживачами і постачальниками). Інформація, що віддзеркалює різноманітні документи стосовно бізнес-транзакцій (такі як замовлення на покупку, рахунки, накладні, запити на квоти, відвантажувальні документи тощо), передається в електронному вигляді між комп’ютерами із використанням стандартних форматів передачі документів. Зазвичай, програмне забезпечення EDI конвертує документи у власному форматі компанії в стандартний EDI формат за специфікаціями різноманітних інтернаціональних промислових протоколів. Таким чином, EDI є прикладом майже комплексної автоматизації процесів електронної комерції.

Відформатована інформація щодо транзакції передається за допомогою сітьового зв’язку безпосередньо між комп’ютерами торговельних партнерів, виключаючи паперові документи та втручання людини. Поруч із прямими сітьовими зв’язками між комп’ютерами торговельних партнерів широко використовується тристоронній сервіс. Телекомунікаційні “перевізники”, що надають додаткові послуги, такі як GE Information Services, IBM Advantis, Sterling Software, пропонують різноманітні сервіси EDI. Приміром, вони звичайно забезпечують наявність електронної поштової скриньки для тимчасового зберігання EDI документів, які надсилаються бізнес-партнерами. Багато з цих провайдерів EDI послуг починають також пропонувати захищені EDI послуги через Інтернет.

Є багато бізнесових переваг EDI. EDI ліквідує друкування у багатьох примірниках, пересилання, перевірку та ручну підготовку службовцями численних форм комерційних документів. До того ж, оскільки використовуються стандартні формати документів, затримки, викликані перевіркою поштового або телефонного зв’язку між підприємствами, призводять до того, що кількість неправільних документів різко зменшується. Перевагами використання EDI є зниження витрат на папір, пересилання поштою та витрати робочого часу, прискорення потоків транзакцій, зменшення кількості помилок, зростання продуктивності, підтримка стратегії JIT (just-in-time) управління запасами та зменшення рівня запасів. Наприклад, дослідження діяльності деяких американських фірм визначили, що вартість обробки паперових документів, таких як замовлення користувачів на покупку, яка при використанні старої системи становила приблизно $70, після запровадження EDI зменшилась до одного долара. Додамо, що використання EDI є для компанії одним із шляхів отримати змогу сприяти стратегічному взаємозв’язку між замовниками, постачальниками та іншими торговельними партнерами.