1.8.1 Ринок електронної комерції: сектор business-to-business

Хоча, за передбаченнями, роздрібний ринок електронної комерції повинен досягти на початок третього тисячоліття обсягів у кілька мільярдів доларів, очікувані обсяги, пов’язані з ринком business-to-business, більші на два порядки. Тоді як роздрібні закупівлі звичайно не пов’язані із будь-якими обмеженнями і можуть відбуватися у різних формах, компанії здійснюють закупівлі у постачальників і бізнес-партнерів у обсягах, котрі дають їм змогу отримувати економію за рахунок контролю за процесом закупівель, можливого при використанні WWW.

Серед технологій, на яких може базуватися електронна комерція в секторі business-to-business, найвідпрацьованішою нині є електронний обмін даними – EDI (Electronic Data Interchange). Названий метод кодування послідовних транзакцій та їх оброблення в on-line режимі використовується вже 25 років і являє собою індустрію обсягом у 45 млрд. дол. Згідно з даними Giga Information Group, лише компанії США здійснюють в електронному режимі закупівлі на суму до 500 млрд. дол. на рік.

EDI позбавляє від оброблення, поштового пересилання і повторного введення до комп’ютерів паперових документів – процесу, котрий не тільки вельми неефективний, але й здатний породжувати помилки. Так, у компанії Campbell Soups 60% усіх замовлень на поставку продукції мали помилки саме такого походження. За оцінками, до 40% робочого часу менеджерів із продажу згаданої компанії витрачалося на ліквідацію наслідків таких помилок. Компанія сподівається суттєво нормалізувати ситуацію шляхом переходу на електронний документообіг – EDI. Крім того, використання EDI дасть змогу зменшити час оброблення замовлень, що надходять, від 48 до 18 годин.

Зменшення витрат – найвражаючий результат впровадження EDI. Оброблення замовлення, котре надійшло у формі паперового документа, коштує 70 дол., використання ж EDI зменшує цю цифру до 1 дол. EDI суттєво зменшує собівартість, однак початкові вкладення до спеціалізованих комерційних мереж (VAN) і програмного забезпечення, що здійснює перетворення даних у EDI-формат і назад, досить значні. Тому лише великі корпорації змогли скористатися перевагами від впровадження технології EDI. Однак використання Інтернету як комунікаційної основи для EDI дає змогу перебороти ціновий бар’єр і відкриває невеликим компаніям шляхи до застосування даної технології.

Зазначимо, що компанії, котрі займаються електронною комерцією, все більшою мірою асоціюють EDI з Інтернетом, а не з VAN. Лещата мереж VAN, що стискують ринок EDI, слабшають у міру того, як усе більше компаній звертаються до Інтернету, що забезпечує зменшення витрат і часу відгуку. І хоча Інтернет досі не може забезпечити такого ж рівня гарантій доставки інформації, як VAN, програмні засоби дають можливість компенсувати це шляхом оброблення повідомлень у режимі подвійного контролю та ретрансляції наприкінці ділового дня перекручених або загублених повідомлень. Докладніше методи захисту інформації розглядатимуться у наступних розділах підручника.

Інтернет сприяє наявності віртуальних співтовариств. У складі глобальної мережі є велика кількість різноманітних “клубів за інтересами”. Ця ідея виявилася плідною й для секторів професійної діяльності та бізнесу в Інтернеті. У сфері електронної комерції йдеться про віртуальні ринки, де компанії можуть продавати й купувати. Прикладом такого ринку є сервер www.industry.net, котрий являє собою віртуальний майданчик корпоративної торгівлі, що обслуговує понад 300000 компаній-покупців, 4500 продавців і 250000 постачальників.

З огляду на нерозвиненість платіжної системи в Україні активність покупців і продавців в Інтернеті дуже мала. Проте перші кроки в напрямку електронної комерції робляться. Компанія INT-Commerce, яка вже кілька років працює в Україні, є оператором Інтернет-комерції. Згадана система електронної комерції охоплює таких учасників: клієнта (покупця), підприємство торгівлі (продавця), банк, процесинговий центр (що здійснює зв’язок з платіжними системами), оператора, центр сертифікації. На її сервері розміщуються сторінки 20 магазинів, ціни в яких дещо нижчі, ніж у звичайній торговельній мережі. Для реального ведення бізнесу за допомогою Інтернету потрібно розв’язувати питання взаємодії комерційних протоколів безпеки, контролю шифрування на виході, вимог до смуги пропускання, гарантій якості обслуговування.