Питання 5. В.О.Сухомлинський про трудове виховання.

У роботі "Проблеми виховання всебічно розвиненої особистості" В.О.Сухомлинський пише: "Праця і тільки праця − основа всебічного розвитку особистості. Не може бути й мови про всебічний розвиток, якщо людина не пізнала радості праці". Заслугою вченого є розробка ним у книзі "Павлиська середня школа" принципів трудового виховання:

- єдність трудового виховання і загального розвитку особистості

- морального, інтелектуального, естетичного, фізичного;

- розкриття та розвиток індивідуальності в праці;

- раннє включення у продуктивну працю;

- різноманітність видів праці;

- постійність, неперервність праці;

- елементи продуктивної праці дорослих у дитячій праці;

- творчий характер праці, поєднання зусиль розуму і рук;

- спадкоємність змісту трудової діяльності;

- цілісний характер продуктивної праці;

- посильність трудової діяльності;

- єдність праці та багатогранного духовного життя.

Досить оригінальною виявилася система засобів і методів трудового виховання учнів. Серед них: виготовлення навчальних приладів і посібників; експериментування (на дослідних ділянках, в лабораторії, на колгоспному полі; управління машинами і механізмами; тривала трудова діяльність, що поєднувала практичні цілі праці із вдосконаленням вмінь; програмування для моделей з програмним управлінням; складання характеристик роботи машин та механізмів.

Важливою формою організації праці у школі, що забезпечувала активне пізнання природи учнями, був комітет захисту природи, до складу якого входило декілька груп (охорони лісу, ґрунтів, саду, друзів квітів, птахів, рибальства та бджільництва).

У процесі організації продуктивної праці педагогічний колектив враховував особливості об'єктивних (зміст праці, її характер та цілі підготовки, час виконання трудових завдань) та суб'єктивних (рівень усвідомлення учнями необхідності участі в трудовій діяльності, відповідний емоційний настрій) факторів. Враховуючи особливості даних факторів, у школі прагнули, щоб виконання завдань пов'язувалося з включенням у повний цикл сільськогосподарських робіт (колективно або невеликою групою), щоб щотижнево кожен учень трудився 4-6 годин, а трудові процеси здійснювалися під керівництвом вчителів, кращих спеціалістів чи колгоспників.

Морально-трудовому зростанню школярів сприяли традиції, які культивували вчителі. Серед них варто виділити: свято осіннього та весняного деревонасадження, свято квітів, свято врожаю, свято першого хліба.

Традицією у Павлиській школі було також оволодіння кожним учнем вміннями технічної справи (керування трактором чи автомобілем), садівництва, рослинництва. Не менш як 100 разів кожен учень брав участь у благоустрої селища, деревонасадженнях, виготовлення приладдя чи посібника для кабінетів школи. Це зміцнювало почуття індивідуальної відповідальності перед однолітками та надавало можливості до самореалізації як суб'єкта трудової діяльності.

Питання 6. В. О.Сухомлинський про педагогічну майстерність вчителя.

У “Павлиській середній школі” В.Сухомлинський розкриває складові педагогічної професії. Найважливішим у педагогічній діяльності, за його переконанням, є любов і повага до дітей.

У "Розмові з молодим директором школи" він детально аналізує суперечності становлення педагогічної творчості. Крім глибокої поваги до тих, кого навчає вчитель, останній мусить знати на кілька порядків більше фактичного матеріал, ніж його містять підручники. Лише за цієї умови з'являється в подальшому потреба у творчості.

У книзі "Сто порад вчителеві" вчений розкриває технологію власної творчості. Крім ерудованості, він мав неабияку силу волі, вирізнявся поміркованістю, надзвичайною скромністю, працездатністю (вставав щодня о четвертій годині ранку й писав власні твори до восьмої), людяністю. Крім цього, педагог володів кількома іноземними мовами.

Розглядаючи діяльність вчителя, В.О. Сухомлинський вважав, що джерелом його творчої індивідуальності є книга, особиста бібліотека.

Питання для самостійної роботи:

1. З’ясуйте особливості навчання й виховання в роки Другої світової війни та у повоєнний період.

2. Обґрунтуйте ідею гуманістичної спрямованості виховання В.О.Сухомлинського.

3. В чому полягають навчальні новації “школи радості” В.О.Сухомлинського?

Лекція 7. Педагогічні погляди Я.А. Коменського.

Мета вивчення:ознайомитись з науковими основами педагогічної системи Я.А. Коменського; розкрити принципи, зміст, форми і методи виховання особистості за Я.А. Коменським.

Навчальний час: 2 год.

Обладнання:

План лекції (навчальні питання):

1. Умови формування світогляду Я.А.Коменського.

2. Я.А.Коменський про вікову періодизацію, народну педагогіку, систему шкіл.

3. Обґрунтування класно-урочної системи навчання.

4. Вимоги до вчителя.

Література:

1. Духавнева А.В. История зарубежной педагогики и философии образования: учебн. пособ. / А.В. Духанева Л.Д. Столяренко. – Ростов н/Д: Изд. “Феникс”, 2000. – С. 84 – 91; 229 − 264.

2. Зайченко І.В. Історія педагогіки. У двох книгах. Книга I. Історія зарубіжної педагогіки: навч. посіб. [для студ. вищ. навч. закл.] / І.В.Зайченко. – К.: Видавничий дім „Слово”, 2010. – С. 252 − 322.

3. Коваленко Є.І. Історія зарубіжної педагогіки. Хрестоматія: Навч. посіб. / Є.І.Коваленко, Н.І. Бєлкіна – К., Вид. Центр навчальної літератури, 2006. – С. 99 − 184.

4. Коменский Я.А. Законы хорошо организованной школы: избр. пед соч. в 2-х т. / Я.А. Коменский Т. 1 − М.: 1982 С. 133 – 163

5. Коменский Я.А., Локк Д., Руссо Ж.-Ж., Песталоцци И.Г. Педагогическое наследие: учебн. Пособ. / Сост. В.М. Кларин. А.Н. Джуринский – М.: Педагогика, 1989. – С. 6 − 136.

6. Коменский Я.А. Материнская школа: избр. пед соч. в 2-х т. / Я.А.Коменский Т. 1 − М.: 1982 С. 201 – 241

7. Левківський М.В. Історія педагогіки: навч. пос. / [М.В.Левківський, О.М.Микитюк]; за ред. М.В.Левківського. – Х.: Вид. “ОВС”, 2002. – С. 34 − 40.

8. Мітюров Б.Н. Педагогічні ідеї Я.А.Коменського на Україні: нав. пос. / Б.М. Мітюров − К.:Радянська школа, 1971. – 106 с.

9. Хрестоматия по истории зарубежной педагогики / Сост. А.И.Пискунов. – М.: Просвещение, 1981. – 239 с.

Ключові поняття: вікова періодизація, зміст освіти, принципи, форми і методи навчання, класно-урочна система навчання.