Питання 2. Я.А.Коменський про вікову періодизацію, народну педагогіку, систему шкіл.

Виходячи із єдиної шкільної системи. Я.А.Коменський розробив періодизацію і систему шкільної освіти. Все життя дитини він розбив на чотири вікових періоди по 6 років в кожному. І для кожного періоду пропонується своя школа:

1) Дитинство − від народження до 6-ти років − материнська школа.

2) Отроцтво − від 6-ти до 12-ти років − школа рідної мови.

3) Юність − від 12-ти до 18-ти років − латинська школа чи гімназія.

4) Змужнілість − від 18-ти до 24-х років − академія чи університет.

В системі Я.А.Коменського першим ступенем навчання є материнська школа − це сім'я, де протікає життя дитини від народження до 6-ти років. Вихованню дітей цього віку він присвятив роботу під назвою "Материнська школа". Головним призначенням цієї школи він вважав захист дитини від шкідливих впливів, а також створення твердої основи для всієї системи наступного навчання і виховання. Тут визначався зміст, організація, методи виховання дітей в сім'ї і обов'язки батьків. Головний обов'язок батьків полягає в тому, щоб турбуватися про здоров'я дітей, починаючи з процесу зачаття, для чого жінка повинна саме в цей період піклуватися про своє здоров'я, щоб не зашкодити майбутній дитині. Після народження дитини кожна мати, на думку вченого, зобов'язана годувати її своїм молоком, а не доручати це чужим жінкам. У цьому віці Я.А.Коменський рекомендує не давати дитині ліків, якщо це не викликане крайньою необхідністю, а також остерігатися давати гарячі, гострі страви, міцні напої. Великого значення в материнській школі він надавав грі. Гру педагог вважав необхідним видом діяльності, дуже важливим, як для загального розвитку, так і для зміцнення фізичних сил дитини.

Я.А.Коменський пропонував у цьому віці здійснювати необхідний розумовий розвиток дитини. В той час панувала точка зору, що дитина від народження наділена такою ж душею, інтелектуальними якостями та іншими здібностями, що й доросла людина. При цьому не брались до уваги вікові особливості духовного розвитку дитини. Я.А.Коменський висуває в своїх роботах принцип природовідповідності, згідно з яким в навчальному процесі необхідно враховувати вікові особливості дитини. При цьому вчений вважає, що процес виховання повинен по можливості починатися рано: як тільки у дитини з'являється самостійна мова, необхідно давати їй доступні для цього періоду знання із багатьох галузей, які в майбутньому повинна повідомити дитині школа. На думку Я.А.Коменського, "Материнську школу" можна назвати програмою, за якою повинно здійснюватися навчання і виховання дітей в домашніх умовах.

Другим ступенем в системі освіти і виховання Я.А.Коменського є школа рідної мови, котра, на його думку, повинна бути в кожній общині, кожному населеному пункті. Навчання на цьому етапі повинно проводитись рідною мовою, причому учитися повинні всі діти обох статей, незалежно від станів, віросповідань і національності. Якщо раніше в початковій школі учились 2-3 роки, до того ж навчання обмежувалось заучуванням молитви, вміннями з елементарного читання, письма і рахунку, то в школах Я.А.Коменського передбачалось навчання терміном 6 років і кожний клас повинен був мати свій підручник. Такі підручники були складені Я.А.Коменським. В цій школі передбачалось вивчення відомостей з геометрії, природознавства, географії, історії, а крім того, викладались співи, малювання, ручна праця. Значне місце в цих школах було відведене викладанню основ християнського вчення, тобто релігії. Для своїх шкіл Я.А.Коменський не тільки дає перелік навчальних предметів, але і визначає об'єм знань, умінь для кожного класу як необхідної бази для подальшого систематичного навчання. Вчення Я.А.Коменського про цілі, задачі, зміст освіти, про місце школи рідної мови як пропедевтичного ступеня стало своєрідною революцією в системі загальної освіти того часу.

Третім ступенем навчання, запропонованим Я.А.Коменським, була латинська школа, чи гімназія. На його думку, це повинна бути всезагальна школа, де навчалися б юнаки незалежно від їх майнового і станового положення. Такі гімназії повинні бути відкритими в кожному місті і складатися з 6 чи 7 класів. Тут, крім "семи вільних мистецтв" (граматика, діалектика, риторика, арифметика, геометрія, музика і астрономія), пропонувалось вивчати фізику, географію, історію і мораль.

Кожному з 6-ти класів гімназії давалась своя назва, і кожен клас включав історію як предмет і підпорядковував її викладання вивченню основної науки. Так, наприклад:

1-й клас − граматичний.

2-й клас − фізичний, де передбачалось вивчати історію природознавства.

3-й клас − математичний, де повинна була вивчатись історія мистецтв разом з історією різних винаходів.

4-й клас − етичний. В ньому повинні були вивчатись історія моралі і найкращі приклади добра.

5-й клас − діалектичний, передбачав для вивчення звичаї різних народів.

6-й клас − риторичний, предметом вивчення якого повинна бути загальна історія, тобто історія всієї землі і головних народів.

Встановлюючи таку послідовність вивчення основ наук. Я.А.Коменський виходив із своїх філософських поглядів, а також із теорії сенсуалізму і був на той час педагогом-новатором.

Останнім, вищим ступенем навчання в системі Я.А.Коменського є академія і подорож (18-24 р.). Це вік змужнілості чи зрілості. В часи Я.А.Коменського академія мала 3 традиційних факультети: богословський, юридичний і медичний. Великого значення надавалось забезпеченню вищої школи того часу висококваліфікованими вченими, необхідною літературою, приділялась велика увага комплектуванню добре підготовленими студентами. В систему занять, поряд з лекціями, входила обов'язково система самостійної роботи студентів, а також подорожі, які сприяють розширенню знань. До того ж подорожі вважались обов'язковою частиною вищої освіти.

Таку систему освіти і виховання пропонував Я.А.Коменський, систему, яка ґрунтувалась на передових педагогічних ідеях і була призначена для виховання людини нової, буржуазної формації.