Питання 4. Поєднання навчання з продуктивною працею учнів у педагогічній спадщині а.С.Макаренка.

Чи не найголовнішим "секретом" успіху виховної роботи в закладах А.С.Макаренка була відмова від споживацької благодійності та державних дотацій на їх утримання. Він здійснював перевиховання шляхом залучення вихованців не тільки до побутового самообслуговування, а й до рентабельної продуктивної праці. Це забезпечувало можливість на лише фізично вживати, а й формувати у вихованців оптимістичний погляд на свою подальшу долю. Адже вони знайомилися з реальними виробничими відносинами, отримували надійну професію, організаційні навички, досвід взаємовиручки, відчуття захищеності у колективі і суспільстві.

Досить вдалим у виховному відношенні було компромісне рішення щодо оплати праці комунарам. Виробники, з метою збільшення продуктивності праці, категорично наполягали на матеріальному її стимулюванні. З ідеологічної точки зору було б правильніше привчати юнацтво до безоплатної праці. А.С.Макаренку вдалось домогтися, щоб основна частина заробітку накопичувалася на особистому рахунку кожного, з якого можна було брати заощадження лише після випуску з комуни або з дозволу адміністрації. Десята частина заробленого за загальною згодою йшла у розпорядження ради командирів для культурно-масових потреб та соціального захисту окремих вихованців. І, нарешті, незначна сума у кілька відсотків з кожного заробітку йшла на кишенькові витрати. Останнє розвивало у них навички поводження з грішми, привчало раціонально планувати свій скромний бюджет, давало їм змогу реалізувати своє право вибору в задоволенні якихсь потреб.

Серйозна увага приділялась і навчанню. Кожний новий вихованець у перші ж дні свого перебування в комуні зараховувався у шкільну групу відповідно своїх знань. При комуні діяв робітфак Харківського машинобудівного інституту; майже половина його випускників продовжувала своє навчання у вузах. Коли А.С.Макаренко був завідувачем комуни, йому, як правило, вдавалось аргументовано відстояти свою точку зору. Але коли його в 1932 р. перевели на посаду заступника завідувача і доручили відати лише педагогічною частиною, комуна, всупереч волі видатного педагога, почала поступово перетворюватись у виробничий комплекс. Для нього визначальними були насамперед економічні показники, де значна частина працюючих були не комунарами, а найманими робітниками. А незабаром, вже після переведення А.С.Макаренка у Київ, комунари взагалі стали для створених їхніми ж руками заводів зайвими. Тому комуну закрили, а вихованців розподілили у різні виховні заклади Донбасу.

А.С.Макаренко переконливо довів на практиці, що розвинений дитячий колектив "підтягує" тих вихованців, які значно відстають у своєму розвитку від колективу, в який попадають. Разом з тим, сучасні психологи мають всі підстави стверджувати. що далеко не завжди особистість відстає у розвитку від колективу і в цих умовах колектив може подавляти особливо обдаровану особистість.

Відомі безліч випадків, коли й суспільство не визнавало тих осіб, які значно випередили у розвитку свій час. Але подібні негативні явища можуть траплятися не у відповідності з вченням А.С.Макаренка, а всупереч йому.