Питання 3. Обґрунтування класно-урочної системи навчання.

Відомо, що у "Великій дидактиці" Я.А.Коменський не тільки розробив чітку систему навчання і виховання, але й розкрив суть основних її принципів, таких, як:

- наочності;

- свідомості і активності;

- послідовності і систематичності знань;

- міцного оволодіння знаннями і навичками.

Принцип наочності. Наочність у навчанні реалізовувалась і до Я.А.Коменського у школах Єгипту, Давньої Греції, Римської Імперії і в ряді інших шкіл давнини. В середні віхи, коли в школах панувала схоластична система навчання і догматизм, ідея наочного навчання зникла. Але вона була необхідною, тому педагоги-гуманісти відродили її. Проте наочності в системі навчання дотримувались спонтанно, без необхідного науково-теоретичного обґрунтування. Я.А.Коменський, виходячи з сенсуалістичних поглядів, вперше в основу процесу пізнання і навчання поставив життєвий досвід, а також теоретично обґрунтував принцип наочності. Для підтвердження правильності своїх положень він звертається до римського письменника Плавта і наводить такі його рядки: "Краще один свідок, ніж десятеро, що передають по чутках". Отже. Я.А.Коменський в своїй педагогічній системі протиставляв принцип наочності пасивному словесному навчанню, відірваному від дійсності. Великий дидакт вимагав, щоб навчання починалось не з словесного тлумачення про речі, а зі спостережень над ними, при чому буде краще, якщо ці речі будуть в натуральному вигляді, а якщо ні, то необхідно замінити їх моделями, зображеннями, малюнками.

Принцип свідомості і активності. Якщо свідомість означає глибоке засвоєння знань, то принцип свідомості нероздільно пов'язаний з активністю учнів в процесі навчання, з розвитком у них творчих здібностей і самостійності. Основними властивостями свідомого навчання Я.А.Коменський вважав не тільки розуміння, але й свідоме застосування отриманих знань на практиці. Виходячи з положень Я.А.Коменського, .можна зробити висновок, що одним із ворогів свідомого навчання є бездіяльність та інтелектуальні лінощі учнів в процесі навчання. Одним із діючих засобів викорінення ліні великий педагог вважав працю.

На думку Я.А.Коменського. свідомість і активність пов'язані з усіма сторонами навчання: з його змістом, організацією, дидактичними і психологічними основами цього процесу, з методами і прийомами, що застосовуються і в значній мірі з особистістю самого вчителя.

Принцип послідовності і систематичності. Одним із основних принципів навчання, як вважав Я.А.Коменський, є принцип послідовності і систематичності. Цей принцип стосується таких питань: як розподілити послідовність у вивченні матеріалу, щоб не порушити логіку вивчення предмета; з чого починати навчання і в якій послідовності розподілити матеріал, що вивчається, між новим і вивченим матеріалом; які зв'язки і переходи слід встановити між окремими етапами навчання.

Враховуючи вікові особливості дітей. Я.А.Коменський радить на першому етапі навчання розвивати відчуття дітей, потім − пам'ять, мислення, і на кінець, мовлення і рух. тему що учень повинен вміти правильно виразити засвоєне і застосувати його на практиці. Згідно з принципом наступності учні повинні вчитися не епізодично, а постійно і послідовно, від початку до кінця систематично, і в такому порядку, щоб діти займалися тільки за однією книгою і лише після її закінчення переходили до вивчення іншої. Навчальні книги Я.А.Коменського були прикладом для здійснення принципу наступності і систематичності.

Вправи і міцне засвоєння. Принцип вправ і повторення був давно відомий педагогам. Вони використувались у школах Давнього Сходу і Давньої Греції, Риму та в деяких нових країнах. Проте в школах минулого ці універсальні методи навчання були відірвані від життя і, власне, носили механістичний характер.

Я.А.Коменський вкладає в них новий зміст і ставить нове завдання - глибоке засвоєння знань, засноване на свідомості і активності учнів. Він виступає проти механічного запам'ятовування на користь логічного і вказує: "Ґрунтовно вкорінюється в розум тільки те, що добре зрозуміле і старанно закріплено в пам'яті".

В історії педагогіки відомо багато форм організації навчально-виховного процесу. Необхідно зазначити, що поняття "урок" в цій системі з'явилось порівняно пізно. На ранніх етапах організації навчання надавалась перевага індивідуальній формі роботи з учнями. Якщо вчитель і займався з групою учнів одночасно, все ж заняття йшли з кожним окремо, тому що зараховувались учні в школу в різний час і у різному віці. Звичайно учень одержував від учителя індивідуальне завдання, яке і виконував у класі. Така форма навчання проіснувала до XVIII от., а в деяких країнах і до XIX ст. Але в ряді країн і особливо у школах "чеських братів", в школах Західної України і Білорусії, почала практикуватися ще в XVI − XVII ст. урочна система навчання. Я.А.Коменський детально вивчив досвід навчання з урочної системи, а також (з урахуванням власної практики навчання) дав теоретичне обгрунтування класно-урочної системи шкільного навчання і сформулював її основоположні принципи. Тому в історії педагогічної думки він вважається творцем класно-урочної системи навчання.

Я.А.Коменський гостро критикував існуючий в той час індивідуальний метод як єдину форму навчання в школі. Він вважав катастрофічним для дітей становище, коли навчання в школі продовжувалось "із сходу сонця і до заходу". В роботі "Закони добре організованої школи" він визначив основні правила організації навчання, які не втратили свого значення до нашого часу. Ним було засноване поняття навчального року, розділеного на чотири чверті. Були введені канікули, встановлена тривалість навчального дня /4 навчальних години в школах рідної мови і 6 годин − в латинській школі-гімназії. Припускалась щоденна перевірка знань учнів вчителем і щомісячна − керівником школи. В кінці року встановлювались екзамени. Були дані рекомендації щодо планування і проведення уроку: скільки часу витрачати на опитування учнів, пояснення нового матеріалу, на вправи для закріплення вивченого, як повинен вести себе вчитель. Особлива увага зверталась на дисципліну учнів. З погляду Я.А.Коменського, уроки і взагалі школа без дисципліни подібна до "млина без води". В школах Я.А.Коменського зверталась увага на дозування домашнього завдання, на неприпустимість перевантажень. Класно-урочна система Я.А.Коменського значною мірою використовується в процесі навчання і в сучасних школах.