- •Психологія педагогічної діяльності практикум
- •Переднє слово
- •Тема 1. Психологія педагогічної діяльності як складова педагогічної психології
- •Тема 2. Професія педагога й педагогічні здібності
- •Тема 3. Педагогічна майстерність у структурі діяльності педагога. Технологія формування іміджу вчителя
- •Орієнтовна структура залікового кредиту
- •Розділ 1 Психологія педагогічної діяльності як складова педагогічної психології
- •Основна література:
- •Додаткова література:
- •Програма спостереження за діяльністю педагога н.І Шевандріна 1 (процес діяльності)
- •Розділ 2 Професія педагога й педагогічні здібності
- •Основна література:
- •Додаткова література:
- •Самооцінка професійної придатності і здібностей до педагогічної діяльності1
- •Тест для діагностики комунікативних і організаторських здібностей1
- •Методика вивчення здатності педагога до емпатії і.М. Юсупова1
- •Професіоналізм особистості вчителя1
- •Додатковий практичний матеріал для роботи практичного психолога Програма спостереження за діяльністю педагога н.І. Шевандріна1
- •Розділ 3 Педагогічна майстерність у структурі діяльності педагога. Технологія формування іміджу вчителя
- •Основна література:
- •Додаткова література:
- •Вправа «Яку куртку вдягнув Ваня?»
- •Вправа «Сідай!»
- •Вправа «Вітаю!»
- •Вправа «Чи можу представитися?»
- •Вправа «Будинок моєї душі»
- •Чи вмієте ви слухати?1
- •Як ви ставитеся до критики?1
- •Розділ 4 Особистість учителя у процесі професійної адаптації
- •Основна література:
- •Додаткова література:
- •Додатковий практичний матеріал для роботи практичного психолога Психогеометричний тест1
- •Розділ 5 Конфлікти та стреси в роботі педагога
- •Основна література:
- •Додаткова література:
- •Тест «Терпимість учителя»1
- •Тест «Конфліктогенність учителя»2
- •Тест «Конфліктна компетентність учителя»1
- •Оцінка агресивності педагога (тест а. Ассігера)1
- •Тест на наявність стресів у професійній діяльності
- •Тест «Чи конфліктна Ви особистість?»1
- •Діагностика міжособистісних стосунків або чи конфліктна Ви людина (методика т. Лірі)1
- •Вправа «Драматизація конфлікту»
- •Вправа « Керування конфліктом»
- •Вправа «Третій не зайвий»
- •Вправа «Стратегія в діалозі»
- •Вправа «Модальність»
- •Вправа «Терапія спілкування»
- •Вправа «Зупиніть монолог, організуйте діалог»
- •Вправа «Переключися на співрозмовника»
- •Вправа «Мудрець»
- •Розділ 6 Синдром «професійного вигорання» у діяльності працівників освіти
- •Основна література:
- •Додаткова література:
- •Тренінг профілактики емоційного виснаження педагогів1
- •Розділ 7 Особистість учителя. Учитель як об’єкт психологічного дослідження
- •Основна література:
- •Додаткова література:
- •Тест «Такт учителя»
- •Тест на оцінку особистісних якостей учителя «Психологічний особистісний профіль»
- •Додаткова література:
- •Опитувальник «Лідер»1
- •Методика «Оцінювання психологічного мікроклімату в колективі»1.
- •Орієнтовні питання до іспиту з навчальної дисципліни «Психологія педагогічної діяльності»
- •Словник дефініцій
- •Список використаних джерел
- •Психологія педагогічної діяльності
Вправа «Третій не зайвий»
Головною діючою особою в цьому випадку є «третейський суддя» – особа не конфліктна, котра повинна сприяти розв’язанню конфлікту, використовуючи для цього непрямі принципи.
1. Принцип виходу почуттів (тобто надання можливостей без перешкод виразити свої негативні емоції з приводу кого-небудь або чого-небудь ним зробленого, що зазвичай заспокоює конфліктогена).
Принцип емоційного відшкодування (дієвого співчуття неправому, – а не праві зазвичай обоє, – яке породжує паростки каяття).
Принцип авторитетного третього (який залишається таємницею для тих, хто конфліктує) використання обом відомої особи, яку вони поважають, у якості «посланця доброї волі».
Принцип примусового слухання (коли «авторитетний третій» пропонує тим, хто конфліктує, відповідати опонентові лише після того, як вони повторять останню репліку або зміст тиради, що, як правило, наочно демонструє тим, хто свариться, що вони просто не чують один одного, і це знижує розпал пристрастей).
Принцип обміну позицій (той самий «третій» пропонує ворогуючим помінятися місцями й від імені один одного продовжити сварку, що дозволяє їм побачити себе збоку).
Принцип розширення духовного обрію тим, що сперечаються (запис сварки на магнітофон і пред'явлення її конфліктуючим).
Вправа «Стратегія в діалозі»
Двох з учасників викликає ведучий, і потай від аудиторії та один від одного вони одержують завдання: перший – підтримувати діалог у своїй звичній манері, а інший – будь-якими способами утримувати лідерство у взаємодії. Вибір теми довільний. Хід і результати діалогу обговорюються.
Ще один варіант вправи: другий партнер повинен змусити напарника стати лідером діалогу.
Вправа «Модальність»
Спробуйте на хвилинку відчути себе підлітком або старшокласником. Що вони найчастіше чують у школі й будинку? Від учителів і батьків вони чують приблизно наступне: «Ти повинен добре вчитися!», «Ти повинен думати про майбутнє!», «Ти повинен поважати старших», «Ти повинен слухатися вчителів і батьків!». Майже немає фраз, побудованих у модальності можливого: «Ти можеш...», «Ти маєш право...», «Тобі цікаво...».
А тепер перейдіть у позицію вчителя чи батька. Що вони говорять про себе, звертаючись до підлітка або юнака? А говорять вони наступне: «Я можу тебе покарати...», «У мене є повне право...», «Я знаю, що робити...», «Я старше й розумніше...».
Що ж виходить у результаті? Відбувається чітко виражене протиріччя в модальності звертання до учня. Ті мовні засоби, які спрямовані на нього, формуються в модальності повинності, а те, що стосується самих дорослих (учителів, батьків), – у модальності можливого. Підлітки зрозуміли, що вони «не можуть нічого», для них – одні заборони, а дорослі – «можуть усе», у них – повна свобода дій.
Ця очевидна несправедливість загострює їхню взаємодію з дорослими й у низці випадків стає причиною конфліктів. Не можна забувати про те, що модальність повинності взагалі важко переноситься людиною, її відчуття викликає в неї тривожні, стресові стани, страх виявитися неспроможним. Безумовно, модальність повинності в обігу вчителя до учня необхідно звести до мінімуму. Давайте потренуємося! Типова фраза: «Ти повинен учитися». Краще сказати: «Я певен, що ти можеш добре вчитися». Типова фраза: «Ти повинен думати про майбутнє». Краще сказати: «Цікаво, якою людиною ти прагнув би стати? Яку професію думаєш обрати?». Типова фраза: «Ти повинен поважати старших». Краще сказати: «Ти знаєш: повага до старших – це елемент загальної культури людини». Типову фразу «Ти повинен слухатися вчителів і батьків!» краще замінити на: «Звичайно, ти можеш мати свою власну думку, але до думки старших корисно прислухатися».
А тепер спробуйте самостійно. Вам представлено типові фрази, які вчителі й батьки часто говорять підліткам і юнакам. Напишіть інші фрази, у яких модальність повинності треба перевести в модальність можливого при збереженні загального змісту висловлення: «Ми у твої роки жили набагато гірше! Ти повинен цінувати турботу старших», «Скільки можна ледарювати! Ти повинен, нарешті, почати навчатися!», «Ти постійно зриваєш мій урок! Ти повинен сидіти спокійно й уважно слухати!», «Хто з вас розбив скло в класі? Ти повинен говорити правду!».