- •Курс лекцій
- •Лекція 1.1 Властивості рідин та газів. Основне рівняння статики
- •2.Основні властивості рідин та газів
- •3. Основні рівняння гідростатики.
- •Лекція 1.2 Епюри гідростатичного тиску.
- •1. Види тиску
- •2. Прилади для вимірювання тиску (п’єзометри та вакуумметри).
- •Визначення сили тиску на криволінійні поверхні.
- •Епюри гідростатичного тиску.
- •Тиск рідини на плоскі та криволінійні поверхні.
- •4. Закон Архімеда. Гідравлічні машини.
- •Гідравлічні машини.
- •Лекція 2.1 Закони руху рідини.
- •Рівняння нерозривності потоку рідини
- •2. Рівняння Бернуллі для потоку ідеальної та реальної рідини.
- •Рівняння Бернуллі для усталеного потоку реальної рідини
- •Лекція 3.1. Рівняння Бернуллі для газів.
- •. Рівняння Бернуллі для потоку газу
- •2 Практичне застосування рівння Бернуллі.
- •2 1 S1 2 s2 h2 h сопло .1. Водомір Вентурі. (для виміру витрати рідини)
- •2.2. Трубка Піто (трубка повного напору)
- •Ствол-водомір
- •Види втрат напору.
- •2.1. Місцеві втрати напору.
- •1. Раптове розширення:
- •2. Дифузор:
- •3. Конфузор:
- •1. Метод розмірностей для визначення втрат напору по довжині.
- •2. Втрати напору при рівномірному русі рідини.
- •Основне рівняння рівномірного руху:
- •Коефіцієнт с можна визначити за наступними формулами :
- •3. Втрати напору при ламінарному русі.
- •4. Гідравлично гладкі та шорсткі труби.
- •Коефіцієнт гідравлічного тертя.
- •Втрати напору в пожежних рукавах.
- •Висновок по лекції.
- •4.6. Розрахунок трубопроводів.
- •1. Класифікація трубопроводів
- •2. Гідравлічний розрахунок трубопроводів
- •3. Розрахунок газопроводів з малим перепадом тиску
- •4. Розрахунок газопроводів при великих перепадах тиску.
- •Рух газу нерівномірний – це витікає з рівняння нерозривності:
- •Тоді рівняння Бернуллі у диференціальній формі має вигляд:
- •Так як більшість газопроводів прокладають у грунті, і без теплоізоляції – то проходить процес теплообміну між газом і навколишнім середовищем. Тоді рух газу можна прийняти ізотермічним.
- •Лекція 5.1. Гідравлічний удар в трубопроводах і пожежних рукавах
- •2.Гідравлічний удар в трубах.
- •Відношення швидкість розповсюдження ударної
- •У залежності від співвідношення часу повного пробігу хвилі (іноді цей час називають фазою удару) і часу tе розрізняють удар прямий і непрямий.
- •6. Підвищення напору при прямому гідравлічному ударі
- •7. Підвищення напору при непрямому гідравлічному ударі
- •Найбільший тиск при гідравлічному ударі
- •Лекція 6.1. Витікання рідин та газів через отвори
- •1. Класифікація отворів
- •2. Витікання рідини із круглого отвору (малого отвору при постійному напорі)
- •3. Витрати газу при витіканні через отвори.
- •Лекція 6.2. Витікання рідин та газів через насадки
- •1. Класифікація насадків.
- •Конічні насадки, що сходяться
- •2. Насадки для пожежних стволів.
- •Лекція 6.3. Витікання рідин через короткі труби.
- •1 Формули для розрахунку напору та витрат рідини.
- •2. Визначити висоту розташування насоса над рівнем води:
- •3.3. Розрахунок сифонного водопроводу.
- •Лекція 7.1. Гідравлічні струмені
- •1. Класифікація струменів:
- •2. Траєкторія суцільного струменя
- •Теоретична траєкторія суцільного струменя.
- •3. Формули для розрахунку суцільного струменя.
- •3.1. Вертикальний струмінь.
- •Висота вертикального суцільного струменя визначається по формулі Люгера (аналогічна теоретичній формулі):
- •Максимальна висота струменя спостерігається при наступному значенні н:
- •3.2. Похилі струмені.
- •Лекція 7.2 Реакція струменя. Розпилення струменя.
- •2. Способи розпилення струменя.
- •3. Затоплені струмені
- •1. Класифікація насосів.
- •2. Основні робочі параметри та їх характеристики насосів
- •2.1 Основні робочі параметри
- •2.2. Робочі характеристики насосів.
- •2.2.1 Зміна характеристик насоса (при зміні частоти обертання, геометричних розмірів робочого колеса, в’язкості рідини).
- •3. Робота насосів на мережу
- •Лекція 8.2 Подача води до місця пожежі
- •1. Схеми насосно – рукавних систем.
- •2. Визначення напору рукавної системи
- •3. Визначення витрат та кількості рукавів
- •Лекція 8.3. Паралельна робота насосів та трубопроводів.
- •1. Перекачка води автонасосами
- •Напір насоса що перкачує рідину:
- •2. Схеми подачі води на лафетні стволи
- •Розглянемо кожну задачу
Ствол-водомір
Ствол-водомір призначений для вимірювання розходу води, що подається від пожежних автомобілів.
Рм
Нм
Pатм
V1
S2 V2
S1
Нм — покази манометра
(14)
2.4. Струменеві апарати знайшли широке використання в пожежній справі для підсосу рідини, газу, порошку
Висновки по питанню
Ми вияснили, що робота багатьох приладів базується на використанні закону Бернуллі. Всі ці прилади Ви будете використовувати в практичній роботі.
Висновки по лекції
На лекції ми вивчили рівняння Бернуллі для реальних рідин і розглянули приклади практичного використання даного рівняння.
Реферативні виступи по темах:
1) водомір Вентурі
2) Трубка Піто
3) Ствол Піто
4) Струменеві апарати
8 рефератів на кожен взвод на практичне зайняття 3/3
Лекція 4.1. Режими руху.
1.Режим руху рідин
Рядом дослідників (Хагеном в 1839 р. і 1854р., Д.І.Менделеєвим в 1880р.) було замічено, що існують два принципово-різних режими руху рідини, які відрізняються різними залежностями сил тертя від швидкості руху.
Фізична сутність режимів руху рідини була найбільш повно досліджена в 1883р. англійським фізиком О. Рейнольдсом.
Схема дослідної установки показана на мал. 1.
|
1 - посудина з синькою 2 - резервуар з водою 3 - скляна трубка 4 - кран |
Якщо трохи відкрити кран 4 і тим самим дати можливість воді витікати із бака 2, то в трубі 3 встановиться деяка середня швидкість . Якщо тепер із посудини 1 випустити розчин синьки в потік води, то ми побачимо, що введена в трубку синька не буде перемішуватися з потоком води.
Струминка синьки буде чітко виділятися впродовж всієї довжини скляної труби, що вказує на шаровий характер течії рідини і на відсутність перемішування. По мірі відкривання крану 4 розхід рідини в трубі, тобто і величина середньої швидкості росте, але картина течії на початку не міняється і далі при визначеній швидкості потоку наступає швидка зміна режиму течії.
Струминка синьки чи фарби почне коливатися, що проходить за рахунок безперервної зміни (пульсації) в часі вектора швидкості в точках простору.
При підсиленні пульсації здійснюється перемішування зафарбованої струминки з усією масою потоку струминка швидко розмивається.
При
цьому ми бачимо вихреутворений і
обертовий рух рідини.
ламінарний (якщо струмені не розриваються)
турбулентний (якщо струмені розриваються)
Якщо зменшити швидкість руху, то знову відновиться шаруватий характер течії рідини.
Режим руху, а також сам рух рідини, при якому відсутня пульсація швидкості, що приводить до перемішування частинок, називається ламінарним (від латинського llamina - шар)
Режим руху, а також сам рух рідини з пульсацією швидкостей, що приведе до перемішування частинок потоку називають турбулентним. (від латинського turbulentus - безладний, невпорядкований)
Зміна режиму руху рідини в трубі відбувається при певній швидкості течії, яку називають кр .
Дослідження показують, що значення цієї швидкості прямо пропорційні кінетичному коефіцієнту в`язкості і обернено пропорційні діаметру труби.
- кінетичний коефіцієнт в`язкості; d - діаметр труби
Експериментально встановлено, що коефіцієнт пропорційності k має універсальне значення, тобто є однаковим для всіх газів і рідин і любих діаметрів труб.
Зміна режиму руху рідини, газів відбувається при відповідному співвідношенні між швидкістю, діаметром і в`язкістю.
Критичне число Рейнольдса Reкр 2320 - для рідин, що рухаються в круглих трубах.
Фактичне значення числа Рейнольдса визначається по фактичній швидкості течії.
(1),
де, V – швидкість руху рідини;
d – діаметр труби;
ν – коефіцієнт кінематичної в’язкості.
Умова існування того чи іншого режиму руху є:
якщо Re Re = 2320, має місце Ламінарний режим (для будь-якої рідини)
якщо Re Re = 2320, Турбулентний режим (для будь-якої рідини)
Зміна режимів течії при досягненні Reкр пояснюється тим, що один режим втрачає стійкість, а інший її отримує.
При Re Re кр ламінарний рух не відчуває невеликих коливань (не переходить в турбулентний) при невеликих вібраціях, шорсткості внутрішньої поверхні труби, недостатньо плавного входу з боку в трубу і т.п. Всі коливання рідини гасить вплив в`язкості і ламінарний режим є досить стійким.
При значеннях числа Рейнольдса, близьких до Re кр ламінарні течії становляться дуже чутливими до впливу факторів коливань, а при ReRe кр наступає стійкий турбулентний режим.
Існування ламінарного режиму можна затягнути, але в прикладних розрахунках будемо придержуватися значення Re кр
Або для не круглих труб. R – гідравлічний радіус.
Re = 4uR/n, (2)
Re = 580
Якщо Re > 2320 – турбулентний режим;
Re < 2320 – ламінарний режим.
Число Reкр.max змінюється від 4000 до 20000.
