3. Визначення витрат та кількості рукавів

При любому гідравлічному розрахунку насосно – рукавної лінії, найважливішим є забезпечення надійності подачі води по вибраній схемі.

Для цього потрібно знати подачу і витрату води із стволів, допустиму довжину рукавних ліній, напір, який може створити насос при необхідній витраті.

Якщо величина одержаного напору більша чи рівна необхідному Н_н.р. Н_необх., то подача води можлива.

Якщо Н_н.р. < Н_необх., то подачі води не буде ( вода не вил’ється).

Тоді необхідно або більш потужний насос використати, або змінити схему прокладки рукавної лініі.

Щоб визначити витрату можна скористуватись:

1. графічним способом (шляхом визначення робочої точки насоса і зняти значення Q_A з графіка).

2. аналітичним способом визначення Q зводиться до вирішення 2-х рівнянь:

Графік насоса:

Н = а – bQ² (14);

Графік трубопроводу:

H = Z + Hb + S_cQ² (15);

Прирівняємо праві сторони рівнянь:

a – bQ² = Z + Hb + S_cQ²;

a – Z – Hb = (b + S_c) Q² ;

Звідси

(16);

Тепер у рівнянні (11) виразимо опір через (питомий) опір рукавів:

S_m = Sn_m;

Напір для рукавної лінії візьмемо із (13) формули:

а – bQ² = (Sn_m + S_p) Q² + Z;

підставимо значення магістрального опору:

а – bQ² = (Sn_m + S_p) Q² + Z;

SQ²n_m = a – bQ² – S_pQ² – Z;

Звідси (17);

S – опір 1-го рукава магістралі.

Так як умови рельєфу різні, то ще враховується 20 % від загальної довжини.

(18).

Висновки:

1. Ми вивчили способи подачі води до місця пожежі;

2. Навчились визначати напір насоса для різних способів з’єднань рукавів.

3. Вивчили розрахункову формулу для визначення витрат та визначення кількості рукавів.

Лекція 8.3. Паралельна робота насосів та трубопроводів.

1. Перекачка води автонасосами

Схеми перекачки

Якщо вододжерело знаходиться на значній відстані від місця пожежі , часто напору , що розвиває один насос недостатньо для подачі необхідної кількості води для гасіння пожеж .

Для надійності необхідно використати послідовне з’єднання насосів , тобто воду подають в перекачку . Є три схеми перекачки :

1-ша схема - перекачки із насоса в насос .

При такій схемі потрібно слідкувати , щоб у всмоктуючому патрубку насосів тиск не перевищував допустимої величини .Інакше розірвуться рукава бо тиск передається по всій лінії . Pнадм.= 10м.Неможливо допустити і вакууму , бо знизиться подача і буде зрив роботи насоса , а рукави сплющаться . Тому перекачка по цій схемі потребує ретельного регулювання роботи насосів .

2 -га схема –перекачка через допоміжну ємність .

Перевагою 2-го способу є те , що можна постійно контролювати

рівень води в допоміжній ємності . Простіше регулювати режим

роботи насоса . Але не завжди є достатня кількість ємностей.

3-я схема перекачки через бак автоцистерни .

При цьому способі перекачки воду з цистерни забирають через всмоктуючий рукав , який опускають в горловину цистерни .

Воду можна перекачувати по одній , або 2-х паралельних рукавних лініях . При гідравлічних розрахунках не можна вести розрахунок на Q max , бо всі параметри будуть значно відрізнятися від максимальних .

Чому ?

Тому що не всі насоси нові, і змінюється рельєф місцевості по якій прокладені рукавні лінії і т. д.

Метою гідравлічного розрахунку є : - визначення відстані між насосами ;

- визначення кількості насосів .