- •Курс лекцій
- •Лекція 1.1 Властивості рідин та газів. Основне рівняння статики
- •2.Основні властивості рідин та газів
- •3. Основні рівняння гідростатики.
- •Лекція 1.2 Епюри гідростатичного тиску.
- •1. Види тиску
- •2. Прилади для вимірювання тиску (п’єзометри та вакуумметри).
- •Визначення сили тиску на криволінійні поверхні.
- •Епюри гідростатичного тиску.
- •Тиск рідини на плоскі та криволінійні поверхні.
- •4. Закон Архімеда. Гідравлічні машини.
- •Гідравлічні машини.
- •Лекція 2.1 Закони руху рідини.
- •Рівняння нерозривності потоку рідини
- •2. Рівняння Бернуллі для потоку ідеальної та реальної рідини.
- •Рівняння Бернуллі для усталеного потоку реальної рідини
- •Лекція 3.1. Рівняння Бернуллі для газів.
- •. Рівняння Бернуллі для потоку газу
- •2 Практичне застосування рівння Бернуллі.
- •2 1 S1 2 s2 h2 h сопло .1. Водомір Вентурі. (для виміру витрати рідини)
- •2.2. Трубка Піто (трубка повного напору)
- •Ствол-водомір
- •Види втрат напору.
- •2.1. Місцеві втрати напору.
- •1. Раптове розширення:
- •2. Дифузор:
- •3. Конфузор:
- •1. Метод розмірностей для визначення втрат напору по довжині.
- •2. Втрати напору при рівномірному русі рідини.
- •Основне рівняння рівномірного руху:
- •Коефіцієнт с можна визначити за наступними формулами :
- •3. Втрати напору при ламінарному русі.
- •4. Гідравлично гладкі та шорсткі труби.
- •Коефіцієнт гідравлічного тертя.
- •Втрати напору в пожежних рукавах.
- •Висновок по лекції.
- •4.6. Розрахунок трубопроводів.
- •1. Класифікація трубопроводів
- •2. Гідравлічний розрахунок трубопроводів
- •3. Розрахунок газопроводів з малим перепадом тиску
- •4. Розрахунок газопроводів при великих перепадах тиску.
- •Рух газу нерівномірний – це витікає з рівняння нерозривності:
- •Тоді рівняння Бернуллі у диференціальній формі має вигляд:
- •Так як більшість газопроводів прокладають у грунті, і без теплоізоляції – то проходить процес теплообміну між газом і навколишнім середовищем. Тоді рух газу можна прийняти ізотермічним.
- •Лекція 5.1. Гідравлічний удар в трубопроводах і пожежних рукавах
- •2.Гідравлічний удар в трубах.
- •Відношення швидкість розповсюдження ударної
- •У залежності від співвідношення часу повного пробігу хвилі (іноді цей час називають фазою удару) і часу tе розрізняють удар прямий і непрямий.
- •6. Підвищення напору при прямому гідравлічному ударі
- •7. Підвищення напору при непрямому гідравлічному ударі
- •Найбільший тиск при гідравлічному ударі
- •Лекція 6.1. Витікання рідин та газів через отвори
- •1. Класифікація отворів
- •2. Витікання рідини із круглого отвору (малого отвору при постійному напорі)
- •3. Витрати газу при витіканні через отвори.
- •Лекція 6.2. Витікання рідин та газів через насадки
- •1. Класифікація насадків.
- •Конічні насадки, що сходяться
- •2. Насадки для пожежних стволів.
- •Лекція 6.3. Витікання рідин через короткі труби.
- •1 Формули для розрахунку напору та витрат рідини.
- •2. Визначити висоту розташування насоса над рівнем води:
- •3.3. Розрахунок сифонного водопроводу.
- •Лекція 7.1. Гідравлічні струмені
- •1. Класифікація струменів:
- •2. Траєкторія суцільного струменя
- •Теоретична траєкторія суцільного струменя.
- •3. Формули для розрахунку суцільного струменя.
- •3.1. Вертикальний струмінь.
- •Висота вертикального суцільного струменя визначається по формулі Люгера (аналогічна теоретичній формулі):
- •Максимальна висота струменя спостерігається при наступному значенні н:
- •3.2. Похилі струмені.
- •Лекція 7.2 Реакція струменя. Розпилення струменя.
- •2. Способи розпилення струменя.
- •3. Затоплені струмені
- •1. Класифікація насосів.
- •2. Основні робочі параметри та їх характеристики насосів
- •2.1 Основні робочі параметри
- •2.2. Робочі характеристики насосів.
- •2.2.1 Зміна характеристик насоса (при зміні частоти обертання, геометричних розмірів робочого колеса, в’язкості рідини).
- •3. Робота насосів на мережу
- •Лекція 8.2 Подача води до місця пожежі
- •1. Схеми насосно – рукавних систем.
- •2. Визначення напору рукавної системи
- •3. Визначення витрат та кількості рукавів
- •Лекція 8.3. Паралельна робота насосів та трубопроводів.
- •1. Перекачка води автонасосами
- •Напір насоса що перкачує рідину:
- •2. Схеми подачі води на лафетні стволи
- •Розглянемо кожну задачу
Епюри гідростатичного тиску.
Епюра - графічне зображення розподілу гідростатичного тиску в плоскості розглядаємої поверхні, виконане в визначеному масштабі.
Для побудови епюри використовують рівняння розподілу тиску в рідині в стані спокою.
Р=rgh (9)
З геометричної точки зору ця формула представляє собою рівняння прямої лінії. Для побудови прямої лінії достатньо знати положення двох її точок. В точці А, наприклад, тиск на плоску фігуру дорівнює нулю так як h=0
C
p=rgh
В
точці В тиск = rgh.
Відкладемо перпендикуляр до площини
фігури вектор
Тоді, з’єднавши точки АC, одержимо
графічне зображення розподілу
гідростатичного тиску на плоску фігуру
у вигляді прямокутного трикутника.
При побудові епюр гідростатичного тиску використовують два основних принципи , які витікають із властивостей гідростатичного тиску:
- гідростатичний тиск є векторною величиною. Вектор гідростатичного тиску направлений по нормалі до поверхні тіла, зануреного в рідину;
модуль вектора гідростатичного тиску визначається:
Рабс=Ратм+ rgh (10)
Тиск рідини на плоскі та криволінійні поверхні.
Центр мас - це особлива точка тіла, якщо прикладати сили в центр мас, то тіло буде рухатися не повертаючись.
Сила тиску Р перпендикулярна до розглядаємої поверхні і проходить через центр тяжіння (центр мас) епюри тиску.
Центр тяжіння - це точка прикладання рівнодіючої всіх елементарних сил даної силової фігури.
Таким чином, для визначення сили і центру тиску графічним способом необхідно:
1. Побудувати епюру тиску.
2. Визначити площу епюри тиску.
Сила тиску дорівнює площі епюри помноженій на ширину стінки, тобто об’єму епюри тиску.
P=Sепюри Bстінки (11)
4. Визначити центр тяжіння епюри тиску.
5. Сила тиску проходить через центр тяжіння епюри і направлена нормально до поверхні.
Визначимо центр тиску рідини на плоскі стінки:
а) при прямокутній епюрі тиску:
б) при трикутній епюрі тиску:
|
|
|
в) при трапецеїдальній епюрі тиску:
|
|
Сила надлишкового гідростатичного тиску для плоских прямокутних стінок визначається
а)
|
Горизонтально
б) Р=rghs |
gh в)
b -ширина стінки
|
Визначення сили тиску на криволінійні поверхні.
Вертикальна складова сили тиску рідини на криволінійну поверхню дорівнює вазі рідини в об’ємі тіла тиску, (Ру).
Горизонтальна складова сили тиску на криволінійну поверхню дорівнює силі тиску на проекцію площі Sу криволінійної поверхні на вертикальну площину.
|
Ру = rgv верт складова
Px = rghц.т.Sу гор. складова
|
hц.т - глибина занурення центра тяжіння ;
Sу - площа вертикальної проекції АВ ;
V – об’єм тіла огороджений поверхнею АВ і її проекціями на горизонтальну і вертикальну координатні площини. Це тіло називається тілом тиску.
Ррез=
(12)
- проходить через центр тяжіння епюри
тиску на вертикальну проекцію криволінійної
поверхні.
- проходить через центр тяжіння тіла
тиску W.
Точка перетину лінії дії вектора Р з криволінійною поверхнею є центром тиску.

Вертикально