- •Курс лекцій
- •Лекція 1.1 Властивості рідин та газів. Основне рівняння статики
- •2.Основні властивості рідин та газів
- •3. Основні рівняння гідростатики.
- •Лекція 1.2 Епюри гідростатичного тиску.
- •1. Види тиску
- •2. Прилади для вимірювання тиску (п’єзометри та вакуумметри).
- •Визначення сили тиску на криволінійні поверхні.
- •Епюри гідростатичного тиску.
- •Тиск рідини на плоскі та криволінійні поверхні.
- •4. Закон Архімеда. Гідравлічні машини.
- •Гідравлічні машини.
- •Лекція 2.1 Закони руху рідини.
- •Рівняння нерозривності потоку рідини
- •2. Рівняння Бернуллі для потоку ідеальної та реальної рідини.
- •Рівняння Бернуллі для усталеного потоку реальної рідини
- •Лекція 3.1. Рівняння Бернуллі для газів.
- •. Рівняння Бернуллі для потоку газу
- •2 Практичне застосування рівння Бернуллі.
- •2 1 S1 2 s2 h2 h сопло .1. Водомір Вентурі. (для виміру витрати рідини)
- •2.2. Трубка Піто (трубка повного напору)
- •Ствол-водомір
- •Види втрат напору.
- •2.1. Місцеві втрати напору.
- •1. Раптове розширення:
- •2. Дифузор:
- •3. Конфузор:
- •1. Метод розмірностей для визначення втрат напору по довжині.
- •2. Втрати напору при рівномірному русі рідини.
- •Основне рівняння рівномірного руху:
- •Коефіцієнт с можна визначити за наступними формулами :
- •3. Втрати напору при ламінарному русі.
- •4. Гідравлично гладкі та шорсткі труби.
- •Коефіцієнт гідравлічного тертя.
- •Втрати напору в пожежних рукавах.
- •Висновок по лекції.
- •4.6. Розрахунок трубопроводів.
- •1. Класифікація трубопроводів
- •2. Гідравлічний розрахунок трубопроводів
- •3. Розрахунок газопроводів з малим перепадом тиску
- •4. Розрахунок газопроводів при великих перепадах тиску.
- •Рух газу нерівномірний – це витікає з рівняння нерозривності:
- •Тоді рівняння Бернуллі у диференціальній формі має вигляд:
- •Так як більшість газопроводів прокладають у грунті, і без теплоізоляції – то проходить процес теплообміну між газом і навколишнім середовищем. Тоді рух газу можна прийняти ізотермічним.
- •Лекція 5.1. Гідравлічний удар в трубопроводах і пожежних рукавах
- •2.Гідравлічний удар в трубах.
- •Відношення швидкість розповсюдження ударної
- •У залежності від співвідношення часу повного пробігу хвилі (іноді цей час називають фазою удару) і часу tе розрізняють удар прямий і непрямий.
- •6. Підвищення напору при прямому гідравлічному ударі
- •7. Підвищення напору при непрямому гідравлічному ударі
- •Найбільший тиск при гідравлічному ударі
- •Лекція 6.1. Витікання рідин та газів через отвори
- •1. Класифікація отворів
- •2. Витікання рідини із круглого отвору (малого отвору при постійному напорі)
- •3. Витрати газу при витіканні через отвори.
- •Лекція 6.2. Витікання рідин та газів через насадки
- •1. Класифікація насадків.
- •Конічні насадки, що сходяться
- •2. Насадки для пожежних стволів.
- •Лекція 6.3. Витікання рідин через короткі труби.
- •1 Формули для розрахунку напору та витрат рідини.
- •2. Визначити висоту розташування насоса над рівнем води:
- •3.3. Розрахунок сифонного водопроводу.
- •Лекція 7.1. Гідравлічні струмені
- •1. Класифікація струменів:
- •2. Траєкторія суцільного струменя
- •Теоретична траєкторія суцільного струменя.
- •3. Формули для розрахунку суцільного струменя.
- •3.1. Вертикальний струмінь.
- •Висота вертикального суцільного струменя визначається по формулі Люгера (аналогічна теоретичній формулі):
- •Максимальна висота струменя спостерігається при наступному значенні н:
- •3.2. Похилі струмені.
- •Лекція 7.2 Реакція струменя. Розпилення струменя.
- •2. Способи розпилення струменя.
- •3. Затоплені струмені
- •1. Класифікація насосів.
- •2. Основні робочі параметри та їх характеристики насосів
- •2.1 Основні робочі параметри
- •2.2. Робочі характеристики насосів.
- •2.2.1 Зміна характеристик насоса (при зміні частоти обертання, геометричних розмірів робочого колеса, в’язкості рідини).
- •3. Робота насосів на мережу
- •Лекція 8.2 Подача води до місця пожежі
- •1. Схеми насосно – рукавних систем.
- •2. Визначення напору рукавної системи
- •3. Визначення витрат та кількості рукавів
- •Лекція 8.3. Паралельна робота насосів та трубопроводів.
- •1. Перекачка води автонасосами
- •Напір насоса що перкачує рідину:
- •2. Схеми подачі води на лафетні стволи
- •Розглянемо кожну задачу
1. Раптове розширення:
2
ω1
ω1 ω2 ζpp= 1 - ― ; (12)
ω2
ω2
ζpзв = ( ― - 1 ) 2 , ζpзв = 0.5 ( 1 – d22 / d12 ) (13) ω1 ω2
ω1
2. Дифузор:
ω2
ω1
ω2
ζд
= k ( ―
-1 )2
(14),
k
= f (α)
ω1
α –кут конусності
3. Конфузор:
1 d1
ζк = k2 ( ― -1 )2 , ζк = ζк вх 1 – ( ― )2 + ζтр (15),
E d2
λсp d2
ζтр = ― 1 – ( ― )2 (16)
8 sinα/2 d1
4. Вхід через сітку: ζ = 1…5.
5. Вхід в всмоктуючу трубу (з сіткою і клапаном)
ζ = 2.2/√d ;
6. Вхід в трубу із резервуара:
а) при гострих “кромках” ζвх =0.5;
б) при закруглених - ζвх =0.2;
в) при плавному вході ζвх =0.05;
7. Вихід води в резервуар ζвих =1.
8. Коліна і закруглення. θ = 15 – 900, а по формулі Френкеля
ζк = sinθ.
Є табличні дані для деяких діаметрів труб.
ВИСНОВОК: на лекції ми вивчили 2 режими руху, критичне число Рейнольдса (2320) за яким визначаються режими руху; види втрат напору та розрахункові формули для визначення втрат напору в місцевих опорах.
Лекція 4.2. Втрати напору в трубопроводах та пожежних рукавах.
1. Метод розмірностей для визначення втрат напору по довжині.
Всі явища в природі підкоряються законам. Закони можна виразити залежностями. В залежності входять визначаючі величини від Х1 до Хn. Сюди входять розмірні і безрозмірні величини. Ці величини можуть бути постійними і перемінними.
Безрозмірні постійні величини повинні відрізнятись від одиниці b¹1.
Пі - теорему довів російський вчений Г.А.Федерман в 1911р.
Пі - теорема: всяке рівняння, що виражає деяку фізичну закономірність, а тому незалежно від вибору системи одиниць вимірювання, зв’язує собою N фізичних величин, серед яких n величин володіють незалежними розмірностями, можна перетворити в рівняння яке зв’язує (N-n) незалежних комплексів, складених із згаданих N фізичних величин.
При визначенні втрат напору можемо представити це у вигляді слідуючої залежності
(1)
Ми знаємо такі незалежні розмірності: ½L½-м; ½М½-кг; ½Т½-с n=3
Тоді (N-n)=2. Значить у нас для (1) може бути 2 безрозмірні комплекси; у (1) залишаємо 3 основні величини в яких незалежна розмірність це U,d,r.
Запишемо
їх також в наступному вигляді: |Ni|=
(2)
де Ni - може бути люба із інших величин, x,y,z - показники степеня при яких розмірності обох частин виражена однаково.
(3)
(4)
Тоді згідно теореми Пі маємо вираз (4)
Тоді ми можемо одержати слідуючі 2 б/р комплекси для m і Ñ
(5)
(6)
Тоді маємо:
(7)
Виразивши розмірності величин через розмірність довжини, маси і часу; прирівнявши показники степенів при однойменних розмірностях знайдемо слідуючий вигляд комплексів:
(8)
Приклад одержання другого б/р комплекту:
½Ñ½=
(9)
Замінимо на розмірність
Для М показники степеня:
I=
підставимо значення
і
для ½Т½ 0= ;
для ½М½ 0= ;
I=0+
-0;
=1
Тоді формула (1) прийме вигляд:
Так як Ñ=rghе, то
Помножимо обидві частини рівняння на 2
Знайдемо звідси hе:
Позначимо
тоді:
(14)
де l - гідравлічний коефіцієнт опору
l - довжина
d - діаметр
v - швидкість руху; g=9,81м/c2
Цю формулу називають формулою Вейсбаха Дарсі, а коефіцієнт l - коефіцієнтом Дарсі.
Замінимо d на 4R
де С - коефіцієнт Шезі
R - гідравлічний радіус
i - гідравлічний уклон
С визначають формулі Павловського:
(19)
n і y коефіцієнти.
(20)
формула Манінга
(21)
формула Агроскіна
Звідси
можемо визначити
через C і R
(22)
Отже втрати напору по довжині можемо знайти по залежностях 15 і 22.
