- •Курс лекцій
- •Лекція 1.1 Властивості рідин та газів. Основне рівняння статики
- •2.Основні властивості рідин та газів
- •3. Основні рівняння гідростатики.
- •Лекція 1.2 Епюри гідростатичного тиску.
- •1. Види тиску
- •2. Прилади для вимірювання тиску (п’єзометри та вакуумметри).
- •Визначення сили тиску на криволінійні поверхні.
- •Епюри гідростатичного тиску.
- •Тиск рідини на плоскі та криволінійні поверхні.
- •4. Закон Архімеда. Гідравлічні машини.
- •Гідравлічні машини.
- •Лекція 2.1 Закони руху рідини.
- •Рівняння нерозривності потоку рідини
- •2. Рівняння Бернуллі для потоку ідеальної та реальної рідини.
- •Рівняння Бернуллі для усталеного потоку реальної рідини
- •Лекція 3.1. Рівняння Бернуллі для газів.
- •. Рівняння Бернуллі для потоку газу
- •2 Практичне застосування рівння Бернуллі.
- •2 1 S1 2 s2 h2 h сопло .1. Водомір Вентурі. (для виміру витрати рідини)
- •2.2. Трубка Піто (трубка повного напору)
- •Ствол-водомір
- •Види втрат напору.
- •2.1. Місцеві втрати напору.
- •1. Раптове розширення:
- •2. Дифузор:
- •3. Конфузор:
- •1. Метод розмірностей для визначення втрат напору по довжині.
- •2. Втрати напору при рівномірному русі рідини.
- •Основне рівняння рівномірного руху:
- •Коефіцієнт с можна визначити за наступними формулами :
- •3. Втрати напору при ламінарному русі.
- •4. Гідравлично гладкі та шорсткі труби.
- •Коефіцієнт гідравлічного тертя.
- •Втрати напору в пожежних рукавах.
- •Висновок по лекції.
- •4.6. Розрахунок трубопроводів.
- •1. Класифікація трубопроводів
- •2. Гідравлічний розрахунок трубопроводів
- •3. Розрахунок газопроводів з малим перепадом тиску
- •4. Розрахунок газопроводів при великих перепадах тиску.
- •Рух газу нерівномірний – це витікає з рівняння нерозривності:
- •Тоді рівняння Бернуллі у диференціальній формі має вигляд:
- •Так як більшість газопроводів прокладають у грунті, і без теплоізоляції – то проходить процес теплообміну між газом і навколишнім середовищем. Тоді рух газу можна прийняти ізотермічним.
- •Лекція 5.1. Гідравлічний удар в трубопроводах і пожежних рукавах
- •2.Гідравлічний удар в трубах.
- •Відношення швидкість розповсюдження ударної
- •У залежності від співвідношення часу повного пробігу хвилі (іноді цей час називають фазою удару) і часу tе розрізняють удар прямий і непрямий.
- •6. Підвищення напору при прямому гідравлічному ударі
- •7. Підвищення напору при непрямому гідравлічному ударі
- •Найбільший тиск при гідравлічному ударі
- •Лекція 6.1. Витікання рідин та газів через отвори
- •1. Класифікація отворів
- •2. Витікання рідини із круглого отвору (малого отвору при постійному напорі)
- •3. Витрати газу при витіканні через отвори.
- •Лекція 6.2. Витікання рідин та газів через насадки
- •1. Класифікація насадків.
- •Конічні насадки, що сходяться
- •2. Насадки для пожежних стволів.
- •Лекція 6.3. Витікання рідин через короткі труби.
- •1 Формули для розрахунку напору та витрат рідини.
- •2. Визначити висоту розташування насоса над рівнем води:
- •3.3. Розрахунок сифонного водопроводу.
- •Лекція 7.1. Гідравлічні струмені
- •1. Класифікація струменів:
- •2. Траєкторія суцільного струменя
- •Теоретична траєкторія суцільного струменя.
- •3. Формули для розрахунку суцільного струменя.
- •3.1. Вертикальний струмінь.
- •Висота вертикального суцільного струменя визначається по формулі Люгера (аналогічна теоретичній формулі):
- •Максимальна висота струменя спостерігається при наступному значенні н:
- •3.2. Похилі струмені.
- •Лекція 7.2 Реакція струменя. Розпилення струменя.
- •2. Способи розпилення струменя.
- •3. Затоплені струмені
- •1. Класифікація насосів.
- •2. Основні робочі параметри та їх характеристики насосів
- •2.1 Основні робочі параметри
- •2.2. Робочі характеристики насосів.
- •2.2.1 Зміна характеристик насоса (при зміні частоти обертання, геометричних розмірів робочого колеса, в’язкості рідини).
- •3. Робота насосів на мережу
- •Лекція 8.2 Подача води до місця пожежі
- •1. Схеми насосно – рукавних систем.
- •2. Визначення напору рукавної системи
- •3. Визначення витрат та кількості рукавів
- •Лекція 8.3. Паралельна робота насосів та трубопроводів.
- •1. Перекачка води автонасосами
- •Напір насоса що перкачує рідину:
- •2. Схеми подачі води на лафетні стволи
- •Розглянемо кожну задачу
Лекція 8.2 Подача води до місця пожежі
1. Схеми насосно – рукавних систем.
Якщо джерела водопостачання розташовані на значній відстані від місця пожежі і один автонасос не може забезпечити подачу води то її перекачують по рукавних лініях.
Для перекачки води до місця пожежі використовують наступні схеми насосно – рукавних систем.
з послідовним з’єднанням рукавів однакового діаметра,
,
це при Qmin
;
з послідовним з’єднанням рукавів різних діаметрів;
з паралельним з’єднанням рукавів (для великих пожеж);
із змішаним з’єднанням рукавів;
,
при Qmax
з гідроелеватором.
В пожежній практиці найчастіше використовують схеми з паралельним і змішаним з’єднанням рукавів.
2. Визначення напору рукавної системи
При гідравлічних розрахунках насосно – рукавної системи необхідно:
визначити напір біля насоса, (Q, Hств, схема з’єднання);
визначити витрати води із стволів (при заданих напорі насоса і схеми подачі) ;
визначити допустиму довжину рукавних ліній ( при заданих Q та Н насоса);
Визначення необхідного напору насоса.
Під час роботи напір фіксується по манометру, який встановлений на напірному патрубку ( Рман.).
Величина цього напору визначається по формулі (1), (на нагнітальному трубопроводі):
Ннагн. = hc + Hв + Z (1),
де hc – втрати напору в рукавній системі;
Нв – вільний напір перед стволом, що дає можливість виливатись воді (струменя);
Z – висота розташування ствола відносно осі насоса.
Величина втрат напору залежить від схеми з’єднання, які ми визначимо для 3 – х з’єднань.
для послідовних з’єднань ( задані d, l, Q, n , для однакових d),
Sсист. = Si n (2);
де Ss – опір одного рукава;
n – кількість рукавів в рукавній лініі.
для різних d:
hS
= h1
+ h2
+ … hn
=
;
hS = Sc Q2 + Z (3);
Тоді напір, який необхідний насосу:
Нн = Sc Q2 + Z (4)
де Z – висота розташування ствола відносно осі насоса;
Sс – опір системи.
для паралельно з’єднаних ліній:
Q = Q1 + Q2 + …Qn;
h1 = h2 = hA – HB = hc;
h1 = S1 Q12; h2 = S2 Q22; hn = SnQn2;
Звідси
Винесемо
;
Звідси
Тоді hc = Sc Q2 (5);
Якщо паралельні ділянки рівноцінні, то загальний опір системи буде меньше опору одної ділянки в R2:
Sc
=
(6);
де S1 – опір одної ділянки;
k – кількість паралельних ліній.
При паралельному з’єднанні ліній значно знижується загальний опір у порівнянні з однією лінією.
(якщо
k
= 2-і лінії, то
k
= 3-и
лінії, то
).
для змішаної системи (вода від насоса подається по магістральній лінії через розгалуження до 3 – х пожежних стволів)
Опір одної лінії з приєднаним стволом Sp=n1S1 + S1ств
Опір після розгалуження:
(7);
Опір магістральної лінії:
Sm = nm S (8);
Опір всієї системи:
Sc = Sm + Sp (9);
Загальний опір робочих ліній Sр визначається по правилу паралельних з’єднань:
(10);
Sc = Sm + Sp (11)
Qm = Q1 + Q2 + Q3 (12)
Необхідний напір насоса:
Hн = ( Sm + Sp ) Qm2 + Z (13)
