- •Курс лекцій
- •Лекція 1.1 Властивості рідин та газів. Основне рівняння статики
- •2.Основні властивості рідин та газів
- •3. Основні рівняння гідростатики.
- •Лекція 1.2 Епюри гідростатичного тиску.
- •1. Види тиску
- •2. Прилади для вимірювання тиску (п’єзометри та вакуумметри).
- •Визначення сили тиску на криволінійні поверхні.
- •Епюри гідростатичного тиску.
- •Тиск рідини на плоскі та криволінійні поверхні.
- •4. Закон Архімеда. Гідравлічні машини.
- •Гідравлічні машини.
- •Лекція 2.1 Закони руху рідини.
- •Рівняння нерозривності потоку рідини
- •2. Рівняння Бернуллі для потоку ідеальної та реальної рідини.
- •Рівняння Бернуллі для усталеного потоку реальної рідини
- •Лекція 3.1. Рівняння Бернуллі для газів.
- •. Рівняння Бернуллі для потоку газу
- •2 Практичне застосування рівння Бернуллі.
- •2 1 S1 2 s2 h2 h сопло .1. Водомір Вентурі. (для виміру витрати рідини)
- •2.2. Трубка Піто (трубка повного напору)
- •Ствол-водомір
- •Види втрат напору.
- •2.1. Місцеві втрати напору.
- •1. Раптове розширення:
- •2. Дифузор:
- •3. Конфузор:
- •1. Метод розмірностей для визначення втрат напору по довжині.
- •2. Втрати напору при рівномірному русі рідини.
- •Основне рівняння рівномірного руху:
- •Коефіцієнт с можна визначити за наступними формулами :
- •3. Втрати напору при ламінарному русі.
- •4. Гідравлично гладкі та шорсткі труби.
- •Коефіцієнт гідравлічного тертя.
- •Втрати напору в пожежних рукавах.
- •Висновок по лекції.
- •4.6. Розрахунок трубопроводів.
- •1. Класифікація трубопроводів
- •2. Гідравлічний розрахунок трубопроводів
- •3. Розрахунок газопроводів з малим перепадом тиску
- •4. Розрахунок газопроводів при великих перепадах тиску.
- •Рух газу нерівномірний – це витікає з рівняння нерозривності:
- •Тоді рівняння Бернуллі у диференціальній формі має вигляд:
- •Так як більшість газопроводів прокладають у грунті, і без теплоізоляції – то проходить процес теплообміну між газом і навколишнім середовищем. Тоді рух газу можна прийняти ізотермічним.
- •Лекція 5.1. Гідравлічний удар в трубопроводах і пожежних рукавах
- •2.Гідравлічний удар в трубах.
- •Відношення швидкість розповсюдження ударної
- •У залежності від співвідношення часу повного пробігу хвилі (іноді цей час називають фазою удару) і часу tе розрізняють удар прямий і непрямий.
- •6. Підвищення напору при прямому гідравлічному ударі
- •7. Підвищення напору при непрямому гідравлічному ударі
- •Найбільший тиск при гідравлічному ударі
- •Лекція 6.1. Витікання рідин та газів через отвори
- •1. Класифікація отворів
- •2. Витікання рідини із круглого отвору (малого отвору при постійному напорі)
- •3. Витрати газу при витіканні через отвори.
- •Лекція 6.2. Витікання рідин та газів через насадки
- •1. Класифікація насадків.
- •Конічні насадки, що сходяться
- •2. Насадки для пожежних стволів.
- •Лекція 6.3. Витікання рідин через короткі труби.
- •1 Формули для розрахунку напору та витрат рідини.
- •2. Визначити висоту розташування насоса над рівнем води:
- •3.3. Розрахунок сифонного водопроводу.
- •Лекція 7.1. Гідравлічні струмені
- •1. Класифікація струменів:
- •2. Траєкторія суцільного струменя
- •Теоретична траєкторія суцільного струменя.
- •3. Формули для розрахунку суцільного струменя.
- •3.1. Вертикальний струмінь.
- •Висота вертикального суцільного струменя визначається по формулі Люгера (аналогічна теоретичній формулі):
- •Максимальна висота струменя спостерігається при наступному значенні н:
- •3.2. Похилі струмені.
- •Лекція 7.2 Реакція струменя. Розпилення струменя.
- •2. Способи розпилення струменя.
- •3. Затоплені струмені
- •1. Класифікація насосів.
- •2. Основні робочі параметри та їх характеристики насосів
- •2.1 Основні робочі параметри
- •2.2. Робочі характеристики насосів.
- •2.2.1 Зміна характеристик насоса (при зміні частоти обертання, геометричних розмірів робочого колеса, в’язкості рідини).
- •3. Робота насосів на мережу
- •Лекція 8.2 Подача води до місця пожежі
- •1. Схеми насосно – рукавних систем.
- •2. Визначення напору рукавної системи
- •3. Визначення витрат та кількості рукавів
- •Лекція 8.3. Паралельна робота насосів та трубопроводів.
- •1. Перекачка води автонасосами
- •Напір насоса що перкачує рідину:
- •2. Схеми подачі води на лафетні стволи
- •Розглянемо кожну задачу
Лекція 7.2 Реакція струменя. Розпилення струменя.
1 Реакція струменя. Тиск струменя.
Коли струмінь рідини, що витікає із насадка, зустрічає на своєму шляху тверду перешкоду, то він тисне на цю перешкоду. Величину цієї сили називають силою тискуабо силою удару струменя. Ця сила залежить від середньої швидкості і розмірів поперечного перерізу струменя рідини, форми і розмірів перешкоди і її розташування по відношенню до струменя. Такі явища ми спостерігаємо при ударі води по лопастях водяних коліс, турбін, ударі хвилі в стінку набережної і ударі струменя, що вилітає із бранспойта.
Розглянемо загальний випадок, коли струмінь наштовується на якусь нерухому перепону, що має вид циліндричної криволінійної поверхні.Після удару струмінь розтікається на дві симетричні частини в протилежні сторони під якимось кутом альфа. Так як струмінь поділений симетрично, V2=V3; Q2=Q3
Сила опору яка протидіє руху струменя при витіканні з насадка називається його реакцією.
mV1 - mV2 = Ft (1)
де m - маса рідини;
V1 - швидкість в перерізі І-І
V2 - швидкість в перерізі ІІ-ІІ
t - час руху рідини від І-І, до ІІ-ІІ.
F - сила рекції струменя.
Швидкість V1 значно менша від V2 тоді mV1 - нехтуємо.
Тоді вираз (1) буде мати виглдяд:
F = – mV2 (2)
Маса води m, що пройшла за час t: m = ρ Q
якщо Q = ω2 V2 то одержимо m = ω2 V2 ρ (3)
F=-ω2 V2 ρ (4)
Помножимо і поділимо (4) на 2g,
F=-2ρgω2
так
як
=H,
ρgH=P
то формула
(4) матиме вигляд: F=-2Pω2
(5)
Сила реакції прямопропорційна тиску перед насадком та площі поперечного перерізу його, а напрямок має протилежний руху струменя.
Для ручних стволів F=80…300H
Для лафетних F=500…4000H
Тому лафетні стволи встановлюють на спеціальних пристроях, або в стаціонарному положенні.
2. Способи розпилення струменя.
На кожну каплю рідини під час руху діють: сили опору повітря, сили тяжіння, сили поверхневого натягу.
При цьому, в різних точках краплини, діє різний тиск. За рахунок зміни тиску в середині краплини виникає рух рідини. Крапля змінює форму і розпадається на дрібні частини.
Цей процес проходить поки не встановиться рівновага між силами поверхневого натягу і динамічною дією повітря на поверхню краплини.
Розпилені водяні струмені складаються із маси окремих летячих крапель. Основними характеристиками розпиленого струменя є :
- форма струменя;
- дальнобійність;
- кут конусності;
- розміри крапель та їх розподіл по перерізу потоку;
- величина напору перед насадком;
- витрати для цього напору.
Діаметр крапель, що виходять з насадка залежить від способу розпилення струменя. Є три способи розпилення:
- відцентровий
- пневматичний
- механічний
Відцентровий спосіб за допомогою відцентрових розпилювачів використовують в теплотехніці та енергетиці (для подачі палива в камери згорання).
Їх використовують в пінних генераторах (високократної піни) та в швидкодіючих установках типу БАПС.
У вихрову камеру рідина входить тангенціально обертаючись переміщуэться по напрямку до вихідного отвору. На виході з отвору доцентрові сили на потік не діють. Частинки рідини розлітаються по дотичній до циліндричної поверхні вихідного отвору.
Q=
,
де
=0,24
– 0,64 (це імпіричні дані).
Пневматичний спосіб розпилення струменя проводять паром чи повітрям під тиском. (Pн, або Pвак).
Такі розпилювачі використовують для одержання пінних та газоводяних струменів.
Механічний спосіб за допомогою гвинтового розпилювача.
Розпилення проходить за рахунок удару у перепону. Такі розпилювачі використовують в стаціонарних установках для гасіння пожеж та в стволах розпилювачах
Гвинтовий розпилювач ударної дії зроблений у вигляді гвинта з перемінним кроком і нахилом, що змінюється. Кожен виток спіралі зрізує із водяного струменя тоненьку плівку, яка зривається і розпадається на дрібні крапельки. При Н = 60-80м можна одержати діаметр краплини 100-120 мк. Часто роблять щілинні та іншого типу розпилювачі. Використовують комбіновані насадки та інші.
