- •Курс лекцій
- •Лекція 1.1 Властивості рідин та газів. Основне рівняння статики
- •2.Основні властивості рідин та газів
- •3. Основні рівняння гідростатики.
- •Лекція 1.2 Епюри гідростатичного тиску.
- •1. Види тиску
- •2. Прилади для вимірювання тиску (п’єзометри та вакуумметри).
- •Визначення сили тиску на криволінійні поверхні.
- •Епюри гідростатичного тиску.
- •Тиск рідини на плоскі та криволінійні поверхні.
- •4. Закон Архімеда. Гідравлічні машини.
- •Гідравлічні машини.
- •Лекція 2.1 Закони руху рідини.
- •Рівняння нерозривності потоку рідини
- •2. Рівняння Бернуллі для потоку ідеальної та реальної рідини.
- •Рівняння Бернуллі для усталеного потоку реальної рідини
- •Лекція 3.1. Рівняння Бернуллі для газів.
- •. Рівняння Бернуллі для потоку газу
- •2 Практичне застосування рівння Бернуллі.
- •2 1 S1 2 s2 h2 h сопло .1. Водомір Вентурі. (для виміру витрати рідини)
- •2.2. Трубка Піто (трубка повного напору)
- •Ствол-водомір
- •Види втрат напору.
- •2.1. Місцеві втрати напору.
- •1. Раптове розширення:
- •2. Дифузор:
- •3. Конфузор:
- •1. Метод розмірностей для визначення втрат напору по довжині.
- •2. Втрати напору при рівномірному русі рідини.
- •Основне рівняння рівномірного руху:
- •Коефіцієнт с можна визначити за наступними формулами :
- •3. Втрати напору при ламінарному русі.
- •4. Гідравлично гладкі та шорсткі труби.
- •Коефіцієнт гідравлічного тертя.
- •Втрати напору в пожежних рукавах.
- •Висновок по лекції.
- •4.6. Розрахунок трубопроводів.
- •1. Класифікація трубопроводів
- •2. Гідравлічний розрахунок трубопроводів
- •3. Розрахунок газопроводів з малим перепадом тиску
- •4. Розрахунок газопроводів при великих перепадах тиску.
- •Рух газу нерівномірний – це витікає з рівняння нерозривності:
- •Тоді рівняння Бернуллі у диференціальній формі має вигляд:
- •Так як більшість газопроводів прокладають у грунті, і без теплоізоляції – то проходить процес теплообміну між газом і навколишнім середовищем. Тоді рух газу можна прийняти ізотермічним.
- •Лекція 5.1. Гідравлічний удар в трубопроводах і пожежних рукавах
- •2.Гідравлічний удар в трубах.
- •Відношення швидкість розповсюдження ударної
- •У залежності від співвідношення часу повного пробігу хвилі (іноді цей час називають фазою удару) і часу tе розрізняють удар прямий і непрямий.
- •6. Підвищення напору при прямому гідравлічному ударі
- •7. Підвищення напору при непрямому гідравлічному ударі
- •Найбільший тиск при гідравлічному ударі
- •Лекція 6.1. Витікання рідин та газів через отвори
- •1. Класифікація отворів
- •2. Витікання рідини із круглого отвору (малого отвору при постійному напорі)
- •3. Витрати газу при витіканні через отвори.
- •Лекція 6.2. Витікання рідин та газів через насадки
- •1. Класифікація насадків.
- •Конічні насадки, що сходяться
- •2. Насадки для пожежних стволів.
- •Лекція 6.3. Витікання рідин через короткі труби.
- •1 Формули для розрахунку напору та витрат рідини.
- •2. Визначити висоту розташування насоса над рівнем води:
- •3.3. Розрахунок сифонного водопроводу.
- •Лекція 7.1. Гідравлічні струмені
- •1. Класифікація струменів:
- •2. Траєкторія суцільного струменя
- •Теоретична траєкторія суцільного струменя.
- •3. Формули для розрахунку суцільного струменя.
- •3.1. Вертикальний струмінь.
- •Висота вертикального суцільного струменя визначається по формулі Люгера (аналогічна теоретичній формулі):
- •Максимальна висота струменя спостерігається при наступному значенні н:
- •3.2. Похилі струмені.
- •Лекція 7.2 Реакція струменя. Розпилення струменя.
- •2. Способи розпилення струменя.
- •3. Затоплені струмені
- •1. Класифікація насосів.
- •2. Основні робочі параметри та їх характеристики насосів
- •2.1 Основні робочі параметри
- •2.2. Робочі характеристики насосів.
- •2.2.1 Зміна характеристик насоса (при зміні частоти обертання, геометричних розмірів робочого колеса, в’язкості рідини).
- •3. Робота насосів на мережу
- •Лекція 8.2 Подача води до місця пожежі
- •1. Схеми насосно – рукавних систем.
- •2. Визначення напору рукавної системи
- •3. Визначення витрат та кількості рукавів
- •Лекція 8.3. Паралельна робота насосів та трубопроводів.
- •1. Перекачка води автонасосами
- •Напір насоса що перкачує рідину:
- •2. Схеми подачі води на лафетні стволи
- •Розглянемо кожну задачу
Лекція 1.2 Епюри гідростатичного тиску.
1. Види тиску
Розрізняють слідуючі види тиску:
- ·атмосферний (барометричний)
- абсолютний (повний)
- надлишковий (манометричний)
- вакууметричний.
Атмосферний тиск Ратм залежить від висоти місця над рівням моря і станом погоди. За нормальний атмосферний тиск приймають тиск, який створений стовпом ртуті, висотою 760 мм, що відповідає 10м вод. ст., або 0,1 мПа
Манометричний тиск (надлишковий) - це перевищення абсолютного тиску в точці над атмосферним
Рманом=Рабс-Ратм=gh (1)
Вакуумом називають недостаток абсолютного тиску до атмосферного. В техніці, якщо тиск, що вимірюється, вищий за атмосферний це манометричний тиск, а якщо нижче – вакуум..
Рвакуум=Ратм - Рабс (2)
На основі основного рівняння гідростатики може бути сформульований закон Паскаля: зовнішній тиск, що прикладений до поверхні рідини (газу) в замкнутому посуді, передається в любу точку рідини (газу)без зміни.
Рповне=Рабс=Ратм+gh (3)
2. Прилади для вимірювання тиску (п’єзометри та вакуумметри).
|
Ємність закрита. Якщо в т.А до резервуара приєднати відкриту в атмосферу трубку, то рідина в ній підніметься на висоту Н, в залежності від
тиску
порівняно з Ратм
|
Такі
трубки називаються п’єзометрами, а
висоту H називають п’єзометричною
висотою або п’єзометричним напором.
Проведемо через точку А горизонтальну площину - поверхню рівного тиску, для неї складемо рівняння статики:
(4)
З рівняння 4 визначимо п’єзометричний напір:
(5)
Для п’єзометрів (рідинних манометрів) використовують скляні трубки діаметром 5 10мм з метою ліквідації явищ капілярного підняття. Висота підняття рідини - п’єзометричний напір.
Недостачу абсолютного тиску до атмосферного (тобто вакуум) також можна виміряти висотою стовпа рідини.
|
Проведемо поверхню рівня, яка співпадає із вільною поверхнею рідини у відкритому резервуарі. Рідина в трубці підніметься на деяку висоту hвак . Тиск в усіх точках цієї поверхні, в тому числі і в точках B і C однаковий |
тоді
Рабс +ghвак=Ратм (6)
З
рівняння 6 визначимо
:
(7)
де: - вакууметрична висота.
Так як нижньою границею для абсолютного тиску є нуль, то максимальне значення вакууму чисельно дорівнює атмосферному тиску, тобто максимальна вакууметрична висота для води приблизно дорівнює 10м.
Якщо видалити повітря з скляної трубки і верхній кінець запаяти, то одержимо закритий п’єзометр.
Нзакр Нвідкр.п"єз., тому що в першому нема Ратм
Рповн.(абсол.) Рнадл(маном)
Відносно
площини відліку 0 - 0 сума двох напорів
геометричного Z (висота положення) і
п’єзометричного
називається гідростатичним напором
H.
З фізичної точки зору гідростатичний напір H представляє собою питому потенційну енергію рідин в стані спокою, що складається з питомої енергії положення і питомої енергії тиску. Питома енергія - це енергія ваги рідини
(8)
де Z - геометрична висота (залежить від положення відносно площини)
/
- п’єзометрична
висота (залежить від координат точки і
є змінною величиною для всієї маси
рідини)
Гідронапір відносно плоскості зрівняння є величиною постійною і не залежить від координат розглядаємих точок.
